Житомирський апеляційний суд
Справа №285/5695/24 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.
Категорія 70 Доповідач Григорусь Н. Й.
05 березня 2025 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Григорусь Н.Й.
суддів: Борисюка Р.М., Шевчука А.М.
розглянувши у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) в м.Житомирі цивільну справу №285/5695/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Мозгового В.Б., -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом. Просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з для подачі позовної заяви і до досягнення сином повноліття. А також стягувати з відповідача аліменти на її утримання щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, починаючи з для подачі позовної заяви і до досягнення сином трирічного віку.
В обґрунтування поданого позову зазначила, що ОСОБА_2 - відповідач у справі, є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за сином до досягнення ним 3-х річного віку та отримує одноразову допомогу в розмірі 850 грн. Відповідач ухиляється від належного утримання дитини, хоча є фізично здоровою людиною, працездатний, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , інших осіб на своєму утриманні не має, а тому має можливість надавати допомогу на утримання сина і на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та матері дитини задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 11.11.2024 і до досягнення сином повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 11.11.2024 і до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років - до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити вказане рішення суду в частині стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/8 на частини його заробітку (доходу), щомісячно. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що доказів дійсної неспроможності відповідача сплачувати аліменти на її утримання, як матері малолітньої дитини ОСОБА_3 , матеріали справи не містять. Окрім того, наявними доказами доводиться те, що відповідач є здоровим, працездатним чоловіком і у нього відсутні інші діти та члени сім'ї, яких він повинен утримувати відповідно до закону. Також, відповідач офіційно працевлаштований, зокрема, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 , а отже має стабільний та гарантований дохід у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), яка складає близько 26000 грн, та має можливість сплачувати аліменти на її утримання у заявленому нею розміром.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28 травня 2022 року Новоград-Волинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 225 (а.с. 12).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ) (а.с. 13).
ОСОБА_1 перебуває на обліку у управлінні соціального захисту населення Звягельської міської ради та отримує допомогу при народженні дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою № 1765 від 08.11.2024 (а.с. 15).
Як убачається з довідки про проходження служби № 1/2112 від 10.12.2023 відповідач є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_4 (а.с. 14).
Тобто, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Статтею 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитини до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України свідчить про право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
В справі що розглядається суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач є працездатним, має місце роботи та стабільний заробіток, дитина проживає з матір'ю та не досягла 3-річного віку, а тому позивачка має право на утримання від свого чоловіка, а відповідач має змогу надавати таке утримання матері його дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно частини першої статті 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір частки від заробітку (доходу) відповідача, який підлягає стягненню на утримання позивачки, суд першої інстанції вірно оцінив, що позовні вимоги безпідставно завищені та впливають на питання можливості надання утримання дружині.
Окрім того, даючи оцінку наданим відповідачем медичним документам (виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №14735 від 08.11.2024 (а.с. 31) та виписці-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №13748 від 09.10.2024 КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» (а.с. 32)), суд першої інстанції врахував, що відповідач не надав підтверджувальних доказів, що його матір дійсно перебуває на його утриманні та відсутні інші особи, які б могли надавати їй допомогу.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За нормами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів у справі.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач в запереченнях на відзив (а.с. 21-26) просив стягнути на утримання дружини, з якою проживає дитина - ОСОБА_3 , в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) починаючи з дня пред'явлення позову й до досягнення дитиною трирічного віку.
Також слід зазначити, що з урахуванням розміру середньомісячного доходу відповідача (приблизно 25000 грн), враховуючи мету аліментного зобов'язання, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн), наявність на утриманні відповідача сина та обов'язок сплачувати на її утримання частину від його заробітку (доходу), апеляційний суд виснує, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на дружину, з якою проживає дитина, є дещо заниженим та його слід змінити з 1/8 частини до 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача. Такий розмір аліментного зобов'язання відповідатиме критерію розумності та співмірності, забезпечуватиме мету аліментного зобов'язання та баланс інтересів як отримувача, так і платника аліментів.
Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в ході розгляду справи.
Враховуючи наведене вище, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року підлягає зміні в частині визначеного судом розміру аліментів на утримання дружини.
За приписами частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнутих аліментів на утримання малолітньої дитини ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
Позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та наслідки апеляційного розгляду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816 грн 80 коп.
Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року змінити в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 аліментів на дружину ОСОБА_1 до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років - до ІНФОРМАЦІЯ_6 з 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) на 1/6 частину всіх видів його заробітку (доходу).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1816 грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складено 05 березня 2025 року