печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55148/24-ц
"26" лютого 2025 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Федотовій Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача пор застосування заходів процесуального примусу в рамках цивільної справи №757/55148/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
20.11.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 26.11.2024, для вирішення питання про відкриття провадження.
Так, в рамках розгляду справи представником позивача було подано заяву заяву представника позивача пор застосування заходів процесуального примусу.
Обгрунтовуючи дану заяву представник зазначив, що з огляду на не виконання ТОВ "Фінфорс" ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024, а саме в частині не надання копій документів, на підставі яких було вчинено14.05.2021 виконавчий напис, зареєстрований за № 9944, є необхідність у застосувані щодо ТОВ "Фінфорс" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки витребувані докази мають істосне значення для всебічного та об"єктивного розгляду даної справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Разом з цим, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без його участі
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Третя особиа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялись, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, згідно ч.1ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 144 ЦІІК України, визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
Положеннями ст.148 ЦПК України, регламентовано підстави для застосування судом процесуального примусу у вигляді штрафу, а також його розміри, залежно від суті зловживання процесуальними правами учасником провадження, його тривалості та обставин конкретної справи.
Враховуючи вищевказані положення, вбачається, що застосування заходів процесуального примусу належить до виключної компетенції суду та можливе виключно за його ініціативи, а не за клопотанням учасника справи.
Застосування судом заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов'язком. Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4ст.12 ЦПК України).
За змістом ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Разом з цим, суд не вбачає достатніх підстав на даний час для застосування до відповідача процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, а тому заява представника відповідача є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 84, 143, 144, 148 ЦПК України,-
Заяву представника позивача пор застосування заходів процесуального примусу в рамках цивільної справи №757/55148/24-ц - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА