Справа № 697/2684/24
Провадження № 2/697/237/2025
(ЗАОЧНЕ)
05 березня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
Головуючого судді Колісник Л.О.
за участю секретаря с/з Румини М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Каневі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина студента,
Позивач звернулася в суд до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина студента. Позов обґрунтовує тим, що 15.11.2003 сторони уклали шлюб у відділі реєстрації актів громадського стану виконкому Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 260. Перебуваючи в шлюбі народила сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27.08.2018 шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу син, ОСОБА_3 залишився проживати з позивачкою який на даний час навчається на ІІІ курсі денної форми навчання факультету № 4 Донецького державного університету внутрішніх справ на умовах повної компенсації витрат на навчання і знаходиться на повному особистому забезпеченні. За навчання сина, відповідно до Договору про надання платної освітньої послуги № 93/24-ПЗСЩ -Д-262 від 02.09.2024 повинна сплачувати навчальному закладу щосеместрово 12250грн. Відповідач працює на ПАО «Южкокс» в м. Кам'янське, Дніпропетровської області та до повноліття сина сплачував аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно. На даний час син перебуває повністю на утриманні позивача. Позивач має інший шлюб та перебуває у декретній відпустці по догляду за малолітньою дитиною, ніде не працює і їй фінансово тяжко забезпечувати навчання сина ОСОБА_4 . Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним двадцяти трьох річного віку на термін навчання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує, щодо ухвалення заочного рішення.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явивсь, про день, час та місце розгляду справи повідомлявсь належним чином, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, а тому згідно ст. ст.280,281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.12.2006, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (у зв'язку із створенням нової родини було змінено прізвище позивача з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.9,12).
Згідно із довідками № 7103-5000562037 від 30.03.2022 та № 7103-5002517177 від 29.03.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 . (а.с.7,11)
Відповідно до довідки Донецького державного університету внутрішніх справ № 158 від 26.09.2024, ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти 1-го курсу денної форми навчання факультету №4 Донецького державного університету внутрішніх справ (м. Кропивницький вул. Велика Перспективна,1) освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» (2024 року набору, термін навчання 2 роки 10 місяців, бакалавр). Навчається в умовах повної компенсації витрат на навчання і знаходиться на повному особистому забезпеченні. Випуск планується в липні 2027 року. (а.с.16).
Згідно із договором № 93/24-ПЗСО-Д-262 від 02.09.2024 про надання платної освітньої послуги ОСОБА_3 зарахований на 1 курс навчання до Закладу на основі повної загальної середньої освіти за денною формою навчання за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» освітнього ступеня «Бакалавр», термін навчання 2 роки 10 місяців. ОСОБА_1 вносить плату безготівково щосеместрово в сумі 12 250,00грн ( а.с.17-18).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок утримувати дітей до їх повноліття, а також у випадку продовження ними навчання - покладається на обох батьків, а не лише на одного із них.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою сином.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно і по день завершення навчання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Суд задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., від сплати якого позивача було звільнено при зверненні до суду.
Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина студента - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи із 02.12.2024 до 01.07.2027, по день закінчення навчання, але не довше досягнення ним 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Л . О . Колісник