Справа № 702/179/25
Провадження № 3/702/90/25
06.03.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований,
за ч. 3 ст. 173 - 2 КУпАП,
05.03.2025 на розгляд до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, що складений стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
За змістом складеного поліцейським СРПП ВПД №1 УРУП старшим сержантом поліції Романчуком Д.В. протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №145722 від 21.02.2025, ОСОБА_1 21.02.2025 о 19 год. по АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого (могла) була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права та він пояснив, що перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_3 Від шлюбу у них народилось троє дітей донька ОСОБА_4 11-ти років і ОСОБА_5 4-х років, а також син ОСОБА_6 9-ти років.
Його сім'я проживає в АДРЕСА_1 .
Приблизно у 2020 році ОСОБА_1 став проживати із гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спочатку спільно із ОСОБА_7 вони проживали у будинку його батьків в м. Бобринець Кіровоградської області, а у 2024 році переїхали в АДРЕСА_2 , де стали проживати із матір'ю ОСОБА_7 . ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зазначив, що з ОСОБА_2 конфліктує і 21.02.2025 посварився нею тому вона викликала поліцію.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходжу до такого висновку.
На підтвердження обставин викладених у протоколі та гіпотетичної винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, ДОП СП ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції Романчуком Д.В., надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №145722 від 21.02.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, зміст якого викладено вище (а.с.1);
- паперова копія електронного рапорта від 21.02.2025 про надходження повідомлення зі служби 102 про те, що 21.02.2025 о 19:06 за адресою АДРЕСА_3 , зять в нетверезому стані вчиняє насилля (а.с.2);
- протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.02.2025, згідно якого ОСОБА_2 повідомила, що зять ОСОБА_1 висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.3);
- пояснення ОСОБА_2 від 21.02.2025, за змістом якого 21.02.2025 додому прийшов ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та почав провокувати конфлікт, висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.4);
- копія постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 08.11.2024 у справі № 702/1036/24 за ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.6);
- диск з відеозаписом.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись відповідно до встановленого законодавством порядку.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення мають бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення, відповідно до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Диспозицією частини 3 статті 173-2 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу наведених норм випливає, що визначене нормами ст. 173-2 КУпАП діяння передбачає відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Із фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №145722 від 21.02.2025 випливає, що ОСОБА_1 21.02.2025 о 19 год. по АДРЕСА_2 , ображав ОСОБА_2 нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого (могла) була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Тобто, викладене у протоколі діяння визначених у ст. 173-2 КУпАП ознак правопорушення не містить, оскільки зі його змісту достеменно невідомо чи спричинив ОСОБА_8 шкоду чи лише міг її спричинити.
Крім іншого, ст. 173-2 КУпАП передбачає, що наслідком вчиненого діяння є завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а не психологічному, як зазначено у протоколі.
Більше того, суддею з'ясовано, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 .
За приписами частин 1-2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Водночас ст. 25 Сімейного кодексу України містить імперативне правило про те, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , наведені у протоколі твердження про існування сімейних відносин між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 нормам діючого в державі законодавства не відповідають.
За наведеного конфлікт між ОСОБА_10 і ОСОБА_2 присами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не регулюється.
При цьому, суддя, окрім викладених вище мотивів, виходить ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно - наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.
Сам факт звернення ОСОБА_2 , до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Суддею враховано те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суддя приходить до висновку, що протокол не може бути самостійним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП не було встановлено, суддя переконаний, що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, з наведених вище мотивів та підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, ч.3 ст. 173-2, ст. 245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Тетяна БАРСЬКА