Справа № 766/6682/24
н/п 2/766/2071/25
20.02.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач 01.05.2024 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 28.10.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2519278, який підписано електронний підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одинцю, в якій надано кредит на строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язаня. 19.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладеного договір факторингу № 19102023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржника вказаними у реєстрах боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.10.2023 року до договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 33 482,00 грн, з яких: - 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 23 482,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2519278 в сумі 33 482,00 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 33 482,00 грн, та понесені судові витрати.
03.10.2024 року Херсонським міським судом Херсонської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі №766/6682/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2024 року прийнято заяву ОСОБА_2 , якій діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 03.10.2024 року по справі №766/6682/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою від 29.11.2024 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03.10.2024 року по справі №766/6682/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача Сергет В.В. надано до суду відзив на позовну заяву, який сформовано в системі «Електронний суд» 26.12.2024 року, в якому зазначає, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач письмового примірника вказаного позивачем кредитного договору не отримував та договір не підписував, тим більше не був ознайомлений з його додатками. Відповідач колись дійсно звертався до Фінансової компанії, яка начебто надавала кредитні кошти під низькі відсотки на короткотривалий строк, проте ніяких договорів не укладав та не підписував, а тим більше з ТОВ «Лінеура Україна». Твердження позивача не кореспондуються з діючими, на зазначений позивачем момент укладення договору, умовами законодавства України. Так, станом на 28.10.2021 укладення договорів за допомогою електронної ідентифікації регулювалось Законом України «Про електронні довірчі послуги» (який в подальшому в 2022 році було перейменовано в ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги »). Зазначені визначення та положення Закону однозначно вказують на те, що події, які зазначає позивач, за умови їх реального існування не є подіями підписання та засвідчення договору в електронній або письмовій формі, в розумінні діючого законодавства на момент 28.10.2021 та сучасного законодавства. Відповідно договір, на який посилається позивач, не можна вважати підписаним будь-яким чином або укладеним, а відповідно його умови не мають жодного юридичного значення для його сторін, оскільки договір не є укладеним. Відповідач не визнає досягнення домовленостей, на умовах зазначених позивачем. Позивачем заявлено до відповідача вимоги про стягнення боргу розмірі 33482,00 грн., який складається з: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23482,00 грн - сума заборгованості за процентами. Отже, сума заборгованості за процентами більше ніж вдвічі перевищує суму боргу за основною сумою боргу. Враховуючи типовість порушень при укладенні зазначених вище договорів, можна припустити, що наданим позивачем до матеріалів справи договором передбачено розмір відсотків за користування кредитом (реальних відсотків) який перевищує 50% річних, розмір встановленої пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, а загальний розмір штрафних санкцій перевищує половину суми, одержаної споживачем за таким договором. Позивачем заявлено вимоги про нарахування відсотків за користування кредитним коштами та штрафні санкції поза строками позовної давності визначеному в розумінні ст. 251 ЦК України, тобто який має бути або чітко визначений, або вказувати на подію, яка має неминуче настати (визначення: «до повного виконання сторонами своїх зобов'язань» не відповідає визначенню строків відповідно до ст. 251 ЦК України). Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач заявляє про сплив позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів, стягнення нарахованих, але не сплачених відсотків, і стягнення штрафних санкцій, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Проте, той факт, що кредитний договір, на який посилається позивач, є неукладеним, оскільки не містить підпису відповідача. Відповідач категорично заперечує факт укладення вказаного договору та узгодження його істотних умов між сторонами. Також, позивач зазначає, що 19.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 10102023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимог, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.10.2023 до договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33482,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23482,00 грн - сума заборгованості за процентами.». Проте, в супереч вимог чинного законодавства відповідач так і не отримував повідомлення про заміну кредитору в зобов'язанні, не отримував повідомлення про розмір заборгованості та вимогу про її сплату, що свідчить про те, що прострочення боржника не настало, а відповідно на даний момент в позивача відсутні правові підстави для звернення з даним позовом до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, повідомлені про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
28.10.2021 року між ТОВ «Лінеура Українас» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2519278 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн ( п.1.2 договору), строком кредитування 30 днів (п. 1.3 договору), з встановленою фіксованою стандартною процентною ставкою 1,99 % в день ( п. 1.4.1 договору), та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.1 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору.
Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якого забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п..9.7 кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатору з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Згідно п. 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Лінеура Україна» суми кредиту на користь клієнта.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він розуміє, погоджується та зобов'язався неухильно дотримуватися цих правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладання договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію необхідну для укладання договору.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів
даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВСУ № 61-20799 св 19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає: «……Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію класти договір ( п.12 ч. 1 ст. 3 Закону)».
На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на сайті первісного кредитора і формує особистий кабінет клієнта.
У момент введення коду на сайті первісного кредитора клієнт направляє первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду договір вважається підписаним. Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.
Таким чином, Законом України «Про електрону комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.
Саме у договорі оферти первісним кредитором було чітко визначено, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Тобто, відповідачем було ініційовано укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Кредитний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту.
Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
У відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків, отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів.
Відповідно до умов кредитного договору, кошти надано клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом при реєстрації на сайті первісного кредитора, а саме: ТОВ «Лінеура Україна» 28.10.2021 року 17:48:14 здійснено переказ коштів на картку клієнта на суму 10045,00 грн. маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 116778521, призначення платежу: зарахування 10000,00 грн на карту НОМЕР_1 , про що свідчить лист № вих 289-2702 від 27.02.2024, наданий первісним кредитором.
19.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 10102023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимог, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 19.10.2023 до договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33482,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23482,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Відповідачем умови вищевказаного договору не виконувались відповідно до ст.526, ст. 1046, ст.1054 ЦК України, а тому останній не позбавляється від виконання умов договору та погашення заборгованості в повному обсязі.
Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2519278 від 28.10.2021 року в розмірі 33482,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23482,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
У постанові від 26.06.2018 року по справі № 910/9072/17 Верховний Суд виклав правову позицію відповідно до якої за приписами статей 509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно із ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Тобто, кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тому кінцева дата строку кредиту - є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору.
Крім того, за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором та не містять вимоги про стягнення неустойки (штрафи, пені) з відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути змінений, якщо це не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо повідомлення про відступлення прав вимоги суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Відповідно до Договору факторингу передбачено, що попередній кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних новому кредитору.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Аналогічної правової позиції дотримується і КЦС ВС в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц. В зазначеній постанові Верховний суд зауважив, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Проте, відповідачем не були виконані зобов'язання за кредитним договором, сума заборгованості не була сплачена ні первісному кредитору, ні позивачу по справі.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг в повному обсязі за кредитними договорами, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі..
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені і які очукує понести позивач в зв'язку із розглядом справи становить - сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн; витрати пов'язані з розгляду справи, а саме витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514 грн.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Щодо посилання позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн. судом визначене наступне.
Частною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження понесення ним витрат витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вказаних грошових коштів відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 549, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст.77-81,133,141, 263, 265, 287 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30) заборгованість за кредитним договором № 2519278 від 28.10.2021 року в розмірі 33482,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23482,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан