Справа №642/6636/24 Головуючий 1 інстанції: Проценко Л.Г.
Провадження №33/818/312/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАП
05 березня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- прокурора Кубаха М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Судом встановлено, що ОСОБА_1 займаючи посаду секретаря Жовтневого районного суду м.Харкова, будучи відповідно до п.п.в п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме 06 вересня 2024 року о 14:45 год., без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування, з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування», щорічну за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, закрити провадження по справі та на підставі ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що в письмовому повідомленні керівника апарату Жовтневого районного суду м.ХарковаОСОБА_2 від 01 січня 2024 року не було зазначено про необхідність подання щорічної декларації за 2021 рік. Вказала, що не оспорює факт несвоєчасного подання щорічної декларації за 2021 рік. Зазначила, що не вважала себе суб'єктом подання декларації, оскільки призначена на посаду секретаря суду лише 04 січня 2022 року. Посилається на те, що не мала мети уникнути фінансового моніторингу доходів, самостійно подала щорічну декларацію за 2021 рік, як стало відомо про необхідність її подання. Наголосила, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, за місцем роботи характеризуються виключно позитивно, проживає разом з батьком, який офіційно непрацевлаштований та утримує малолітнього сина, 2023 року народження, який має ряд захворювань.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №515 від 19 вересня 2024 року, додані до нього документи, пояснення ОСОБА_1 , яка не оспорювала несвоєчасність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування.
Доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що вона не була суб'єктом подання декларації за 2021 рік, оскільки призначена на посаду секретаря суду лише 04 січня 2022 року та не повідомлялася в письмовому повідомленні керівника апарату суду про необхідність подання щорічної декларації за 2021 рік, не свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне правопорушення, установлене ч.1 ст.172-6 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об'єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за вчинення діяння.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу
Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП не передбачено.
Згідно «Примітці» до ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
Не дивлячись на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, пов'язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці до ст.22 КУпАП.
Хоча вказане адміністративне правопорушення є з формальним складом, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено значної шкоди державним чи суспільним інтересам.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»).
Суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.
До того ж, як установлено у справі ОСОБА_1 04 січня 2022 року подала "Декларацію кандидата на посаду", якою охоплювався період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, дані якої відповідають даним "Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" за 2021 рік.
Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що вчинене за вищевказаних обставин адміністративне правопорушення у даному конкретному випадку є малозначним, що надає можливість звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за цією підставою.
Враховуючи, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є формальним та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, за місцем роботи характеризуються виключно позитивно, проживає разом з батьком, який офіційно непрацевлаштований, на її утриманні знаходиться малолітній син, 2023 року народження, який має ряд захворювань, апеляційний суд вважає за можливим звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням.
На думку суду апеляційної інстанції, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звільненню від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня