Справа № 307/497/25
Провадження № 2-а/307/15/25
04 березня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., з участю секретаря с/з Ваш Е.О., позивача ОСОБА_1 та його законного представника - ОСОБА_2 , представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Фекете Й. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3823 від 06 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закриття провадження по справі,
Позивач ОСОБА_1 10 лютого 2025 року звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3823 від 06 листопада 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3823 від 06 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закриття провадження по справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обгрунтування вимог позову позивач посилається на ті обставини, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 3823 від 06 листопада 2024 року на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень. В постанові полковник ОСОБА_3 від 06 листопада 2024 року посилається на те, що він, будучи військовозобов'язаним, на протязі 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема, не уточнив свої дані про стан здоров'я шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з врахуванням вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Дата вчинення адміністративного правопорушення: 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення: 06 листопада 2024 року. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю з тих підстав, що він являється інвалідом 3 групи з дитинства. Повторно йому оновлено інвалідність 23 лютого 2023 року та призначено інвалідність 2 групи. 08 листопада 2024 року, проходячи лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 , було проведено медичний огляд з метою визначення його придатності до військової служби. Постановою В/1К визнано, що він непридатний до військової служби, про що свідчить свідоцтво про хворобу № 611/2. Полковник ОСОБА_3 у постанові зазначає, що він не уточнив свої дані про стан здоров'я шляхом проходження військово-лікарської комісії. ВЛК з метою виявлення придатності до військової служби він проходив за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та даний висновок комісії має обов'язково вноситися в базу даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. У постанові зазначено, що він не виконав свій обов'язок і не оновив військово-облікові дані, визначені ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Однак, він своєчасно став на військовий облік. Станом на 17 липня 2024 року відомості про нього були наявні, що не перешкоджало отримати посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки персональні оновлені уточнені дані із використанням інформаційних систем. Крім того, зазначає, він як інвалід 2 групи отримує державну соціальну допомогу, що також не перешкоджало відповідачу отримати інформацію про стан його здоровя із відповідних державних інформаційних ресурсів. Про наявність повісток з вимогою з'явитися для проходження медичного огляду йому не надходило. Вважає, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а тому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 3823 від 06 листопада 2024 року, якою його притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Представник відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 Олещук А. О. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 17:00 год. 06 листопада 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у кабінеті № 20. В графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності» позивач зазначив: «прошу розглядати справу без мене». Твердження позивача про те, що він не пересувається по вулиці і не міг отримати постанову та протокол спростовується наявністю всіх його підписів на цих документах, а також з наданого відповідачем доказу проходження ним 08 листопада 2024 року ВЛК. Вказує, що позивач подав до суду позов про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 06 листопада 2024 року лише 10 лютого 2025 року, тобто, з пропуском передбаченого законом строку, який перевищує три місяці, а тому, строк звернення до суду пропущено без поважних причин. Крім того, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові № 3823 від 06 листопада 2024 року, зазначив, що 06 листопада 2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 3823 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Підставою таких дій було те, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з врахуванням вимог ч. 1. ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». 06 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 3823 від 06 листопада 2024 року за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , якою накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Позивач ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку, оскільки не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема, не уточнив свої дані про стан здоров'я шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, як це передбачено чинним законодавством України, то вважає накладення адміністративного стягнення на позивача правомірним і не вбачає підстав для скасування постанови. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши учасників розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 3823 від 06 листопада 2024 року постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень за те, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема, не уточнив свої дані про стан здоров'я шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з врахуванням вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Дата вчинення адміністративного правопорушення: 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення: 06 листопада 2024 року.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та який триває і по теперішній час.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію. Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента і триває на час розгляду справи судом.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абз. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абз. 6).
Згідно з абз. ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядку № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (далі - Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється інвалідом з дитинства 3 групи та 23 лютого 2023 року йому призначено 2 групу інвалідності внаслідок психічного розладу.
Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу № 542 від 22 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу, обмежений у здатності до спілкування та обмежений у здатності контролювати свою поведінку і потребує постійного догляду.
Згідно свідоцтва про хворобу № 611/2, 08 листопада 2024 року позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 провела медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та встановила, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Судом встановлено, що уповноваженою особою при винесені постанови не дотримано положень ст. 280 КУпАП та не з'ясовано чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, не з'ясовано чи є інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУпАП законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
З урахуванням встановлених судом обставин, відповідно до яких позивач ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу, обмежений у здатності до спілкування та обмежений у здатності контролювати свою поведінку і потребує постійного догляду, а також непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, то суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах є пом'якшуючі обставини, які не небули відомі стороні відповідача і таким не було надано оцінку при винесенні оскаржуваної постанови.
Судом враховується, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За встановлених судом обставин, висновки уповноваженої особи, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, і вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Разом із тим, при вирішенні питання про застосування до особи міри відповідальності (адміністративного стягнення), уповноважена особа не взяла до уваги стан здоров'я особи, що притягалася до відповідальності, не було враховано цілий ряд обставин, що пом'якшували відповідальність, не враховано, що діяння не заподіяло тяжких наслідків, не враховано форму вини, не враховано відсутність обтяжуючих обставин. При цьому, очевидно, що у даному конкретному випадку достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу можливе усне зауваження, що попередить вчинення особою таких діянь в майбутньому.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його вік, рід занять та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, відсутність заподіяння шкоди, відсутність шкідливих суспільних наслідків, суд дійшов висновку про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
З врахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та змінити застосований захід стягнення в межах, передбачених КУпАП, яким передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності відповідно до ст. 22 КУпАП із застосуванням до особи передбаченого КУпАП заходу впливу у виді усного зауваження.
Керуючись ст. ст. 19, 77, 159-163, 241-247, 286 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Змінити захід стягнення, застосований постановоюначальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 3823 від 06 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .
Законний представник позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 04 березня 2025 року.
Головуюча: Сойма М.М.