03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 761/44491/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3179/2025Головуючий у суді першої інстанції - Макаренко І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
05 березня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України (т. 1, а.с. 250б).
Не погоджуючись з ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Так, в обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ним у повному обсязі було виконано вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2024 про залишення позовної заяви без руху, зокрема до заяви про усунення недоліків було додано копію позовної заяви з належно засвідченими додатками для відповідача.
При цьому, оскільки заява про усунення недоліків була підписана представником позивача Савіхіної А.М., останньою на підтвердження своїх повноважень діяти в інтересах АТ КБ "Приватбанк" було додано довіреність, видану АТ КБ "Приватбанк" на ім'я Савіхіної А.М .
За вказаних обставин, вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви з підстав, викладених в оскаржуваній ухвалі (т. 2, а.с. 1-3).
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 справу призначено судді-доповідачу Немировській О.В. Судді, які входять до складу колегії: Желепа О.В., Мазурик О.Ф.
Ухвалою від 07.01.2025 апеляційну скаргу залишено без руху.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 справу призначено головуючому судді Оніщуку М.І. Склад колегії суддів: Кафідова О.В., Шебуєва В.А.
Ухвалами від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2024 позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" було залишено без руху та визначено, що для усунення недоліків позивачу слід надати копію позовної заяви та копії всіх доданих до неї документів, які засвідчені належним чином, для відповідача.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача Савіхіною А.М. було подано до суду заяву про усунення недоліків разом з копією позовної заяви та копіями всіх доданих до неї документів, які засвідчені належним чином, для відповідача.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, оскільки фахівець Савіхіна А.М., яка засвідчила копії матеріалів позовної заяви, не надала повноважень на право представляти інтереси позивача, а отже не є учасником справи та не має право засвідчувати копії документів, доданих до позовної заяви.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суду судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом з тим, ч. 7 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної чи юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх повноважень діяти від імені АТ КБ "Приватбанк" Савіхіною А.М. було додано до заяви про усунення недоліків копію довіреності від АТ КБ "Приватбанк" за № 9710-К-Н-О від 16.10.2023 зі строком дії до 31.12.2025 (т. 1, а.с. 120).
Таким чином, Савіхіна А.М. при зверненні до суду з заявою про усунення недоліків від імені та в інтересах АТ КБ "Приватбанк" було надано всі документи, передбачені цивільним процесуальним законом для підтвердження своїх повноважень.
Однак, суд першої інстанції вказаних обставин не врахував та дійшов передчасного та помилкового висновку про відсутність у Савіхіної А.М. повноважень діяти в інтересах АТ КБ "Приватбанк".
У свою чергу, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як зазначено в рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала суду, у відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова