27 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7733/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бурми А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідача - Герасименко О.А., Листопадна М.І.,
розглянувши у судовому засіданні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 (вхідний № 10781/25 від 17.02.2025) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 в розмірі 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 у розмірі 83 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 19.08.2023 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321838/.
03.11.2023 окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду, постановленою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі № 440/7733/23 задоволена заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині не проведення виплати ОСОБА_1 заборгованості по перерахованій пенсії та облікування такої заборгованості в органі Пенсійного фонду України, що свідчать про неналежне та неповне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії /https://reyestr.court.gov.ua/Review/114657874/.
01.04.2024 Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/7733/23 апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишена без задоволення. Окрема ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року по справі № 440/7733/23 залишена без змін /https://reyestr.court.gov.ua/Review/118235521/.
27.05.2024 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії /https://reyestr.court.gov.ua/Review/119430860/.
01.07.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволені заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо прийняття звіту про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/120091909/.
26.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/7733/23, у якій заявник просить на підставі статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14, статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23, окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року, ухвали Верховного суду від 27.05.2024 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024:
- встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 та окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023;
- зобов'язати пенсійний орган подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19.12.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволена частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії два місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
У задоволенні клопотання про інформування на підставі ч. 1 ст. 249 КАС України органів досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7733/23 та відповідно до ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф, відмовлено /https://reyestr.court.gov.ua/Review/124022646/.
13.01.2025 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із клопотанням, в якому просив суд розглянути звіт про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за приписами ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком №1165 у відкритому судовому засіданні за участі сторін, представників засобів масової інформації та вільних слухачів.
17.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до Полтавського окружного адміністративного суду поданий звіт про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23.
У поданому звіті відповідач у справі № 440/7733/23 викладає наступні обставини щодо виконання ним рішення суду 19.07.2023 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Рішення суду виконано в межах покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 по справі № 440/7733/23 Головним управлінням перераховано пенсію, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01.02.2022 по 31.08.2023, гр. ОСОБА_1 та нарахована доплата на загальну суму 35877,58 грн., яку обліковано в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (перерахунок і розрахунок додавалися).
З метою повного виконання рішення суду Головне управління звернулося до Пенсійного фонду України із запитами від 17.11.2023 за вих. №1600-0404-5/84090, від 05.04.2024 за вих. №1600-0404-5/25552 та від 03.12.2024 за вих. №1600-0404-5/88019 та від 22.01.2025 за вих. №1600-0404-5/6230, в якому просили розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду.
За результатами розгляду вищезазначених листів, Пенсійним фондом України від 20.12.2023 за вих. №2800-030203-9/72209 та від 17.04.2024 за вих. №2800-040203-9/23234, повідомлено, що облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 “Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Порядок).
Так, згідно п. 1 Порядку пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167. Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 № 1156.
Згідно п. 4 Порядку пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Відтак, виплата заборгованості позивачеві проведена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості відповідно до Порядку. Частина заборгованості перерахована на банківський рахунок позивача в сумах: 532,18 грн в 2022 році; 3958,04 грн в 2023 році та 2361,00 грн в 2024 році.
Крім того, в Головного управління склалися ряд обставин, які ускладнюють виплату заборгованості за судовим рішенням, одночасно із здійсненим перерахунком пенсії позивача, проте Головним управлінням вживаються наступні заходи, спрямовані на таке виконання, зокрема тимчасові розписи доходів і видатків з моменту набрання судовим рішенням законної сили і по 2024 рік, включно, в якому кошти державного бюджету не передбачались в повному обсязі в 2024 році.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління № 35 Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1, підписано Головою правління Є. Капінусом та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 р. № 53/37389), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Згідно пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 та підпункту 4 пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, у тому числі Порядком, інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1167 від 14.10.2022. За програмою «виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Програма заборгованості ВПО) передбачено 150 000 тис грн.
Головному управлінню доведено план доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, та передбачено видатки за Програмою заборгованості ВПО в розмірі 1 664,3 тис грн.
