Справа № 490/10210/24
нп 2/490/1122/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
03 березня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Горбань М.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2024 року Акціонерне товариство «А-Банк» (позивач, АТ «А-Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 25 860 грн 79 коп.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.11.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Враховуючи думку представника позивача, який просить розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд зазначає таке.
11.11.2016 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». На виконання цієї анкети-заяви відповідачу встановлено кредитний ліміт на його банківський рахунок.
Як вбачається з довідки за картами, відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2024 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_4 , строком дії до серпня місяця 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із зазначеного слідує, що між АТ «А-Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг у вигляді надання картки із кредитним лімітом, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві.
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованість ОСОБА_1 , за договором б/н від 11.11.2016 року станом на 30.10.2024 року становить 25 806 грн 79 коп., з яких: 15 806 грн 36 коп. заборгованість за кредитом; 10 054 грн 43 коп. заборгованість за відсотками.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми з відповідача на користь АТ «А - Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 806 грн 36 коп.
Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками, то суд звертає увагу на те, що анкета заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 11.11.2016 року, підписана відповідачем, не містить інформації щодо погодженого розміру відсотків, які застосовується у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Витяг з Умов та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг Банку, ознайомившись з ними.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та Правила надання банківських послуг Банку складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Умови та правила надання банківських послуг у АТ «А-Банк», розміщені на сайті: www.a-bank.com.ua, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 10 054 грн 43 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Такі висновки узгоджуються з позицією Великої Плати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь АТ «А-Банк» слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 806 грн 36 коп. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, то з відповідача на користь АТ «А-Банк» слід стягнути судовий збір у розмірі 1 850 грн 10 коп., тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «А-Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 11 листопада 2016 року в сумі 15 806 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шість) грн 36 коп.
В інішій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «А- Банк» судовий збір у сумі 1 850 грн. 10 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Інформація про сторони:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох