Справа № 357/14209/24
1-кп/357/87/25
05 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому підготовчому судовому засіданні, угоду про визнання винуватості, яка укладена 05 березня 2025 року між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , за згодою потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12024111030001943, яке внесене до ЄРДР 26 травня 2024 року стосовно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква, Київська область, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий,
за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 , установив таке.
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
ОСОБА_4 обвинувачувався у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за таких фактичних обставин.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Проте, 25 травня 2024 року близько 11 години ОСОБА_4 прийшов до під'їзду № 2, буд. 33 по вул. Шолом-Алейхема, м. Біла Церква, Київської області де на майданчику між першим та другим поверхом побачив велосипед марки MAXX PRO M 300 з діаметром колес 260, в цей час у останнього виник умисел на викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, таємно від оточуючих, викрав велосипед марки MAXX PRO M300 з діаметром колес 260, вартістю 5975 грн., який належить потерпілій ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 5975 гривень.
ОСОБА_4 , також, обвинувачувався у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за таких фактичних обставин.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
02 червня 2024 року близько 19 години ОСОБА_4 прийшов до під'їзду № 2, буд. 33 по вул. Шолом-Алейхема, м. Біла Церква, Київської області, де на майданчику між першим та другим поверхом побачив велосипед TOPRIDER 680 26'' чорно-рожевого кольору, в цей час у останнього виник умисел на викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, таємно від оточуючих викрав велосипед TOPRIDER 680 26'', вартістю 6648,24 грн., який належить потерпілому ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 6648 грн. 24 копійки.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
Згідно з угодою про визнання винуватості, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінальних правопорушень та їх правовою кваліфікацією за ч. 4 cт. 185 КК України.
Сторони погодились, що обставиною, яка пом'якшує покарання є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання - не встановлено.
Укладаючи угоду про визнання винуватості, сторони врахували, що шкода потерпілим не відшкодована.
ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованих йому діяннях та зобов'язується це зробити в судовому засіданні, в обсязі пред'явленого йому обвинувачення.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 покарання, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_4 роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України, потерпілі надали прокурору згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Отже, у кримінальному провадженні № 12024111030001943, яке внесене до ЄРДР 26 травня 2024 року стосовно: ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, може бути укладена угода про визнання винуватості.
Суд вважає, що угода про визнання винуватості містить усі необхідні відомості, які передбачені ст. 472 КПК України.
Суд переконався, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, наслідком обіцянок тощо та обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України.
У судовому засіданні, ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість в обсязі пред'явленому йому обвинувачення, а також засвідчив, що він цілком розуміє що: має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд зазначає, що угода про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України та закону, адже дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Погоджене в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам Загальної та Особливої частин КК України, з огляду на ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про його особу, зазначені у вступній частині вироку, а також враховуючи те, що він медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує, перебуває на військовому обліку, як обмежено придатний, на обліку в органі з питань пробації не перебуває.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає інтересам суспільства, які полягають в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що її умови не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 виконав взяті на себе зобов'язання, а саме повністю визнав свою винуватість.
Фактичних обставин, які свідчать про відсутність підстав для визнання винуватості, судом не установлено.
Отже, суд вважає, що наявні умови для її затвердження.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, ??у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Отже, суд призначає узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, оскільки сторони угоди про визнання винуватості, узгодили обвинуваченому ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання, суд вважає за можливе застосувати до нього положення ч. 2 ст. 75 КК України та, з огляду на установлені дані про його особу, відсутність відшкодування шкоди потерпілим, кількість епізодів, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та покласти на нього обов'язки, визначені в ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
У ході судового розгляду, установлено, що згідно про залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об'єктів та визнання їх документами від 30 вересня 2024 року, визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження: відеофайл із присвоєною назвою «58_1_b_БЦ_Куценка_Кожедуба_Боди_20240525111413_to_20240525111429.mp4», який має об'єм 5,55 Мб, тривалістю 17 сек., який міститься на оптичному DVD-R диску, 120 min, об'ємом 4,7 GB.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Вказане питання вирішується судом за правилами частини дев'ятої статті 100 КПК України, а саме: (1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); (2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; (3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; (4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; (5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; (6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; (6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. (7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Отже, на підставі викладених норм, суд вважає за необхідне: відеофайл із присвоєною назвою «58_1_b_БЦ_Куценка_Кожедуба_Боди_20240525111413_to_20240525111429.mp4», який має об'єм 5,55 Мб, тривалістю 17 сек., який міститься на оптичному DVD-R диску, 120 min, об'ємом 4,7 GB - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 100, 368, 374, 392, 395, 475, 532 КПК України, суд
затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 05 березня 2025 року між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , за згодою потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Згідно із ч. 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Установити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю на 2 (два) року.
На підставі ч. 1 ст. 76 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 , виконувати такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питання пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з 05 березня 2025 року.
Речові докази: відеофайл із присвоєною назвою «58_1_b_БЦ_Куценка_Кожедуба_Боди_20240525111413_to_20240525111429.mp4», який має об'єм 5,55 Мб, тривалістю 17 сек., який міститься на оптичному DVD-R диску, 120 min, об'ємом 4,7 GB, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою строк апеляційного оскарження починає свій перебіг, з дня отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України вручити учасникам судового провадження копію повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_8
Київської області