Враховуючи розмір виділених коштів, Головним управлінням здійснено нарахування особам, які були внесені до переліку передбаченого Порядком станом на 01.01.2022, максимальний розмір виплати склав 530 грн. Саме в такому розмірі в листопаді 2022 року було здійснено перерахування на рахунок позивача (витяг за листопад 2022 з інформаційної системи «Призначення, виплата пенсій деяким категорій громадян» - далі «ПВП ДКГ»).
2 грудня 2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1347, якою внесено зміни до бюджету Пенсійного фонду України. Пенсійним фондом України доведено зміни до Плану доходів та видатків головного управління на 2022 рік (копія додається).
Враховуючи зменшення видатків за Програмою заборгованості ВПО, Головним управлінням здійснено нарахування особам, які були внесені до переліку передбаченого Порядком станом на 01.01.2022, максимальний розмір виплати склав 2 грн 18 коп. Саме в такому розмірі в грудні 2022 року було здійснено перерахування на рахунок позивача (витяг за грудень 2022 з інформаційної системи «ПВП ДКГ»
Загальний розмір перерахованих коштів за Програмою заборгованості ВПО у 2022 році становить 532. 18 грн. Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 631 від 24.06.2023. За Програмою заборгованість ВПО було передбачено 150 000 тис грн. Головному управлінню було доведено план доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, та передбачено видатки за Програмою заборгованості ВПО в розмірі 1 525,5 тис грн.
Враховуючи розмір виділених коштів, Головним управлінням було здійснено нарахування особам, які були внесені до переліку передбаченого Порядком станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, максимальний розмір виплати склав 557 грн 32 коп. Саме в такому розмірі в липні 2023 року здійснено перерахування на рахунок позивача (витяг за липень 2023 з інформаційної - далі «ПВП ДКГ» додається).
5 вересня 2023 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 944, якою внесені зміни до бюджету Пенсійного фонду України. Пенсійним фондом України, якими збільшено видатки за Програмою заборгованість ВПО, а саме до 1 000 000 тис грн. Пенсійним фондом України доведено зміни до Плану доходів та видатків головного управління на 2023 рік.
Враховуючи збільшення розміру видатків за Програмою заборгованості ВПО, Головним управлінням розпочато відповідне нарахування особам, які були внесені до переліку передбаченого Порядком станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
Максимальний розмір виплати склав 2093 грн, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2023 році. Саме в такому розмірі в вересні 2023 року здійснено перерахування на рахунок позивача (витяг за вересень 2023 з інформаційної системи «ПВП ДКГ» додається). З урахуванням залишку коштів за Програмою заборгованості ВПО на 2023 рік та у відповідності до пункту 4 Порядку, позивачу ще були здійсненні відповідні виплати, а саме: жовтень 2023 - 1303 грн; листопад 2023 - 4 грн 10 коп; грудень 2023 - 0 грн 62 коп. (витяги додаються).
Загальний розмір перерахованих коштів за Програмою заборгованості ВПО у 2023 році становить 3958.04 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1156 від 11.10.2024, за Програмою заборгованість ВПО було передбачено 1 000 000 тис грн. Головному управлінню було доведено план доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, та передбачено видатки за Програмою заборгованості ВПО в розмірі 11 215,7 тис грн.
Враховуючи розмір виділених коштів, Головним управлінням здійснено нарахування особам, які були внесені до переліку передбаченого Порядком станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, максимальний розмір виплати склав 2361 грн, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2024 році.
Саме в такому розмірі в жовтні 2024 року було здійснено перерахування на рахунок позивача (витяг за жовтень 2024 з інформаційної системи «ПВП ДКГ» додається). Загальний розмір виплаченої заборгованості за Програмою заборгованості ВПО станом на 11.11.2024 становить 6851.22.
Таким чином, виплати за Програмою заборгованості ВПО у 2022, 2023 та 2024 здійснені в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету, що свідчить про вчинення Головним управлінням всіх заходів по забезпеченню процесу щодо виплати згідно вимог Порядку.
Крім того, управління Пенсійного фонду України в Полтавській області посилалось на ту обставину, що пунктом 1 указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ), запроваджений воєнний стан.
Таким чином, як вважає та підсумовує у поданому звіті відповідач, працівниками Головного управління, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством. При цьому, на думку відповідача, в діях останніх відсутня протиправність, про яку вказує позивач по справі. Тому просить суд прийняти звіт по повне виконання рішення суду від 19.07.2023 по справі №440/7733/23.
18.02.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» (вхідний № 10976/25 від 18.02.2025) надійшла заява позивача, в якій він просить суд на підставі клопотання від 13.01.2025 року розглянути звіт про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за приписами ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком №1165 у відкритому судовому засіданні за участі сторін, представників засобів масової інформації та вільних слухачів. На підставі ст. 129-1 Конституції України, ч.2 ст. 14 Кодексу, ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №440/7733/23, окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року, ухвали Верховного суду від 27 травня 2024 року, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року, формальний звіт про виконання рішення суду , накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України.
19.02.2025 постановою Другого апеляційний адміністративного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 по справі № 440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 по справі № 440/7733/23 залишена без змін /https://reyestr.court.gov.ua/Review/125276170/.
19.02.2025 Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала, якою клопотання ОСОБА_1 від 13.01.2025 та заява від 18.02.2025 щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 по справі № 440/7733/23 у судовому засіданні задоволені. Розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 призначений у судове засідання 27 лютого 2025 року.
Позивач в судовому засіданні, що відбулося 27.02.2025 підтримав заяву від 18.02.2025 щодо:
розгляду звіту про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за приписами ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком №1165;
за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №440/7733/23, окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року, ухвали Верховного суду від 27 травня 2024 року, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року, формальний звіт про виконання рішення суду, накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України.
В судовому засіданні 27.02.2025 позивач уточнив заяву від 18.02.2025 щодо використання ним обороту «формальний звіт про виконання рішення суду», зазначивши при цьому, що в цій частині заяву слід розцінювати як заяву про неприйняття звіту відповідача через невиконання ним рішення суду.
Представники відповідача в судовому засіданні просили суд прийняти поданий 17.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23.
Заслухавши вступне слово позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали звіту про виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами частин 4, 7 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Суд наголошує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відтак, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 в розмірі 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та з обмеженням її максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 у розмірі 83 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 19.08.2023 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321838/.
19.12.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення у справі № 440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно частини першої статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї статті визначено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до частини третьої статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до положень частини 2 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини 5 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу (частина 11 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
Поданий до суду головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 17.02.2025 звіт про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 за формою відповідає вимогам частини 2 статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України.
З'ясовуючи питання щодо фактичного виконання пенсійним органом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 судом встановлено, що 01.09.2023 згідно з протоколом за пенсійною справою №1602011838 - СБУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 виходячи з 83 відсотків грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром. Після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 визначено в сумі 31813,68 грн, в тому числі до виплати з 01.09.2023 - 31813,68 грн.
Водночас, згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1602011838 за дорученням № Д 1602011838/46 пенсіонера ОСОБА_1 судом встановлено, що в результаті проведеного 01.09.2023 перерахунку пенсії нарахована заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023, яка до цього часу не виплачена та облікована в Пенсійному фонді України, як заборгованість по виплаті пенсії, яка в порядку черговості підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Під час розгляду звіту про виконання судового рішення представник відповідача пояснив, що нарахована заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 залишається фактично не сплаченою. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про здійснену відповідачем на користь позивача виплату нарахованої заборгованості в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 суду не надано, та до звіту не додано.
Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначено, що з метою повного виконання рішення суду та забезпечення фінансування виплат ОСОБА_1 , ними до Пенсійного фонду України спрямовувалися відповідні листи, а саме: від 17.11.2023 за вих. №1600-0404-5/84090, від 05.04.2024 за вих. №1600-0404-5/25552 та від 03.12.2024 за вих. №1600-0404-5/88019, від 22.01.2025 за вих. №1600-0404-5/6230, в яких просили розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду.
Однак, відповідних коштів від Пенсійного фонду України до головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не надійшло. При цьому Пенсійний фонд України листами № 2800-030203-9/47533 від 11.11.2022, № 2800-040203-9/23234 від 17.04.2024, № 2800-030101-9/6254 від 29.01.2025 надіслав відповідачу відповіді на його запити. У відповідь на запит № 1600-0404-5/6230 від 22.01.2025 Пенсійний фонд України повідомив головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 29.01.2025 № 2800-030101-9/6254 що облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 “Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території». А у відповіді від 17.04.2024 № 2800-040203-9/23234, у тому числі на лист управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.04.2024 №1600-0404-5/25552, Пенсійний фонд України, зокрема, зазначив, що згідно з Порядком № 1165 пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік. Водночас повідомляємо, що згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 1165 у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у передбаченому розмірі, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується.
Із вищезазначених обставин суд вбачає, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не повністю виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, не подано належних та допустимих доказів виплати заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 після здійснення перерахунку на виконання рішення суду.
При цьому суд зазначає, що відсутність додаткового фінансування бюджету головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі № 440/7733/23 у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного Управління.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 14, 370 КАС України, неповністю виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23, оскільки лише здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 у розмірі 83 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат, проте заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 залишається не виплаченою.
Суд зазначає, що частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece, № 18357/91).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення. Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.
З огляду на вказану практику Європейського суду з прав людини суд доходить висновку, що неповне виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 може мати ознаки порушення прав позивача, яке гарантується, зокрема, статтею 6 Конвенції.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 3823 Кодексу адміністративного судочинства України визначенні рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до підпунктів 4, 7 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Таким чином, виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснює відповідне Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників відповідача, головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області на виконання рішення суду у справі № 440/7733/23 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , водночас вказане рішення у частині погашення заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 після здійснення перерахунку на виконання рішення суду, включено 31.08.2023 рішенням № 27428 до переліку судових рішень, виконання яких буде проведено відповідно до Порядку №1165 згідно витягу з переліку отримувачів виплат за минулий період передбаченого порядком, який затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1165 від 10.11.2021.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до Пенсійного фонду України стосовно виділення коштів на погашення заборгованості перед ОСОБА_1 , однак Пенсійний фонд України станом на момент постановлення цієї ухвали вказану суму в повному обсязі головному управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області не перерахував.
Крім того, суд бере до уваги, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості.
У наданих суду поясненнях представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 31.12.2021 внесений до переліку отримувачів виплат за минулий період передбаченого порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 10.11.2021, згідно рішення головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 4031. До цього моменту позивач в такому переліку не перебував та отримував виплати нараховані на виконання інших рішень суду, що набрали законної сили за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Щодо застосованого порядку виконання судового рішення у справі № 440/7733/23 відповідачем, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1165, затверджений Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок № 1165).
Цим Порядком визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік (пункт 1 Порядку № 1165).
Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
Частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений перелік підстав за наявності яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється.
Отже припинення виплати пенсій відбувається за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Отже зміст наведених норм пункту 1, 2 Порядку № 1165 у взаємозв'язку із нормою частини 1, 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надає підстав для висновку, що для здійснення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати, згідно Порядку № 1165 необхідно виконання наступних умов:
- особа повинна бути внутрішньо переміщеною особою або особою, яка відмовилася відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєструвала місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території;
- виплаті пенсії передує припинення її виплати;
- наявність рішення територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи);
- виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат повинна відбуватись за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період);
За виконання наведених умов пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, застосовується Порядок № 1165, згідно абзацу 2 пункту 1 якого, такі виплати проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Згідно протоколу № 03-48/793 за пенсійною справою - 1602011838 (СБУ) від 26.08.2016 пенсія ОСОБА_1 призначена згідно з Законом України № 2262- ХІІ, 09.04.1992.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі також Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пунктом 7 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 ((у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року № 35-1) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 р. за № 53/37389) передбачено, що за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 р. № 631 передбачені кошти Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України в розмірі 248 837 719,9 тис. грн., у тому числі: погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в розмірі 360 000 тис. грн., та виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території в розмірі 1 000 000 тис. грн.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 р. № 1156 передбачені 248 953 744 тис. грн. за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат, з яких: погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в розмірі 500 000 тис. грн.; виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на підконтрольній Україні території, в розмірі 1 000 000 тис. грн.
Таким чином бюджетами Пенсійного фонду України на 2023, 2024 роки кошти Державного бюджету України для погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду та для виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не вплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на підконтрольній Україні території, передбачені окремими рядками з різним обсягом фінансування.
