ЄУН 193/142/25
Провадження № 3/193/83/25
іменем України
05 березня 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., за участі: секретаря судового засідання Ратушної В.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Остапенка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.01.2025 року о 17:32 годині у с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровській області по вул. Незалежності керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Драгер 6810 (принтер 5365) , тест № 690 з результатом 0,56 проміле. Проходження тесту зафіксовано на нагрудну камеру 795878, чим порушив вимоги п.2.9.А. ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що у той день вживав корвалол, знеболювальне та пив квас безалкогольний домашнього виготовлення. Також пояснив, що був не згоден з результатом тесту на вміст алкоголю за результатами перевірки алкотестером, але на запропонований працівником поліції огляд в умовах медичного закладу відмовився, оскільки хвилювався за дружину, яка знаходилася в машині, станом її здоров'я, оскільки вона має другу групу захворювання та в неї бувають напади.
Захисник Остапенко О.М. в судовому засіданні пояснив, що працівником поліції особі не були роз'яснені права на захист, відмова від відвідування лікарні була вимушеною, оскільки особа боявся залишити дружину, яка має другу групу інвалідності. Також зазначив, що перевищення вмісту невелике. Заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши ОСОБА_1 , захисника, дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши відеозаписи, встановлено наступне.
Відповідно до 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, «Коробов проти України» від 21.07.2011 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до п.2.9.А. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 , у вчиненому правопорушенні, що підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 230920 від 26.01.2025 року (а.с.1).
У судді відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, протокол складений відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 №1376. В протоколі наявні підписи ОСОБА_1 про ознайомлення із правами та обов'язками, передбаченими ст.63Конституції країни,ст.268КУпАП, відсутні будь-які пояснення, тому доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 права та обов'язки не роз'яснювались не заслуговують уваги;
2) результатом тестування на стан алкогольного сп'яніння, який проводився із застосуванням приладу Драгер 6810 (принтер 5365) , тест № 690 з результатом 0,56 проміле (а.с.1)
3) рапортом інспектора ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.01.2025; (а.с.4)
4)відеозаписом БК № 795878 ;
5)копією постанови Серії ЕНА № 3941525 від 26.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України (а.с.2). Протокол не оскаржено, штраф сплачено;
6)поясненнями ОСОБА_1 , відібраними на місці, згідно яких особа пояснив, що він алкоголь не вживав, але пив квас домашнього виготовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в лікарні відмовився (а.с.3);
7) направленням на освідування ОСОБА_1 КП «КБЛНПД» Дніпропетровської обласної ради від 26.01.2025 року (а.с.5);
8) роз'ясненням про відсторонення ОСОБА_1 (а.с.6);
9) сповіщення про розгляд справи (а.с.7);
10) довідкою ІКС ІПНП про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 12.01.2005 року (а.с.10).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом було оглянуто відеозаписи, на яких чітко зафіксовано факт зупинки транспортного засобу, роз'яснення причини зупинки, вимогу водія на процедуру проходження огляду на стан сп'яніння в умовах медичного закладу, результати огляду, при цьому працівники поліції поводяться коректно, будь-яких даних про необ'єктивне ставлення до ОСОБА_1 з боку працівників поліції, не зафіксовано. На оглянутому відеозапису зафіксовано не тільки процедуру проходження огляду, а також роз'яснення і підписання протоколу. Тому, враховуючи досліджені матеріали справи, суддя вважає, що доводи в частині того, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, спростовуються також змістом протоколу, в графі про ознайомлення із правами, передбаченими ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України наявний підпис ОСОБА_1 та він власноруч поставив підпис у протоколі. Окрім того, в протоколі зазначено факт вилучення посвідчення водія, що безумовно є відстороненням від керування. Під час фіксації проходження тестування на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 чітко відмовився від проходження освідування в умовах лікарні. Хвилювання щодо стану здоров'я дружини не висловлював, за поведінкою якої, зафіксованої на бодікамеру не спостерігається будь-який важкий стан, натомість особа виявляє надмірну активність під час спілкування із працівниками поліції. Зауважень та заперечень до протоколу не внесено.
Отже, всі зауваження захисника жодним чином не спростовують зібрані по справі докази та факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Тлумачення захисником вимог закону на власний розсуд не можуть слугувати підставою для закриття адміністративної справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів. Суддя вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір з розрахунку на момент надходження справи до суду.
Керуючись ст.40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач:ГУК у Дніпр-кій обл../Дн-каоб/21081300, розрахунковий рахунок UA758999980313020149000004001, код ЄДРПОУ одержувача 37988155, МФО банку 899998,банк одержувача Казначейство України(ЕАП)) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Роз'яснити, що згідно зі ст.307КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.О.Кравченко