Справа № 128/4767/23
Іменем України
06 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кривоносі Д.О.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -
В листопаді 2023 року адвокат Байдак В.Г. в інтересах позивачів звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області помер батько позивачів ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входила 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 як голові колгоспного двору відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння від 27 липня 1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Стрижавської селищної Ради народних депутатів № 10 від 27 липня 1989 року.
Вказує, що головою двору був ОСОБА_3 , членами колгоспного двору згідно з записами в домовій книзі була ОСОБА_4 . Таким чином, право власності на майно колгоспного двору, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 набули ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , частка кожного члена склала по .
Представник зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина, а саме мати позивачів - ОСОБА_4 , оскільки проживала в спірному будинку до своєї смерті, приймала участь в похоронах чоловіка, поточних ремонтах будинку, обробляла земельну ділянку, була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем в будинку на час відкриття спадщини. Проте свої спадкові права на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 у нотаріуса не оформила.
Також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 (1/2 частина житлового будинку належала матері позивачів як члену колгоспного двору і 1/2 частина житлового будинку належала їй в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 ). Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є позивачі у справі, інших спадкоємців першої черги за законом та спадкоємців за заповітом, які б мали право на спадщину, не має.
Зазначає, що спадщину після смерті матері ОСОБА_4 позивачі прийняли шляхом подання нотаріусу заяв про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини. Однак оформити у нотаріуса спадкові права після смерті матері позивачі не мають змоги, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 як голові колгоспного двору відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на домоволодіння від 27 липня 1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Стрижавської селищної Ради народних депутатів № 10 від 27 липня 1989 року, тому постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори від 04.07.2023 року за № 902/02-31 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок.
Тому представник позивачів просить суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.02.2025 у судове засідання позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх представник - адвокат Байдак В.Г. не з'явилися; попередньо через канцелярію суду представник подав заяву, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивачів, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача Стрижавської селищної ради у підготовче засідання не з'явився; при цьому на електронну адресу суду Форостяна О.М. скерувала клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.
З урахування зазначених заяв, суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з'явившихся осіб .
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши наявні письмові докази в справі в їх сукупності, дослідивши інвентаризаційну справу № 1883 на будинковолодіння, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років помер ОСОБА_3 (батько позивачів) в смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 24.04.2000 виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис №52 (а.с.13).
Після його смерті відкрилася спадщина на відповідне спадкове майно, в тому числі на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва №153 на право особистої власності на домоволодіння від 27.07.1989, виданого на підставі рішення виконкому Стрижавської селищної Ради народних депутатів №10 від 27.07.1989, згідно якого вищевказане домоволодіння належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.19).
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого ФОП ОСОБА_5 за замовленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , загальна площа будинку становить - 78,4 кв.м., житлова площа - 41,7 кв.м., допоміжна площа - 36,7 кв.м., паспорт виготовлено станом на 30.10.2023 (а.с.20-25).
Також на замовлення позивачів, ФОП ОСОБА_6 виготовлено звіт про оцінку майна №LV-231115-04, на вищевказаний житловий будинок, відповідно до якого ринкова вартість будинку станом на 15.11.2023 складала 225470 гривень (а.с.26-45).
З копій погосподарських книг вбачається, що станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору в АДРЕСА_2 , був ОСОБА_3 , а членом колгоспного двору була дружина ОСОБА_4 (а.с.48-50).
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_4 , так як проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини у домоволодінні за вищевказаною адресою, про що свідчать копії довідок №1872 від 09.06.2011 (а.с.46) та №1945 від 17.06.2011 (а.с.46), а також актом від 27.10.2023 складеним жителями смт. Стрижавка та затвердженим селищним головою (а.с.52).
Судом також установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 86 років померла ОСОБА_4 (мати позивачів) в смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 16.09.2013 виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис №84 (а.с.14).
Той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були батьками позивачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується копіями свідоцтв про народження, які містяться в матеріалах цивільної справи (а.с.17,18).
Крім цього, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.02.2024 витребувано з Вінницької районної державної нотаріальної контори належним чином завірені копії спадкових справ (за наявності), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (а.с.80)
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, 05.01.2023 з Вінницької районної державної нотаріальної контори надійшла відповідь №234/01-16 від 13.02.2024, з якої убачається, що відповідно до Спадкового реєстру спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 до нотаріальної контори та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась (а.с.86).
Водночас, з копії спадкової справи №99/2014 до майна померлої ОСОБА_4 судом убачається, що з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори дійсно звернулися діти померлої, позивачі по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.87-90).
Окрім того, постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницького Є.В. від 04.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,20 га, розташовану під зазначеним вище житловим будинком, які належать ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вказаний житловий будинок належить до категорії колгоспного двору, а також у спадкоємців відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкову земельну ділянку, а право власності спадкодавця не зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до законодавства (а.с.53-54).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
На підставі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті не розподілив спадщину між ними.
Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до вимог ст. 7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Згідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Тобто усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
З матеріалів справи судом установлено, що домоволодіння, яке розташоване за аресою: АДРЕСА_3 , відноситься до категорії колгоспних дворів; станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору був ОСОБА_3 , членом колгоспного двору була його дружина ОСОБА_4 , тобто кожному з них належала 1/2 частина майна колгоспного двору.
Окрім того, судом установлено, що мати позивачів ОСОБА_4 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 належну померлому частку домоволодіння, однак за життя свої спадкові права у нотаріуса не оформила.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки можливість позасудового вирішення спору у позивачів не має; задоволення позову відповідає чинному законодавству України, є ефективним способом захисту невизнаних прав позивачів, а також не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб.
При цьому, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат із відповідача на користь позивачів, оскільки представник позивачів у позовній заяві зазначив, що понесені судові витрати позивачі залишають за собою.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олена САЄНКО