Тобто фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм окремо від видатків для виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на підконтрольній Україні території.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_1 31.12.2021 внесений до переліку отримувачів виплат за минулий період передбаченого порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 10.11.2021, згідно рішення головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 4031.
Належних та допустимих доказів, зокрема, відповідних рішень пенсійного органу, на підтвердження припинення та відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , а так само, що заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн. за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 нарахована згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/7733/23, стосується пенсійних виплат не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, відповідач суду не надав.
Позивач, зі свого боку, не надав суду доказів оскарження рішень, дій або бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо включення відповідачем рішення суду у справі № 440/7733/23 у частині погашення заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 після здійснення перерахунку до переліку судових рішень, виконання яких буде проведено відповідно до Порядку №1165 згідно витягу з переліку отримувачів виплат за минулий період передбаченого порядком, який затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1165 від 10.11.2021.
При цьому, як слідує зі змісту плану доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на 2023, 2024 роки у тому числі зі змінами, тимчасових розписів доходів і видатків управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на 1 квартал 2023, 2024 років, на 2 квартал 2023, 2024 років, на 3 квартал 2024 року, на 4 квартал 2024 року помісячних розписів доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у тому числі зі змінами на 2023, 2024 роки, переліку судових справ з датою набрання законної сили рішеннями судів за 2023, 2024 роки, за рахунок та в межах коштів Державного бюджету України для погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області погасило заборгованість на виконання рішень суду в черговості виплат за датою набрання ними законної сили за 2020 рік.
Викладені обставини підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень - головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду, що набрали законної сили після 2020 року, у тому числі і заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023 за рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23.
Отже, відповідач в особі начальника головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області вжив заходи з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання головним управлінням Пенсійного фонду в Полтавській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі №611/26/17.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає підстав для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Крім того, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно значення актів Кабінету Міністрів України у соціальній сфері. Так, у постанові від 2 грудня 2018 року у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) Велика Палата Верховного Суду врахувала, що у пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Полтавській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно частини 3 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Суд зазначає, що поданий головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області звіт не свідчить про повне виконання рішення суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем здійснено перерахунок позивачеві пенсії, однак не проведено виплату заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023.
Представники відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечують та зазначають, що виплата можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
З огляду на вищенаведене, необхідно відмовити головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області у прийнятті звіту про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 (вхідний № 1078/25 від 17.02.2025).
Також, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
При встановленні нового строку для подання звіту судом враховується, що фактичне виконання рішення пов'язано із виділенням коштів Державного бюджету на такі цілі і не залежить від особистого волевиявлення відповідача.
Отже суд приходить до висновку про встановлення головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області нового строку подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/24 достатнього для його підготовки - три місяці з дня отримання відповідної ухвали.
Заява позивача від 18.02.2025 (вхідний № 10976/25 від 18.02.2025) в частині розгляду звіту про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за приписами ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком №1165, стосується порядку здійснення адміністративного судочинства а також вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, тобто процесуальної діяльності суду. Відповідно до вимог статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, що викладається окремим документом, містить, у тому числі, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
За викладених обставин заяву позивача від 18.02.2025 (вхідний № 10976/25 від 18.02.2025) про неприйняття звіту через невиконання рішення суду та за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №440/7733/23, окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року, ухвали Верховного суду від 27 травня 2024 року, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року, формальний звіт про виконання рішення суду, накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України слід задовольнити частково, а саме: в частині відмови головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області у прийнятті звіту про виконання судового рішення. В іншій частині у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 256, 294, 381-1, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 від 18.02.2025 (вхідний № 10976/25 від 18.02.2025) про неприйняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 та накладення штрафу на начальника ГУПФУ в Полтавській області задовольнити частково.
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 (вхідний № 10781/25 від 17.02.2025) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 від 18.02.2025 (вхідний № 10976/25 від 18.02.2025) про неприйняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 та накладення штрафу на начальника ГУПФУ в Полтавській області, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44, частиною 5 статті 382-1 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повна ухвала складена 04 березня 2025 року.
Головуючий суддя Р.І. Молодецький