Справа № 814/82/25 Номер провадження 22вк/814/2/25 Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
05 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі судді -доповідача Карпушина Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правові ініціативи» від 14 лютого 2025 року у справі №1-3/1-25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, -
18 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського апеляційного суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Заява обґрунтована тим, що 14 лютого 2025 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Правові ініціативи» прийнято рішення у справі № 2-3/1-25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2023 в розмірі 7 742 430,99 грн. з яких: 4 160 000,00 грн- основна заборгованість зі сплати орендних платежів; 1 370 101,41 грн., 1370101,41 грн. - пеня, нарахована за період з 21.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого збов'язання 511440,66 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період з 21.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого зобов'язання. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті третейського збору в розмірі 12 280,06 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Враховуючи вищевикладені обставини просив видати виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правові ініціативи» від 14 лютого 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із рішення постійно діючого третейського суду при Асоціаціції «Правові ініціативи» від 14 лютого 2025 року вбачається, що 01.04.2023 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові будівлі (побутовий корпус літ «А-1,а», площею 178,0 кв.м., реммайстерня літ. «Б,б,б1», площею 59,5 кв.м, заправка АЗС літ. «В», площе 22,7 кв.м, погріб літ. «Г», площею 14,3 кв. м, гараж 1 «Д», площею 41,6 кв.м, гараж літ. «Ж», площею 51,1 кв. м, гараж літ. «К», площею 109,1 кв.м, навіс літ. «Є, и1,М», прохідна літ «Е», площею 2,2 кв.м., майстерня літ. «3», площею 42,1 кв.м, майстерня літ. «И и», площею 159,6 кв.м., майстерня літ. «Л,л», площею 469,0 кв.м, огорожа « №1», ворота «№ 2» , РУ 10 кв «№3», замощення,І,ІІ), розташовані на земельнівй ділянці комунальної власності площею 1,2791 га, кадастровий номер 532028 1208:08:001:0628, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розмір щомісячної орендної плати за об?єкт, оренди складає 320 000,00 грн, а нарахування орендної плати починається з дня підписання сторонами акта приймання-передачі.
На підставі акта приймання-передачі від 01.04.2023 орендодавець передав, а орендар
прийняв в строкове платне користування об?єкт оренди, технічний стан якого задовільний.
Пунктами 4.3, 4.4 договору передбачено, що орендна плата сплачується за поточний
місяць в безготівковий формі до 20-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця за реквізитами, вказаними у цьому договорі. Орендну плату за перший місяць користування об?єктом оренди орендар сплачує протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі.
На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.05.2024 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. за реестр. № 549,
Орендодавцем ОСОБА_2 , від імені якого діяв Косяк О.Г., відчужено об?єкт оренди третій особі - Бурлака Т.Ф., у зв?язку із чим 31.05.2024 дію договору оренди нерухомого майна було достроково припинено.
Позивач вказував, що оскільки відповідачем з травня 2023 року до моменту закінчення дії договору не здійснювалося внесення грошових коштів у визначеному договором розмірі за користування об?єктом оренди, виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.05.2023 по 31.05.2024 у розмірі 4 160 000,00 грн.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що у разі прострочення по сплаті орендних платежів на строк понад 10 (десять) календарних днів орендар зобов?язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення, а також проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36% річних, нарахованих на суму орендних платежів, строк оплати яких порушено, за кожний день порушення.
Згідно пункту 4.7 договору сторони погодили, що строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки тощо) за цим договором не обмежується строком, встановленим
частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін санкції нараховуються за весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов?язання. Сторони домовились встановити до всіх вимог по цьому договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності в 5 (п?ять) років.
02.12.2024 між позивачем (новий кредитор) та орендодавцем (первісний кредитор) за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2023 укладено договір про відступлення
права вимоги, за яким первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором у зобов?язанні, що виникло на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.04.2023, надалі за текстом - основний договір, який укладено між Первісним кредитором та ТОВ «ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС», надалі за текстом - боржник.
Пунктом 1.3 договору про відступлення права вимоги від 02.12.2024 передбачено, що новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора, вимагати від боржника
належного виконання всіх зобов?язань за основним договором, в обсязі і на умовах, що існують, на момент укладення цього боргу., в тмоу числі, але не виключно: вимагати від боржника виконання зобов?язання за основним договором щодо сплати боргу за прострочені орендні платежі з травня 2023 року по травень 2024 року включно в загальній сумі 4 160 000,00 грн, в тому числі вимагати сплати боржником процентів та штрафних санкцій у передбаченому основним договором розмірі, що нараховані (та будуть нараховані) на суму прострочених орендних платежів до моменту повного виконання зобов'язань за основним договором; в порядку статті 625 Цивільного кодексу України вимегати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; звертатися до суду із відповідними позовами до боржника про стягнення пені, інфляційних втрат та процентів, що нараховані у зв?язку порушенням зобов?язань за
основним договором.
Згідно пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги від 02.12.2024, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами даного договору.
ОСОБА_1 вказував, що станом на 08.01.2025 за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2023 заборгованість відповідача за вказаним договором становить 9 546 384,20 грн, з яких 4 160 000,00 грн - основна заборгованість зі сплати орендних платежів; 2 334 354,15 грн - пеня, нарахована за період з 01.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого відповідачем зобов?язання; 2 535 662,47 грн - 36 % річних, нараховані за період з 01.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого відповідачем зобов?язання; 516 367,58 грн - інфляційні втрати, нараховані за період з 01.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого відповідачем зобов?язання.
14 лютого 2025 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Правові ініціативи» прийнято рішення у справі № 2-3/1-25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2023 в розмірі 7 742 430,99 грн. з яких: 4 160 000,00 грн- основна заборгованість зі сплати орендних платежів; 1 370 101,41 грн., 1370101,41 грн. - пеня, нарахована за період з 21.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого збов'язання 511440,66 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період з 21.05.2023 по 08.01.2025 на суму простроченого зобов'язання. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті третейського збору в розмірі 12 280,06 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 55 Закону України «Про третейські суди» визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів врегульовано главою 4 «Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів» розділу IХ «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів» ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 485 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 486 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;5) третейська угода визнана недійсною;6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналіз статті 486 ЦПК України та статті 56 Закону України «Про третейські суди» свідчить, що при розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд не здійснює оцінку законності і обґрунтованості рішення третейського суду, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа. У статті 486 ЦПК України передбачено виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, тягар доведення наявності яких покладається на сторону, яка обґрунтовує необхідність відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду (постанови Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 824/25/23 (провадження № 61-6990ав23), від 10 серпня 2023 року у справі № 824/29/23 (провадження № 61-6989ав23)).
Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, встановлення вимог щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб регулює Закон України «Про третейські суди» (частина перша статті 1 цього Закону).
До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 1 Закону України «Про третейські суди»).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин,за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.
Відповідно до статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові не відступила від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц (провадження № 61-12234св18), про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно».
Враховуючи викладене, спір між сторонами у цій справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки стосується стягнення орендної плати за користування нерухомим майном (нежитловими примішеннями), а тому справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2024 року у справі № 824/42/24 (провадження № 61-9618ав24).
Враховуючи вищенаведене, слід відмовити у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Правові ініціативи» прийнято рішення у справі № 2-3/1-25 від 14 лютого 2025 року у справі за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 483, 485, 486, 487ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правові ініціативи» від 14 лютого 2025 року у справі №1-3/1-25,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 березня 2025 року
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин