05 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 520/309/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду, у якій просить:
- визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди за період з 01 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 грн. з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року матеріали адміністративної справи №520/309/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року визначено підсудність справи №520/309/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії Полтавському окружному адміністративному суду. Адміністративну справу №520/309/25 направлено за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №520/309/25. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10:30 год. 05 березня 2025 року. Витребувано від відповідача Харківського окружного адміністративного суду докази.
Учасники справи у підготовче засідання 05 березня 2025 року не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, у заявах по суті сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене вище, суд вирішив провести підготовче засідання за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.
У ході підготовчого засідання судом встановлено, що суддівська винагорода за період з 01 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року виплачена судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 28 вересня 2024 року, що підтверджено відомістю перерахованої заробітної плати Харківського окружного адміністративного суду за другу половину вересня 2024 року /а.с. 47/ та платіжною інструкцією №1082 від 26 вересня 2024 року з відміткою органу казначейства про оплату 28 вересня 2024 року /а.с. 48/.
Отже, про порушення свого права щодо виплати суддівської винагороди за період з 01 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року позивач повинна була дізнатися 28 вересня 2024 року.
Відповідно до статті 122 КАС України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.
Таким чином, трьохмісячний строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Харківського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. та зобов'язання Харківського окружного адміністративного суду провести нарахування та виплату судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди за період з 01 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 грн. з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, - розпочав свій перебіг 29 вересня 2024 року та закінчився 30 грудня 2024 року.
Позивач звернулася до суду з позовом у цій справі 06 січня 2025 року.
Отже, позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений законом, у зазначені вище частині позовних вимог.
За змістом статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропущеного строку.
Верховний Суд у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене вище, оскільки ця справа розглядається судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, а факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі на стадії підготовчого провадження, суд першої інстанції вважає за необхідне вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку та встановлює позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
За приписами пункту 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне підготовче засідання у справі №520/309/25 відкласти до 10:30 27 березня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 123, 180, 181, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Встановити позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Підготовче засідання у справі №520/309/25 відкласти до 10:30 27 березня 2025 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич