Миколаївської області
Справа №477/1847/24
Провадження №3/477/121/25
04 березня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 07 липня 2024 року о 18:10 год. в Миколаївська обл., Вітовський р-н., автодорога Н-11, 316 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Suzuki Lets 2 CAIDA18116, без державних номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду в МОР КНП «МОЦПЗ» на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився, від керування ТЗ відсторонений, шляхом залишення на місці зупинки.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем проживання особи, яку він повідомив під час складання протоколу.
Крім того, відповідна інформація була розміщена на сайті Жовтневого районного суду Миколаївської області у вкладці «Громадянам», в розділі «Список справ призначених до розгляду».
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передано на розгляд до суду, однак, про стан судового провадження не цікавиться та не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своїм місцем проживання. В судове засідання не з'явився, будь-яких письмових пояснень або заперечень не надав.
Зважаючи на викладені обставини, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного.
Згідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 07 липня 2024 року серії ААД № 558910 вбачається, що 07 липня 2024 року о 18:10 год. в Миколаївська обл., Вітовський р-н., автодорога Н-11, 316 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Suzuki Lets 2 CAIDA18116, без державних номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду в МОР КНП «МОЦПЗ» на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів визначена статтею 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р.
Відповідно до положень «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, та із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На підтвердження стану сп'яніння до матеріалів справи додається відповідний акт огляду з результатами проведеного огляду. Факт відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння, у відповідності до статті 266 КУпАП підтверджується матеріалами технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів поясненнями свідків, в присутності яких особа відмовилася від проходження медичного огляду.
Проте, всупереч положенням статті 251 КУпАП органом, що склав протокол адміністративне правопорушення, належних доказів правопорушення до суду не надано.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з БК 474544 вбачається, що запис починається зі слів поліцейського про те, що їхня розмова фіксується, після чого поліцейський повідомив особі, яка керувала ТЗ, що вона керувала ТЗ з ознаками алкогольного сп'яніння, тому на неї буде складено протокол. Під час перевірки документів в застосунку «Дія» було встановлено, що у водія ОСОБА_1 немає посвідчення водія, після чого поліцейські почали детально оглядати транспортний засіб та повідомили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол за ч.2 с. 126 КУпАП та за ст. 130 КУпАП, а саме: за те що, він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з БК 474291 вбачається, що запис починається з того моменту, коли працівник поліції на капоті своєї машини складає протокол, потім через деякий час підходить до водія ОСОБА_1 , який сидить на скутері та питає водія чи він десь працює, на що водій відповів, що «так», але не офіційно. Після чого працівник поліції знову йде до своєї машини та дописує протокол разом з направленням до КНП «МОЦПЗ» МОР. Склавши протокол про адміністративне правопорушення підходить до водія та питає його: «з постановою ознайомлені, підписали?», ОСОБА_1 відповів: «ні». Поліцейський зачитує два протоколи, складені за ч.2 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП вголос та просить ОСОБА_1 їх підписати.
На вищезазначених відеозаписах не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі в установленому законом порядку.
Отже, з наданих відеозаписах суд позбавлений можливості дійти однозначного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням, відповідно до частини першої статті 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, серед іншого, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, сам по собі протокол не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки він містить опис обставин, які поліцейський вважав встановленими на час його складення. Вказаний протокол може підтверджувати вину порушника лише в сукупності з іншими матеріалами справи, перелік який визначено у статті 251 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно статті 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та відсутність події і складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП України.
Внаслідок зазначеного, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова