Справа № 149/3630/24
Провадження №3/149/37/25
Номер рядка звіту 156
04.03.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130 КУпАП повторно 11.11.2024 о 21:50:01 год. по вул. Миру в с. Уланів Хмільницького району Вінницької області керував транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідність обличчя). Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, зі змістом якого останніього повідомено під підпис, а також шляхом направлення повісток про виклик на номер телефону, який він залишив у своїй заявці. Причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомив, клопотань не направляв.
Європейський Суд з прав людини (рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З огляду на те, що ОСОБА_1 був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом надсилання повісток про виклик та смс-повідомлень, однак в судове засідання неодноразово не з'явився, а його явка при розгляді даної категорії справ не обов'язкова, суд дійшов висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, а тому з метою дотримання розумних строків, вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суддя керується наступним.
Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Згідно довідки старшого інспектора ГАП Віталія Грабовського постановою суду від 29.01.2024 ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП (правопорушення вчинене 24.11.2023).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171581 ОСОБА_1 11.11.2024 о 21:50:01 год. по вул. Миру в с. Уланів Хмільницького району Вінницької області керував транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідність обличчя). Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно рапорту поліцейського взводу 1 роти 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області капрала поліції Василя Іванова, останній просить під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 171581 від 12.11.2024 вважати вірною кваліфікацію за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв'язку з тим, що на момент складання протоколу не було можливості встановити у наявній базі ІПНП його кваліфікацію, у зв'язку з обмеженим доступом до інформаційних баз органів НПУ.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Оскільки матеріали, додані до протоколу, в тому числі підписані особами, уповноваженими на складання протоколу (довідка інспектора ГАП, рапорт від 12.11.2024, супровідний лист від 12.11.2024 про направлення матеріалів та ін.), стосуються кваліфікації саме за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя вважає, що в сукупності вказані обставини не погіршують становище особи ОСОБА_1 та не свідчать про самостійне перебирання на себе судом функцій обвинувачення. Суд розглядає справу в межах кваліфікації дій ОСОБА_2 працівниками патрульної поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя враховує таке.
Згідно направлення від 11.11.2024 ОСОБА_1 як водій, в якого виявлено ознаки сп'яіння, направлявся для огляду в заклад охорони здоров'я - КНП "Хмільницька ЦЛ".
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, з якого встановлено, що в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_2 не заперечив факт керування ним транспортним засобом, на вимогу поліцейських не надав їм посвідчення водія. Працівниками поліції неодноразово називалась причина зупинки, а саме технічна несправність автомобіля, однак ОСОБА_1 в агресивній формі запевняв, що це не є підставою для зупинки. В ході подальшого спілкування працівниками поліції були виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, про що йому було повідомлено та запропоновано у зв'язку з цим пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній спочатку погодився та йому було роз'яснено, що такий огляд проводиться в закладі охорони здоров'я. В подальшому ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що буде викликати слідчо-оперативну групу. Після чого йому було неодноразово запропоновано проїхати для огляду до лікарні, однак останній не вчиняв жодних дій для того, щоб пройти огляд, зокрема відмовлявся пройти до службового автомобіля для здійснення його доставки до закладу охорони здоров'я. Поліцейським неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_1 , що такі його дії можуть бути розціненні як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак останній огляд не пройшов, в зв'язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджена в ході судового розгляду дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів, що мають функції відеозапису, письмовими доказами, пов'язаними з процедурою проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , а також відомостями про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, за ч. 3 ст. 130 КУпАП Деснянським районним судом м. Києва 29.01.2024. Такий висновок суду грунтується на тому, що з досліджених у ході розгляду доказів у їх сукупності та взаємозв"язку суд вбачає, що ОСОБА_1 , будучи безперечно обізнаним із забороною керування транспортними засобами в стані сп'яніння, а також з обов'язком на вимогу уповноваженого працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров"я у разі встановлення відповідних підстав (ознак сп'яніння), будучи особою, яка раніше протягом року піддавалася стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, неодноразово повідомленим про послідовність дій, які йому необхідно вчинити для такого огляду, свідомо вказаний огляд не пройшов. Така поведінка ОСОБА_1 свідчать про його умисну і свідому, всупереч чинному законодавству, відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Доказів, які б свідчили про неможливість за станом здоров"я або інших поважних причин пройти огляд у встановленому порядку і спосіб, або інших обставин, що мають істотне значення, в ході судового розгляду не здобуто.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності транспортного засобу ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 283 КУпАП суд присуджує також стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 27, ч. 2 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст.284, 307, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно ст. 307 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Павлюк О. О.