05 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/87/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області /надалі - відповідач-1/ та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) /надалі - відповідач-2/ про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №139628 від 17 грудня 2024 року, винесеної Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті /а.с. 1-10/.
Позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №139628 від 17 грудня 2024 року підлягає скасуванню як протиправна, оскільки транспортний засіб RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , був обладнаний цифровим тахографом та інспектором при перевірці було оглянуто та перевірено тахограф, водій запропонував зробити роздруківку з тахографа та повідомив інспектора, що в період часу з 02 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року він працював на іншій машині. На момент перевірки особиста картка водія ОСОБА_2 знаходилась в слоті тахографа. Доказом того, що водій ОСОБА_2 працював на іншому транспортному засобі, є тахошайби з тахографа аналогового з іншого транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 , в кількості 3 шт. за вказаний період (02 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року). В період часу 01 листопада 2024 року - 02 листопада 2024 року на транспортному засобі, який зупинили для проведення перевірки: RENAULT, PREMIUM 450.18Т, номерний знак НОМЕР_1 , працював інший водій, ОСОБА_3 . Доказами цього є роздруківка з цифрового тахографу автомобіля RENAULT, PREMIUM 450, номерний знак НОМЕР_1 . Тахокарти за період часу з 03 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року не заповнювалися, оскільки в ці дні транспортний засіб RENAULT, PREMIUM 450, номерний знак НОМЕР_1 не використовувався, що відображено в роздруківках з цифрового тахографу, який інспектор Державної служби України з безпеки на транспорті не вважав за необхідне приймати. Відповідно роздруківки на транспортному засобі RENAULT PREMIUM 450, номерний знак НОМЕР_1 за період з 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року, 04 листопада 2024 року не заповнювалися, оскільки в ці дні транспортний засіб не використовувався водієм ОСОБА_2 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 42-52/ зазначив, що 07 листопада 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області за адресою: м. Охтирка, вул. Котелевська було зупинено транспортний засіб марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 . За результатами перевірки додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень, оформленої актом проведення перевірки №АР102623 від 07 листопада 2024 року, встановлено порушення перевізником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: "При перевезенні вантажу (посилки) згідно ТТН №019424094 від 07 листопада 2024 року на момент перевірки водій ОСОБА_2 не надав роздруківку даних роботи з цифрового тахографа на водія за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року, 04 листопада 2024 року, яка передбачена пунктом 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24 червня 2010 року, або/та бланк підтвердження діяльності водія, який передбачений пунктом 6.4 наказу МТЗУ №340 від 07 червня 2010 року, чим порушено вимогу статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому водій транспортного засобу ( ОСОБА_2 ) зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, що засвідчив власним підписом, копію акту отримав, надав письмові пояснення: "З порушенням не згодний, так як з 01 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року працював на іншій машині". 17 грудня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №139628 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за допущене перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ. Підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарського штрафу стала відсутність на момент проведення перевірки обов'язкового при здійсненні перевезень документу - роздруківки на паперовому носії інформації з цифрового тахографа про режим праці та відпочинку водія за період з 02 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року або бланку підтвердження діяльності водія за вказаний період. 07 листопада 2024 року в ході проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_2 на відповідне прохання інспектора надав останньому доступ до цифрового тахографа з метою зробити роздруківку даних з такого тахографа. В свою чергу інспектором було виявлено відсутність в пам'яті тахографа (зафіксованих на особистій картці водія до цифрового тахографа) даних щодо роботи та відпочинку водія ОСОБА_2 після 01 листопада 2024 року та до 05 листопада 2024 року (відсутні дані за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року та 04 листопада 2024 року). При цьому водій транспортного засобу ОСОБА_2 повідомив, що у вказані дати був вихідний (а не керував іншим транспортним засобом, як зазначає позивач в позовній заяві) та його особиста картка була вилучена з слота тахографа. Зазначене, в свою чергу, призвело до того, що інформація на такій картці не фіксувалася. Вказані фактичні обставини підтверджуються, зокрема, наявним відеозаписом процесу проведення рейдової перевірки з портативного відеореєстратора інспектора. При цьому відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Відповідно посадові особи Укртрансбезпеки мають право здійснювати перевірку дотримання водіями транспортних засобів встановлених режимів праці та відпочинку, окрім поточного дня, за будь-який день в межах 28 днів, що передують дню проведення перевірки. Безпосередньо в ході проведення перевірки водій ОСОБА_2 зазначив саме про вихідні дні у вказаний період, що чітко зафіксовано на наявному відеозаписі процесу перевірки. В свою чергу відомості про керування іншим транспортним засобом були зазначені водієм уже після складання акту проведення