20 лютого 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1565/24
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розірвання додаткових угод та про стягнення 123288,26 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_3 , адвокат.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 19.12.2024 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
1.2. Змістом позову є немайнові вимоги позивача визнати безпідставними додаткові угоди від 26.06.2024 №1-24 та від 31.07.2024 №2-24 до договору №96-24 від 21.05.2024 та майнова вимога стягнути з відповідача 123288,26 грн штрафних санкцій (пені та штрафу).
1.3. 20.12.2024 суд ухвалив позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху. Установив Військовій частині НОМЕР_1 строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху: доказів сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 2422,40 грн; заяви про уточнення позовних з урахуванням встановлених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України способів судового захисту цивільних прав та інтересів.
1.4. 25.12.2024 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків. До заяви додав позовну заяву, в якій уточнив предмет позову та обраний спосіб захисту свого порушеного права. Позивач звернувся до суду із клопотанням, у якому просив відстрочити сплату судового збору (а.с. 48-49).
1.5. Змістом позову позивача є немайнові вимоги розірвати додаткові угоди від 26.06.2024 №1-24 та від 31.07.2024 №2-24 до договору №96-24 від 21.05.2024 та майнова вимога стягнути 123288,26 грн штрафних санкцій (пені та штрафу).
1.6. 25.12.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням, у якому просив відстрочити сплату судового збору (а.с. 52-58).
1.7. В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач вказав, що фінансування позивача здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Витрати здійснюються тільки за відповідним розподілом (кошторисами) та призначеннями, у межах виділених сум. На теперішній час на казначейському рахунку в Державній казначейській службі України кошти на сплату судового збору за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у розмірі 2422,40 грн відсутні. У підтвердження вказаних обставин позивач подав довідку, у якій вказав, що станом на 25.12.2024 залишок коштів на рахунку для сплати судового збору становить 0,17 грн.
1.8. 30.12.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 21.01.2025. Відстрочив позивачу сплату судового збору у розмірі 2422, 40 грн до ухвалення судового рішення у справі.
1.9. 13.01.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у позові відмовити повністю (а.с. 83-88).
1.10. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що станом на дати укладення додаткових угод Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяв внесення змін до договору після його укладення в частині продовження строку виконання зобов'язань, надавав позивачу можливість на власний розсуд визначити належні докази для підтвердження наявності підстав для продовження строку виконання зобов'язань за договором. Позивач у відповідь на звернення відповідача погоджувався на укладення додаткових угод наступного дня, оскільки на момент їх укладення позивач визнавав існування підстав для продовження строку виконання зобов'язань за договором та погоджувався із ними. Отже, укладення додаткових угод між сторонами повністю відповідає вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не суперечить законодавству та є проявом домовленостей між сторонами щодо узгодження нових умов виконання зобов'язання.
У відповідача відсутні будь-які істотні порушення умов додаткових угод, оскільки строки постачання товару переносилися за взаємною згодою сторін. Відповідач продовжував здійснювати часткову передачу товару відповідно до взятих на себе зобов'язань. Враховуючи підписані сторонами додаткові угоди, відповідач на виконання умов договору здійснив постачання товару позивачу у період з 05.07.2024 по 05.09.2024. Отже, станом на дату подання позову 19.12.2024 умови зазначених додаткових угод були повністю виконані.
Якщо зобов'язання за договором виконані обома сторонами, його розірвання стає неможливим, адже договір втрачає силу після виконання. Отже, правові підстави для розірвання додаткових угод відсутні.
Щодо стягнення штрафних санкцій відповідач зазначив, що позивач невірно зробив розрахунок розміру пені, оскільки відповідно до п. 7.3 позивач неправомірно включив у розрахунок день, коли зобов'язання відповідача мали бути виконані, а саме 01.07.2024 та фактичні дні виконання зобов'язання відповідачем, а саме 05.07.2024, 28.08.2024, 06.09.2024. Отже, нарахування пені позивач мав здійснювати не з 01.07.2024, а 02.07.2024. Крім того, позивач включає в розрахунок фактичну дату поставки товару та вважає її днем прострочення при розрахунку пені. За розрахунком відповідача розмір пені становить 29550,12 грн за період з 02.07.2024 до 05.09.2024. Позивач просив стягнути з відповідача 123288,26 грн штрафних санкцій (пені та штрафу), що становить 7% від ціни договору, проте не навів жодної обставини, яка б свідчила про наявність збитків внаслідок отримання товару із запізненням. Відповідач просив зменшити розміри пені та штрафу, якщо суд ухвалить рішення про задоволення або часткове задоволення позову. Відповідач просив суд врахувати, що діяв добросовісно та відповідально, виконуючи свої зобов'язання за договором. Передбачаючи неможливість поставки товару в узгоджені терміни, відповідач своєчасно повідомляв про такі обставини позивача листами та пропонував узгодити нові терміни поставки. Затримки поставки товару відповідач компенсував заміною пункту специфікації на позицію, що є кращою за початкову, без збільшення вартості договору. Жодних спроб уникнути виконання зобов'язань або відмовитися від них відповідач не робив. При виникненні порушення погоджених сторонами строків поставки товару, відповідач сплатив штрафні санкції відповідно до умов договору та розрахунків, визначених у листі позивача № 02.6/2357-24 від 09.09.2024.
