Справа № 702/163/25
Провадження № 2-н/702/9/25
про відмову у видачі судового наказу
06.03.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
встановив:
28.02.2025 товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних втрат та 3% річних,
На обґрунтування підстав звернення до суду із заявою про видачу судового наказу вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 та правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено загальне правило, за яким договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором, до якого приєднується споживач.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено в електронній формі на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням https://energozbut.ck.ua/pob.html.
Заявник стверджує, що ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсалах послуг, оскільки договір розміщений на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут», внаслідок чого за об'єктом побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаною адресою.
За період з 01.12.2023 по 27.02.2024 включно боржник спожив електричну енергію обсягом 970 кВт на загальну суму 2560,80 грн., проте за вказаний період сплату здійснив лише частково. Станом на день звернення із заявою до суду у боржника наявна заборгованість в розмірі 2244,96 грн.
11.02.2025 боржнику надіслана вимога №15ц934-2025 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію разом з рахунком за електроенергію на загальну суму 2244,96 грн.
Також заявник здійснив розрахунок розміру інфляційних втрат, що складають 89,86 грн, та 3 відсотків річних, що складають 21,59 грн.
Заявник вважає, що між ТОВ «Черкасиенергозбут» та боржником ОСОБА_1 існують договірні відносини за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а отже і можливо видати судовий наказ про стягнення заборгованості в сумі 2244,96. грн, інфляційних втрат - 89,86 грн та 3 відсотків річних - 21,59 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у справі визначено Барську Т.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як роз'яснено у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У заяві про видачу судового наказу постачальник універсальних послуг стверджує, що ОСОБА_1 приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії і за умовами саме цього правочину в період часу з 01.12.2023 по 27.02.2024 здійснювалось постачання електричної енергії.
Однак, дослідженням копії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №711500 з'ясовано, що текст цього правочину складений не раніше 19.12.2024, позаяк представником надавача послуг у договорі виступає ОСОБА_2 , який діє на підставі датованого 19.12.2024 доручення. Строк постачання електроенергії та дата укладення правочину містить відомості про 2025 рік.
Доказів того, що між заявником та боржником існували договірні відносини у період виникнення заборгованості не надано.
Також заявник не зазначає чи має ОСОБА_1 правомочності щодо житлового будинку АДРЕСА_1 і на надає жодних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до пунктів першого, восьмого частини першої ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу, і якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Оцінюючи надані заявником копії документів та аналізуючи норми діючого законодавства, приходжу до висновку, що у заяві ТОВ «Черкасиенергозбут» про видачу судового наказу не наведені усі дійсні обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, і докази, які б беззаперечно підтверджували заявлені вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу, оскільки ТОВ «Черкасиенергозбут» не підтверджено виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 163, 165, 167, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
постановив:
У видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).
Суддя Тетяна БАРСЬКА