перевірки під час ознайомлення з його змістом та після телефонного спілкування з перевізником. Натомість, конструкція та технічні особливості аналогового тахографа (на відміну від цифрового типу тахографа, де використовується особиста картка водія (електронна чіп-карта) до такого тахографа) передбачають використання водієм окремих бланків (тахокарт) кожного дня, протягом якого здійснюється керування транспортним засобом. Відповідно кожного дня (кожну нову зміну) в такий тахограф має бути вставлена нова тахокарта. В свою чергу використані (відпрацьовані) тахокарти підлягають вилученню з такого тахографа та мають зберігатися водієм протягом 28 днів з моменту закінчення робочої зміни, незалежно від того, продовжує водій керувати цим же транспортним засобом чи змінив його на інший. Тобто тахокарти є елементом систему контролю за дотриманням водієм режимів робочого часу та часу відпочинку, а не тільки складовою тахографа як контрольного пристрою. Відтак, у даному випадку закінчивши роботу на транспортному засобі, що обладнаний аналоговим тахографом - RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , та змінивши його на транспортний засіб RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , що обладнаний цифровим тахографом, водій зобов'язаний був вилучити з тахографа першого транспортного засобу відпрацьовані тахокарти (за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року та 04 листопада 2024 року, за твердженням позивача) та зберігати їх при собі протягом наступних 28 днів, а у разі проведення перевірок - надавати посадовим особам контролюючих органів, при цьому використовуючи особисту картку водія до цифрового тахографа другого транспортного засобу для фіксації режимів праці та відпочинку. Однак, під час проведення рейдової перевірки водієм позивача не було надано посадовим особам відповідача попередньо відпрацьовані тахокарти до аналогового тахографа за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року та 04 листопада 2024 року для підтвердження дотримання встановлених режимів праці та відпочинку та на підтвердження доводів про попереднє керування транспортним засобом з аналоговим тахографом.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 12 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
На підставі графіка проведення рейдових перевірок від 01 листопада 2024 року /а.с. 61/ та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР000828 від 01 листопада 2024 року /а.с. 60-зворот/ 07 листопада 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті у місці перевірки: м. Охтирка, вул. Котелевська проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 /а.с. 61-зворот/.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 /а.с. 63/ транспортний засіб марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску - 2006, прізвище або організація - ОСОБА_1 , власність - є власником.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 /а.с. 63/ транспортний засіб марки SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску - 2008, прізвище або організація - ОСОБА_1 , власність - є власником.
За результатами перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР102623 від 07 листопада 2024 року /а.с. 61-зворот/, в якому зафіксовано, що 07 листопада 2024 року о 10:40 в м. Охтирка по вул. Котелевська проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_4 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_5 , водій - ОСОБА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 ; під час перевірки виявлено порушення: "При перевезенні вантажу (посилки) згідно ТТН №019424094 від 07 листопада 2024 року на момент перевірки водій ОСОБА_2 не надав роздруківку даних роботи з цифрового тахографа на водія за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року, 04 листопада 2024 року, яка передбачена пунктом 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24 червня 2010 року, або/та бланк підтвердження діяльності водія, який передбачений пунктом 6.4 наказу МТЗУ №340 від 07 червня 2010 року, чим порушено вимогу статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
В графі "Пояснення водія про причини порушень" акту перевірки зазначено: "З порушенням не згодний, так як з 01 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року працював на іншій машині" /а.с. 61-зворот/.
Повідомлення вих. №103864/36/24-24 від 21 листопада 2024 року /а.с. 64/, яким запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 05 грудня 2024 року з 10 до 12 годин, надіслано Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням 0600985711531 /а.с. 64-65/.
ОСОБА_1 подав до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області заяву від 05 грудня 2024 року (вх. 48106/0/22-24 від 05 грудня 2024 року) /а.с. 66/, в якій просив відкласти розгляд акту перевірки №АР102623 від 07 листопада 2024 року на 17 грудня 2024 року.
Повідомлення вих. №108704/36/24-24 від 05 грудня 2024 року /а.с. 66-зворот/, яким запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 17 грудня 2024 року з 10 до 12 годин, вручено ОСОБА_1 - 05 грудня 2024 року, про що свідчить його особистий підпис /а.с. 66-зворот/.
17 грудня 2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченком Дмитром винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №139628 /а.с. 59-зворот - 60/, якою до ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано (стягнуто) адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн за допущення 07 листопада 2024 року о 10:40 м. Охтирка транспортним засобом державний номерний знак НОМЕР_1 , порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від 07 листопада 2024 року №АР102623).
Копію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №139628 від 17 грудня 2024 року надіслано Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням 0600995209974 /а.с. 67-68/ та отримано адресатом 24 грудня 2024 року /а.с. 68-зворот/.
Не погодившись із прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №139628 від 17 грудня 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для вирішення спору, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року /надалі - Закон №2344-III (у відповідній редакції)/.
Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень /стаття 2 Закону №2344-III/.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) /надалі - Порядок №1567 (у відповідній редакції)/, який відповідно до пункту 1 Порядку №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
Відповідно до пунктів 14, 15, 21 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи про порушення на підставі акту перевірки та наданих водієм документів винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №139628 від 17 грудня 2024 року.
Надаючи правову оцінку цій постанові, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Тож відповідно до вказаних норм контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися автомобільним перевізником та такий контроль не залежить ані від протяжності маршрутів, ані від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.
Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Зміст статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17.
Отже, положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ покладено на автомобільного перевізника обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки документів, безпосередньо зазначених у статті 48 Закону № 2344-ІІІ, в тому числі інших документів, передбачених законодавством.
Абзацом 3 частини першої статі 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-III, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Таким чином, статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільного перевізника за відсутність на момент проведення перевірки документів, що перелічені у статті 48 Закону № 2344-ІІІ, а також інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надати особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, під час здійснення самої перевірки ( а не після її закінчення).
Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є автомобільним перевізником, що не заперечується позивачем.
Відтак, саме ОСОБА_1 як автомобільний перевізник є суб'єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 /надалі - Інструкція № 385 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції № 385, адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями пунктів 3.1 та 3.2 Інструкції № 385 визначено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства).
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Згідно із пунктом 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до пункту 6.1 розділу VІ Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 /надалі - Положення № 340 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно із пунктом 6.4 розділу VІ Положення № 340 (у редакції, чинній на час вчинення позивачем порушення) графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
З наведеного правового регулювання слідує, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема записи щодо режиму праці та відпочинку та/або бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 816/179/17, «під час перевірки водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності».
Залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні позову, що постановлені у справі при вирішенні спору у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 600/3906/22-а зазначив: «під час перевірки у водія були відсутні належним чином заповнені щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу, бланк підтвердження діяльності водія, які, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 Положення №340 та п. 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись у водія».
Судовим розглядом встановлено, що під час перевірки 07 листопада 2024 року транспортного засобу RENAULT, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_1 , водієм ОСОБА_2 не надано роздруківку даних роботи з цифрового тахографа на водія за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року, 04 листопада 2024 року, яка передбачена пунктом 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24 червня 2010 року, або/та бланк підтвердження діяльності водія, який передбачений пунктом 6.4 наказу МТЗУ №340 від 07 червня 2010 року, чим порушено вимогу статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Довід позивача стосовно того, що водій ОСОБА_2 з 02 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року працював на іншому транспортному засобі, що обладнаний аналоговим тахографом, натомість в період часу з 01 листопада 2024 року по 02 листопада 2024 року на транспортному засобі, який обладнаний цифровим тахографом та який зупинили для проведення перевірки, працював водій ОСОБА_3 та у період часу з 03 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року транспортний засіб, який перевірявся, не використовувався взагалі, суд вважає юридично неспроможним для спростування виявленого порушення з огляду на наступне.
Під час проведення рейдової перевірки водієм позивача не було надано посадовим особам відповідача ані тахокарт до аналогового тахографа за 02 листопада 2024 року, 03 листопада 2024 року та 04 листопада 2024 року для підтвердження дотримання встановлених режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 та на підтвердження його доводів про керування в ці дні транспортним засобом з аналоговим тахографом, ані бланк підтвердження діяльності у разі невикористання транспортного засобу та нездійснення цим водієм перевезень вантажів 03 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року.
Оскільки на момент проведення рейдової перевірки 07 листопада 2024 року у водія транспортного засобу позивача ОСОБА_2 в порушення норм статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3 Інструкції № 385 та пункту 6.4 розділу VІ Положення № 340 була відсутня роздруківка інформації про роботу та відпочинок водія з цифрового тахографа за період з 02 листопада 2024 року по 04 листопада 2024 року (або тахокарт до аналогового тахографа за вказаний період чи відповідний бланк підтвердження діяльності у разі невикористання транспортного засобу та нездійснення водієм перевезення вантажів в такі дні), у суду відсутні підстави вважати, що позивач не вчиняв порушення, яке зафіксовано в акті перевірки.
Тож позивач як автомобільний перевізник, водій якого під час здійснення перевезень вантажів не мав при собі документів, передбачених Положенням № 340 та Інструкцією №385, здійснював перевезення вантажів за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке (за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт") встановлена абзацом 3 частини першої статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №139628 від 17 грудня 2024 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, у зв'язку з чим підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк