г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/159/25
Номер провадження 3/213/224/25
05 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Косенко Н.М., розглянув матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює помічником машиніста тепловозу ПАТ «АМКР», проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 06 січня 2025 року о 04 год. 29 хв. біля буд.№19 по пр. Південний в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області керував транспортним засобом BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вказаному адміністративному правопорушенні не визнав, надав пояснення, відповідно до яких 06 січня 2025 року разом із товаришем ОСОБА_2 були в гостях, вживали акогольні напої. ОСОБА_2 повідомив про необхідність відвезти належний його батькові автомобіль марки BMW X5 в с. Стіпне. Він сів на переднє пасажирське сидіння, за кермом перебував ОСОБА_2 . По дорозі були зупинені працівниками поліції, вони пересіли на заднє пасажирське сидіння, ОСОБА_1 - на заднє ліве, ОСОБА_2 - на заднє праве. Працівники поліції одразу звертались до нього як до водія.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Косенко Н.М. в судовому засіданні просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення. Зазначила, що після зупинки автомобіля поліцейські бачили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сиділи на задньому сидінні та без будь- яких питань вирішили, що водієм є ОСОБА_1 . Під час розмови з працівниками поліції було повідомлено, що транспортний засіб належить батькові ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є військослужбовцем, знаходився у неофіційній відпустці, тому не повідомив, що саме він був за кермом, так як мав би проблеми на службі. Зазначила, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора "Драгер", на що він відмовився, проте мав намір пройти огляд в медичному закладі, однак працівники поліції йому не пропонували пройти такий огляд. Також зазначила, що направлення на огляд не було вручено ОСОБА_1 та складалось без його участі.
Свідок ОСОБА_2 надав суду пояснення, відповідно до яких 05 січня 2025 року о 17.00 годині був у батьків, взяв у батька автомобіль BMW X5 та поїхав. 06 січня 2025 року приблизно о 04:30 годині він керував автомобілем в районі дев'ятого кварталу м. Кривого Рогу без ввімкненого світла фар. Коли працівники поліції зупинили автомобіль, він разом із ОСОБА_1 пересів на заднє сидіння. Не казав працівникам поліції, що був за кермом, оскільки він є військовослужбовцем та бажав уникнути проблем по службі, поліцейські самі вирішили хто з них керував автомобілем. Також зазначив, що ОСОБА_1 був сильніше напідпитку.
Вислухав ОСОБА_1 , його представника, свідка, дослідив матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), що кореспондується з п.1.9 ПДР на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок встановлення стану сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.3 розділу І вказаної інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п.7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вказані такі ознаки алкогольного сп'яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, що відповідає ознакам алкогольного сп'яніння, які зазначені в Інструкції.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Отже, відмова від проходження огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 130 ч.1 КУпАП підтверджується наданими суду доказами, які узгоджуються між собою, є достатніми та допустимими, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №213861 від 06 січня 2025 року; направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 січня 2025 року, рапортом поліцейського Полку ПП м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Різник А. від 06 січня 2025 року, з якого встановлено, що транспортний засіб було зупинено під керуванням водія ОСОБА_1 та в останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд на стан сп'яніння водій відмовився.
Із оглянутих та досліджених в судовому засіданні відеозаписів на диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення видно, що 06 січня 2025 року о 04:29 год., в темну пору доби, поліцейський автомобіль переслідує автомобіль BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , з вимкненими зовнішніми освітлювальними приладами. Після зупинки, при наближенні поліцейського до транспортного засобу BMW X5, ОСОБА_1 перебував на задньому лівому пасажирському сидінні, процес пересідання останнього із водійського на заднє сидіння бачить і коментує поліцейський під час відеозапису. Також поліцейський повідомляє, що бачив як ОСОБА_1 зупиняв автомобіль перед перехрестям, відчиняв двері, після чого поліцейські почали переслідування, також повідомляв, що пасажир ( ОСОБА_2 ) вказував, що автомобілем керував ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 було повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, на пропозицію пройти огляд для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 згоди не надав та активних дій щодо проходження огляду не вчинив, підтверджував, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з дослідженого відеозапису видно, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, останній в судовому засіданні повідомив, що вказана постанова в судовому порядку не оскаржувалась, що свідчить про його згоду з фактом керування транспортним засобом BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 .
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене, пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що саме він керував транспортним засобом, суд оцінює критично, як такі, що спростовуються дослідженими у справі доказами, дослідженими судом відеозаписами фіксації правопорушення.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 провини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що розцінюється як бажання уникнути адміністративної відповідальності, належних доказів на спростування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надав. Факт відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння не спростував.
Також суд звертає увагу, що обов'язок проходити огляд на стан сп'яніння виникає у водія ОСОБА_1 не з моменту вручення йому направлення на проходження відповідного огляду, а в силу вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху з моменту висловлення відповідної вимоги працівником поліції як до водія транспортного засобу. Законодавством не передбачено вручення письмового направлення водію.
Суд критично ставиться до тверджень представника ОСОБА_1 - адвоката Косенко Н.М., які викладені в письмових поясненнях, оскільки вони не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з даними національної автоматизованої інформаційної системи ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 .
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Також, необхідно стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України “Про судовий збір».
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 24, 27, 130 ч. 1, 249, 251, 252, 266, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл./Дн-ка об.21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України; Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Призначення платежу _____;______________________; 21081300, Серія, номер протоколу (адміністративний штраф (ДАІ) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Алексєєв