04 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1629/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Віткалова Дмитра Миколайовича про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у справі №440/1629/25 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
06.02.2025 адвокат Лихачов Роман Борисович, здійснюючи на підставі ордеру серії АХ №1237087 від 06.02.2025 представництво інтересів ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований судом 07.02.2025), що заявлений до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 13.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 13.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2025 із застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2025 із застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 15440,0 грн, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на підставі постанови КМ від 16.03.2016 №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" за період проходження військової служби з 26.06.2017 по 13.01.2025 станом на 1 січня поточного року та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі постанови КМ від 16.03.2016 №178 за період проходження військової служби з 26.06.2017 по 13.01.2025 станом на 1 січня поточного року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні, ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та наказу МВС від 14.11.2019 №951 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Національної гвардії України підйомної допомоги" у зв'язку з передислокацією військової частини та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та наказу МВС від 14.11.2019 №951 у зв'язку з передислокацією військової частини.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 було поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
27.02.2025 представник відповідача за довіреністю Віткалов Дмитро Миколайович засобами системи "Електронний суд" надіслав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій просить суд у порядку ч. 4 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України вирішити питання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та неможливістю його поновлення.
При цьому заявник звертає увагу на обставини пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду з позовом, встановленого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції, що діє з 19.07.2022. У зв'язку з цим стверджує, що частина позовних вимог, яка охоплює період з 01.07.2023 по 05.11.2024, заявлена позивачем з пропуском строку за відсутності поважних причин такого пропуску. Вказує, що відсутність зазначення в тексті ухвали від 12.02.2025 у справі №440/1629/25 конкретних причин пропуску строку звернення до суду, які суд визнав поважними, унеможливлює визнання висновку суду про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду обґрунтованим та законним. З огляду на це стверджує, що висновок суду про визнання причин пропуску строку є очевидно передчасним через свою необґрунтованість в ухвалі суду, а тому слід заново оцінити поважність вказаних позивачем обставин пропуску строку, оскільки матеріалами справи не підтверджується існування обставин, які б унеможливлювали або суттєво ускладнювали подання позивачем позову до адміністративного суду протягом періодів: з 01.07.2023 по 07.08.2023 (38 днів), з 10.08.2023 по 11.08.2023 (2 дні), з 12.12.2023 по 26.01.2024 (46 днів) та з 12.02.2024 по 06.02.2025 (360 днів). Це свідчить і про необґрунтованість висновку суду про поважність причин для пропуску строку звернення до суду, і про передчасність такого висновку, адже наведені позивачем обставини не стосуються періодів, вказаних вище.
Надаючи оцінку мотивам, наведеним у заяві представника відповідача, суд виходить з положень ст. 123 КАС України, якою врегульовано наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поновляючи позивачу строк на звернення до суду з цим позовом, суд визнав поважними обставини пропуску строку, повідомлені представником позивача у позовній заяві та у клопотанні про поновлення строку, з огляду на факт їх підтвердження документами, доданими до позовної заяви.
Документи, які врахував суд, зокрема довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України від 23.11.21024 №4364 та витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 13.01.2025 №14мтд, свідчать про те, що позивач у період з 24.02.2022 по 20.05.2022, з 08.08.2023 по 09.08.2023, з 12.08.2023 по 11.12.2023, з 27.01.2024 по 11.02.2024 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Крім цього довідкою Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" №5551-22 від 07.10.2022 підтверджується факт звільнення ОСОБА_1 з полону 21.09.2022, де він, за твердженням самого представника відповідача, перебував з 20.05.2022.
З огляду на всі ці документально підтверджені обставини суд взяв до уваги повідомлені позивачем доводи з приводу того, що через обмеження, які встановлені під час особливого правового режиму воєнного стану, а також у зв'язку з проходженням військової служби ОСОБА_1 не мав можливості відлучатися від виконання службових завдань та захистити свої права аж до моменту звільнення з військової служби 13.01.2025. Суд також взяв до уваги твердження про психологічне напруження позивача під час проходження військової служби в умовах воєнного стану та пережитий стрес під час перебування у полоні під владою держави агресора, внаслідок чого він до теперішнього часу переживає наслідки військової служби: втрата побратимів, психологічне напруження та побоювання за власне життя, адже кожного дня перебував у ситуаціях коли міг загинути, що не дозволяє вести звичайний спосіб життя.
Саме ці обставини й були враховані судом в якості таких, що свідчать про наявність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, у тому числі й щодо позовних вимог, які охоплюють період з 01.07.2023 по 05.11.2024.
Закиди представника відповідача з приводу того, що суд мав врахувати вимоги статті 234 Кодексу законів про працю України, яка дає повноваження суду поновлювати пропущені з поважних причин строки, встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України, лише якщо минуло не більше одного року, ґрунтуються на хибному розумінні змісту статті 234.
Так, відповідно до статті 234 Кодексу законів про працю України в редакції Закону №2352-IX від 01.07.2022, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, наказ про звільнення ОСОБА_1 у запас був виданий 13.01.2025. Тож річний строк, про який мова йде у коментованій нормі, аж ніяк не сплив.
За таких обставин голослівні доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення суд визнає такими, що не спростовують попередньо сформульованого судом висновку про наявність у позивача на те поважних причин з огляду на факт їх підтвердження документами, доданими до позовної заяви, з огляду на що заяву представника відповідача Віткалова Д.М. від 27.02.2025 про залишення позову без розгляду суд залишає без задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про залишення без розгляду позову у справі №440/1629/25 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Cуддя Є.Б. Супрун