1.11. 17.01.2025 позивач подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказу сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, а саме платіжної інструкції від 14.01.2025 №27 (а.с. 93-94, 97).
1.12. 18.01.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, та зазначив, що вірним є посилання відповідача на обставину, яка спонукала позивача звернутись із позовом до суду, а саме рекомендації внутрішнього аудиту №14/141677/24-Вн від 24.09.2024, з подальшими твердженнями аудиторів. Згідно вимог, зазначених у пункті 8.3. договору №96-24 від 21.05.2024, передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом (організацією). Відповідач надав лише листи, інших відповідних документів, які вимагались умовами договору, не надав, а саме доказів виникнення обставин непереборної сили (а.с. 131-132).
1.13. 21.01.2025 суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 14 год. 00 хв. 11.02.2025.
1.14. 07.02.2025 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язання вказав, що форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Отже, відповідач самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Щодо розрахунку позивача пені, відповідача вважав, а що позивач неправомірно включив у розрахунок дні, а саме 01.07.2024 та 05.07.2024, 28.08.2024, 06.09.2024, що суперечить статті 253 Цивільного кодексу України. (а.с. 143).
1.15. 11.02.2025 у підготовче засідання з'явились представник позивача Дем'яненко П.В. та представник відповідача адвокат Даців С.Я.
1.16. 11.02.2025 вислухавши думку учасників справи, суд ухвалив розпочати розпочати розгляд справи по суті у даному судовому засіданні за згодою сторін.
1.17. Представник позивача Дем'яненко П.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю, пояснив, що договір виконано повністю.
1.18. Представник відповідача адвокат Даців С.Я. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, просив зменшити розміри пені та штрафу, якщо суд ухвалить рішення про задоволення або часткове задоволення позову. Пояснив, що строк поставки встановлений у пункті 5.7 договору.
1.19. 11.02.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 20.02.2025 у зв'язку з нестабільним з'єднанням з медіа-сервером у підсистемі Відеконференцзв'язку ЄСІТС.
1.20. 20.02.2025 у судове засідання з'явились представник позивача Дем'яненко П.В. та представник відповідача адвокат Даців С.Я.
1.21. Представник позивача Дем'яненко П.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.22. Представник відповідача адвокат Даців С.Я. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
1.23. 20.02.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.24. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1565/24.
Вислухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову позивача є немайнові вимоги розірвати додаткові угоди від 26.06.2024 №1-24 та від 31.07.2024 №2-24 до договору №96-24 від 21.05.2024 та майнова вимога стягнути 123288,26 грн штрафних санкцій (пені та штрафу).
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару у строк, встановлений договором №96-24 від 21.05.2024, у результаті чого сторони безпідставно уклали додаткові угоди від 26.06.2024 №1-24 та від 31.07.2024 №2-24 до договору №96-24 від 21.05.2024, якими сторони продовжили строк здійснення поставки товару.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару; строк виконання поставки товару; підстави та порядок укладення сторонами додаткових угод до договору щодо продовження строку здійснення відповідачем поставки товару позивачу; підстави та умови розірвання додаткових угод до договору; підстави та порядок нарахування позивачем штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором; розмір та період нарахування штрафних санкцій, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 21.05.2024 Військова частина НОМЕР_1 (покупець) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (продавець) уклали договір №96-24 (а.с. 10-14).
Відповідно до умов договору сторони домовилися:
п. 1.1 - продавець зобов'язується продати: спеціального призначення Аеропортове обладнання надалі - "товар", а покупець - придбати товар, за рахунок асигнувань загального фонду, КПКВК 1002030 "Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної Прикордонної служби України", КЕКВ 2260 "Видатки та заходи спеціального призначення", а саме:
п. 1.1.1 - вид предмета закупівлі: товар.
п. 1.1.2 - назва предмета закупівлі: ДК 021:2015-34960000-4 Аеропортове обладнання (спеціального призначення аеропортове обладнання), або еквівалент;
п. 1.3 - перелік (найменування, кількість) послуг обумовлюється в додатку 1 до даного договору, та є невід'ємною частиною даного договору;
п. 3.1 - ціна цього договору становить 1828800,00 грн (один мільйон вісімсот двадцять вісім тисячвісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ.
Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару;
п. 4.1 - розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахунку покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 (десять) банківських днів після фактичного отримання покупцем товару;
п. 4.2 - оплата проводиться покупцем на підставі видаткової накладної на отримання товару;
п. 4.3 - оплата здійснюється в національній валюті України;
п. 5.7 - строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 01.07.2024;
п. 7.3 - за порушення строків виконання зобов'язання продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з продавця додатково стягується штраф у розмірі 5% вказаної вартості договору;
п. 8.1 - сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін(аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо);
п. 8.2 - сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 (десяти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі;
п. 8.3 - доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи , які видаються Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом (організацією);
п 8.4 - у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір;
п. 10.1 - цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
3.1.2. У додатку №1 до договору - Специфікації на закупівлю згідно з ДК 021:2015-34960000-4 Аеропортове обладнання (спеціального призначення аеропортове обладнання), або еквівалент сторони визначили предмет закупівлі, його кількість, ціну за одиницю товару та вартість. Загальна вартість товару становить 1828800,00 грн (один мільйон вісімсот двадцять вісім тисячвісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ (а.с. 15).
3.1.3. 26.06.2024 відповідач звернувся до позивача з листом №2606/24 про укладення додаткової угоди на продовження строків постачання товару до 01.08.2024 у зв'язку з постійними обстрілами та через постійне відключення електроенергії (а.с. 17).
3.1.4. 27.06.2024 сторони уклали додаткову угоду №1-24 до договору, у якій узгодили викласти пункт 5.7 розділу 5 Поставка товару у наступній редакції: "5.7 Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 01.08.2024" (а.с. 16).
3.1.5. 30.07.2024 відповідач звернувся до позивача з листом №1/1507 про укладення додаткової угоди на продовження строків постачання товару до 01.09.2024 у зв'язку з затримкою в транспортуванні товару від виробника в Україну. Процес імпорту товару в Україну та фактична передача товару у власність військової частини НОМЕР_1 значно ускладнений обставинами, пов'язаними з воєнною агресією російської федерації проти України, блокадою на Україно-Польському кордоні та дією на території України правового режиму воєнного стану (а.с. 19).
3.1.6. 31.07.2024 сторони уклали додаткову угоду №2-24 до договору, у якій узгодили викласти пункт 5.7 розділу 5 Поставка товару у наступній редакції: "5.7 Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 01.09.2024". Виклали розділ 14 місцезнаходження та банківські реквізити сторін у новій редакції. (а.с. 18).
3.1.7. 29.08.2024 відповідач звернувся до позивача з листом №1/2908, у якому просив розглянути можливість внесення змін до договору, а саме у заміні позиції 7 специфікації, а саме просив замінити позицію 7. Візок 7 полиць з набором інструменту 248 одиниць на базі 567-0248-7 Andrmax, або еквівалент на Візок 7 полиць з набором інструменту 280 одиниць - 567-0280-7, який має більше одиниць інструменту, що є краще початкової пропозиції. При цьому вартість договору залишається незмінною.
3.1.8. 29.08.2024 сторони уклали додаткову угоду №3-24 до договору про таке: у зв'язку з внесенням змін до договору №96-24 від 21.05.2024 на підставі п. 11.2 розділу 11 Інші умови, а саме підпунктів 4. та 3. пункту 19, постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178: "п.3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; листа ФОП ОСОБА_1 №1/2908 від 29.08.2024 та на підставі взаємної домовленості". Додаток №1 - Специфікацію виклали у новій редакції, яка є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди (а.с. 20-21).
3.1.9. На виконання договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 1828800,00 грн, про що сторони склали та підписали акти приймання-передачі запасів: від 18.06.2024 №29 на суму 17517,00 грн, від 05.07.2024 №36 на суму 1134186,00 грн та №37на суму 51900,00 грн, від 28.08.2024 №50 на суму 358197,00 грн, від 06.09.2024 №52 на суму 165000,00 грн та №53 на суму 102000,00 грн (а.с. 23, 25-26, 27, 29, 31, 33) та видаткові накладні: від 18.05.2024 №6 на суму 17517,00 грн, від 05.07.2024 №7 на суму 1134186,00 грн та №8 на суму 51900,00 грн, від 28.08.2024 №18 на суму 358197,00 грн, від 31.08.2024 №25 на суму 165000,00 грн, від 05.09.2024 №26 на суму 102000,00 грн (а.с. 24, 26 на звороті, 30, 32,34).
3.1.10. 09.09.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №02.6/2357-24, у якому вимагав сплатити 363,29 грн пені за прострочення строків поставки товару на 5 днів (а.с. 35).
3.1.11. 09.09.2024 відповідач сплатив позивачу 363,29 грн пені, що підтверджується платіжною інструкцією №461Р-ЗКЕ4-ОСВ6-КНМХ від 09.09.2024 (а.с. 36).
3.1.12. 24.09.2024 Управління внутрішнього аудиту Адміністрації Державної прикордонної служби України надіслало позивачу Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту 26 окремої авіаційної ескадрильї ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України за період з 01 січня 2022 року по 31 липня 2024 року №14/141677/24-Вн, відповідно до яких встановлено: між ескадрильєю та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір від 21.05.2024 №96-24 щодо закупівлі аеропортового обладнання. Загальна сума договору складала 1828800,00 грн. Пунктом 5.7 договору визначався строк поставки товару - до 01.07.2024. У додаткових угодах від 26.06.2024 №1-24 та від 31.07.2024 №2-24 відсутні будь-які підстави, які надавали умови щодо відстрочення терміну поставки товару за договором від 21.05.2024 №96-24. Продавець не надав жодних підтвердних документів факту "непереборної сили", чим порушив вимоги умов цього договору. Ескадрильєю нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених пунктами 7.2 та 7.3 договору, не здійснювалось. Станом на 05.09.2024 поставлено не в повному обсязі, залишок вартості по договору складав 267001,00 грн. Претензійна робота не проводилась. З метою відшкодування пені та штрафних санкцій командиру ескадрильї рекомендовано: організувати роботу щодо нарахування та стягнення пені за прострочення терміну поставки товару та штрафних санкцій у розмірі 5% ціни договору (за прострочення терміну поставки товару понад 30 днів); за фактом неналежного контролю з боку посадових осіб ескадрильї, що полягало в відсутності заходів щодо нарахування штрафних санкцій (пені), призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти відповідне управлінське рішення. Очікуваний ефект від впровадження рекомендацій - відшкодування пені та штрафних санкцій, підвищення відповідальності персоналу ескадрильї (а.с. 39-40).
3.1.13. 19.11.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №1/3044-24-Вих, у якому просив розглянути можливість щодо відшкодування штрафних санкцій та пені за прострочення постачання товару після 01.07.2024 за весь товар, який був поставлений після зазначеного строку (без урахування додаткових угод) (а.с. 37).
3.1.14. 25.11.2024 відповідач надіслав позивачу лист №01, у якому ствердив про безпідставність рішення про скасування додаткових угод №1-24 від 27.06.2024, № 2-24 від 31.07.2024, та сплату відповідачем штрафних санкцій за прострочення постачання товару після 01.07.2024 року за весь час прострочення (а.с. 38).
3.2. Відповідач на спростування доводів позивача подав до суду докази, дослідивши які, суд встановив:
3.2.1. Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, відповідно до умов якого продовження строку дії договору та виконання зобов'язання, у якому вказано, що форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства (а.с. 145-148).
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач докази на спростування позовних вимог, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
3.9. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. 14.01.2022 між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договору поставки №96-24 від 21.05.2024;
4.5.2. у договорі сторони визначили строк поставки товарів до 01.07.2024;
4.5.3. відповідач звернувся до позивача з листами, у яких просив продовжити строк поставки товарів відповідно до 01.08.2024 та до 01.09.2024;
4.5.4. сторони уклали додаткові угоди №1-24 від 27.06.2024 та №2-24 від 31.07.2024 до договору, якими продовжили строк поставки товару до 01.08.2024 та до 01.09.2024;
4.5.5. у період з 18.06.2024 до 06.09.2024 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 1828800,00 грн, про що сторони склали та підписали акти приймання-передачі запасів та видаткові накладні;
4.5.6. Управління внутрішнього аудиту Адміністрації Державної прикордонної служби України надіслало позивачу Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 до 31.07.2024 року, у яких рекомендувало позивачу нарахувати та стягнути пеню за прострочення терміну поставки товару та штрафних санкцій у розмірі 5% ціни договору за прострочення терміну поставки товару понад 30 днів;
4.5.7. позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати штрафні санкції та пеню за прострочення постачання товару після 01.07.2024 за весь товар, який був поставлений після зазначеного строку без урахування додаткових угод;.
4.5.8. позивач нарахував відповідачу 91440,00 грн штрафу у розмірі 5% від загальної вартості товару та 31848,26 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки за період з 02.07.2024 до 05.09.2024.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
5.3. Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
5.4. Дослідивши зміст та характер зобов'язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
5.5. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
5.6. Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.7. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
5.8. Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
5.9. Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.10. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.11. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.13. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.14. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.15. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.16. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.18. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.19. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.20. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.21. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
5.22. Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
5.23. Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
5.24. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
5.25. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
5.26. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.27. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару у строк встановлений договором.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне стягнути з відповідача штрафні санкції за непоставлений товар у встановлений договором строк.
6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
6.5. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.6. Відповідно до п. 5.7 укладеного сторонами договору строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 01.07.2024.
6.7. Сторони визначили предмет закупівлі, його кількість, ціну за одиницю товару та загальна вартість товару у розмірі 1828800,00 грн.
6.8. У період з 18.06.2024 до 06.09.2024 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 1828800,00 грн, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі запасів та видатковими накладними.
6.9. Відповідно до Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту 26 окремої авіаційної ескадрильї ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01 січня 2022 року по 31 липня 2024 року №14/141677/24-Вн24.09.2024 Управління внутрішнього аудиту Адміністрації Державної прикордонної служби України рекомендувало позивачу нарахувати та стягнути з відповідача пеню за прострочення терміну поставки товару та штрафні санкції у розмірі 5% ціни договору за прострочення терміну поставки товару понад 30 днів.
6.10. Позивач звернувся до відповідача з листом від 19.11.2024 з вимогою відшкодувати штрафні санкції та пеню за прострочення постачання товару після 01.07.2024 за весь товар, який був поставлений після зазначеного строку без урахування додаткових угод.
6.11. Відповідач у листі від 25.11.2024 ствердив про безпідставність рішення про скасування додаткових угод №1-24 від 27.06.2024, №2-24 від 31.07.2024, та сплати штрафних санкцій за прострочення постачання товару після 01.07.2024 року за весь час прострочення.
6.12. Відповідач не наполягав на звільненні від відповідальності, а звернувся до позивача з листами від 26.06.2024 та від 30.07.2024, в яких пропонував внести зміни до договору та відтермінувати строки виконання зобов'язання, що було спрямовано на забезпечення виконання договору.
6.13. У листах відповідач зазначив причини неможливості поставки товару у строк до 01.07.2024 та просив продовжити строки постачання товару до 01.08.2024 у зв'язку з постійними обстрілами та через постійне відключення електроенергії та до 01.09.2024 у зв'язку з затримкою в транспортуванні товару від виробника в Україну, пов'язаною з воєнною агресією російської федерації проти України, блокадою на Україно-Польському кордоні та дією на території України правового режиму воєнного стану.
6.14. Сторони уклали додаткові угоди №1-24 від 27.06.2024 та №2-24 від 31.07.2024 до договору, якими продовжили строк поставки товару до 01.08.2024 та до 01.09.2024.
6.15. Відповідно до підпункту 4 частини 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" №1178-від 12.10.2022, яким сторони керувалися під час укладення додаткових угод, унормовано можливість продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
6.16. Суд встановив, що відповідач звернувся до позивача з листом від 29.08.2024, у якому просив внести зміни до договору, а саме замінити позицію 7. Візок 7 полиць з набором інструменту 248 одиниць на базі 567-0248-7 Andrmax, або еквівалент на Візок 7 полиць з набором інструменту 280 одиниць - 567-0280-7, який має більше одиниць інструменту, що є краще початкової пропозиції. При цьому вартість договору залишається незмінною.
6.17. Сторони уклали додаткову угоду від 29.08.2024 №3-24 до договору про внесення змін до договору №96-24 від 21.05.2024 на підставі п. 11.2 розділу 11 Інші умови, а саме підпунктів 4. та 3. пункту 19, постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178: "п.3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; листа ФОП ОСОБА_1 №1/2908 від 29.08.2024 та на підставі взаємної домовленості". Додаток №1 - Специфікацію виклали у новій редакції, яка є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
6.18. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
6.19. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.20. Позивач погодився укласти додаткові угоди й у такий спосіб визнав існування підстав для продовження строку виконання зобов'язань за договором. Уклавши додаткові угоди, позивач погодився бути зобов'язаним та виконувати їх умови.
6.21. Суд дійшов висновку, що укладення додаткових угод сторонами відповідає вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не суперечить законодавству, а також є проявом вільного волевиявлення сторін та домовленостей між ними щодо узгодження нових умов виконання зобов'язання.
6.22. Згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
6.23. Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
6.24. Враховуючи укладені сторонами додаткові угоди, відповідач на виконання умов договору здійснив постачання позивачу товару в період з 05.07.2024 по 05.09.2024.
6.25. Суд встановив, що умови зазначених додаткових угод були повністю виконані сторонами.
6.26. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
6.27. Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
6.28. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України).
6.29. Договір припиняє свою дію у разі повного виконання сторонами їх зобов'язань, в той час як розірвання договору передбачає припинення його дії до повного виконання.
6.30. Якщо зобов'язання за договором виконані обома сторонами, його розірвання стає неможливим, адже договір втрачає силу після виконання.
6.31. Аналогічну правову позицію висловив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суд у постановах від 18.11.2019 №910/16750/18 та 07.08.2018 у справі №910/7981/17.
6.32. На переконання суду, розірвання за рішенням суду додаткових угод, якими сторони продовжили строк виконання зобов'язання з поставки товару, після виконання своїх зобов'язань за договором не призведе до відновлення порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.
6.33. Вимоги позивача про розірвання додаткових угод від 26.06.2024 №1-24 та від 31.07.2024 №2-24 до договору №96-24 від 21.05.2024, суд визнає необґрунтованими та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.34. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.35. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
6.36. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
6.37. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
6.38. Відповідно до пункту 7.3 договору за порушення строків виконання зобов'язання продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з продавця додатково стягується штраф у розмірі 5% вказаної вартості договору.
6.39. Звертаючись із позовом, позивач за порушення умов договору та не поставку товару просив суд на підставі пункту 7.3 договору стягнути з відповідача 914440 грн штрафу у розмірі 5% від ціни договору (1828800,00 грн х 5% : 100) та 31848,26 грн пені за період з 02.07.2024 до 05.09.2024.
6.40. Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
6.41. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.42. Загальні засади (принципи), зокрема справедливість, добросовісність та розумність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
6.43. Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.
6.44. Суд встановив, що позивач та відповідач виконали умови договору в повному обсязі.
6.45. Суд встановив, що у зв'язку з постійними обстрілами та через постійне відключення електроенергії, із затримкою в транспортуванні товару від виробника в Україну, пов'язаною з воєнною агресією російської федерації проти України, блокадою на Україно-Польському кордоні та дією на території України правового режиму воєнного стану, покупець та продавець у період дії договору та строку виконання поставки товару узгодили строк поставки та уклали додаткові угоди №1-24 від 27.06.2024 та №2-24 від 31.07.2024 про продовження строку поставки товару до 01.08.2024 і до 01.09.2024.
6.46. У погоджений сторонами строк відповідач здійснив поставку товару позивачу частково.
6.47. За порушення строку поставки на 5 днів відповідач сплатив позивачу 363,29 грн пені, що підтверджується платіжною інструкцією №461Р-ЗКЕ4-ОСВ6-КНМХ від 09.09.2024.
6.48. Відсутність інших порушень зобов'язання доводить відсутність підстав для застосування до відповідча господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом України, іншими законами або договором.
6.49. На переконання суду, застосування до відповідача штрафних санкцій, а також нарахування відсотків річних та інфляційних втрат суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності, не має на меті відшкодування збитків чи компенсацію від знецінення грошових коштів, а є виключно способом надмірного збагачення.
6.50. Задоволення майнової вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строку поставки товару не матиме наслідком захисту порушених прав, а натомість слугуватиме заходом надмірного збагачення позивача.
6.51. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 31848,26 грн пені, 91440,00 грн штрафу, суд визнає необґрунтованими та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на сплату судового збору.
7.3. За подання позовної заяви до суду в електронній формі позивач сплатив 7267,20 грн з коефіцієнтом 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (9084,00 х 0,8), а саме 4844,80 грн на підставі платіжної інструкції від 06.12.2024 №1111 (а.с. 7) та 2422,40 грн на підставі платіжної інструкції від 14.01.2025 №27 (а.с. 97).
7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.5. Оскільки у позові позивачу відмовлено судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 06.03.2025.
Суддя А.І. Гладун