Рішення від 05.03.2025 по справі 481/1505/24

справа № 481/1505/24 провадження №2/489/464/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі - ТОВ «Санфорд Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У вересні 2024 року ТОВ «Санфорд Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до Новобузького районного суду Миколаївської області, ухвалою якого від 17.09.2024 справу направлено за підсудністю до Ленінського районного суду міста Миколаєва, з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 19154,99 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 242,40 грн. та правничу допомогу в розмірі 5200,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивачем вказано, що 24.12.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.24804.004708534, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14062,00 грн., на строк 24 місяці до 24.12.2020, зі сплатою 15% річних, які є змінюваними, з умовою повернення, кредиту у строки згідно графіку щомісячних платежів. Одночасно з укладенням Кредитного договору, позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» договір від 24.12.2018 добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску становить 1539,39 грн. Вигодонабувачем за цим договором є Банк. Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 14062,00 грн., з яких був сплачений страховий платіж на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» страховий платіж від імені позичальника в сумі 1539,39 грн. У подальшому відповідач свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами виконав частково. Позичальник сплатив лише 6862,61 грн. Останній платіж проведено - 21.12.2019. Строк на який був наданий кредит сплив - 24.12.2020. Станом на 24.12.2020 сформувалася наступна заборгованість позичальника перед Банком: заборгованість за основним боргом в сумі - 11182,71 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 5226,96 грн, що разом становить 16409,67 грн.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (далі ТОВ «ФК «СОНАТІ») був укладений договір факторингу №16/11-23. За цим договором ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло права вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.12.2018 № Р20.24804.004708534.

29.12.2023 між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал'було укладено договір факторингу №29/12-23. За цим договором ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права вимоги до Боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.12.2018 № Р20.24804.004708534.

Всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювалося безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідач не погасив заборгованість добровільно, позивач, як новий кредитор, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 12.11.2024 продовжено розгляд справи в зв'язку із повторним направленням відповідачу копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 24.12.2018 ОСОБА_1 підписав заяву № Р20.24804.004708534про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк».

24.12.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.24804.004708534, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 14062,00 грн., на строк 24 місяці до 24.12.2020, зі сплатою 15% річних, які є змінюваними, з умовою повернення, кредиту у строки згідно графіку щомісячних платежів пункти. В свою чергу відповідач зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (1.1 - 1.4 договору).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 24 дня числа кожного місяця згідно Графіку щомісячних платежів.

Одночасно з укладенням Кредитного договору, позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» договір від 24.12.2018 добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску становить 1539,39 грн. Вигодонабувачем за цим договором є Банк.

До укладення кредитного договору відповідач ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 14062,00 грн., з яких був сплачений страховий платіж на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» страховий платіж від імені позичальника в сумі 1539,39 грн.

Виплата відповідачу кредиту в сумі 14062,00 грн. та перерахування страхового платежу ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» в розмірі 1539,39 грн. позивач підтвердив випискою з особового рахунку позичальника сформованої за період з 26.12.2018 по 16.11.2023.

Із виписки вбачається, що позичальник ОСОБА_1 здійснював часткове погашення кредиту та нарахованих процентів.

За доданим до позову розрахунком АТ «Ідея Банк» станом на 16.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 з а кредитним договором №Р20.24804.004708534 від 24.12.2018 складає 25410,65 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 11182,71 грн., по процентам 5226,96 грн., по комісії 9000,98 грн.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23. За цим договором ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло права вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.12.2018 № Р20.24804.004708534.

Згідно витягу з реєстру боржників № 1, що є додатком до вказаного договору факторингу, на дату відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «СОНАТІ» заборгованість відповідача складала 25410,65 грн., з яких заборгованість за основним боргом 11182,71 грн., за процентами 5226,96 грн., комісією 9000,98 грн.

29.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу №29/12-23. За цим договором ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права вимоги до Боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.12.2018 № Р20.24804.004708534.

Згідно витягу з реєстру боржників № 1, що є додатком до вказаного договору факторингу, на дату відступлення права вимоги до ТОВ «Санфорд Капітал'заборгованість відповідача складала 25410,65 грн., з яких заборгованість за основним боргом 11182,71 грн., за процентами 5226,96 грн., комісією 9000,98 грн.

Таким чином ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги заборгованості до відповідача в загальному розмірі 25410,65 грн., розмір якої відповідає розміру нараховано первісним кредитором - АТ «Ідея Банк».

З цієї заборгованості позивач просить стягнути заборгованість за основним боргом 11182,71 грн. та за процентами 5226,96 грн., всього 16409,67 грн.

Крім вказаної заборгованості позивач у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2170,78 грн. та три проценти річних в розмірі 565,12 грн., розрахунок яких здійснено за період з 25.12.2020 по 23.02.3022 із заборгованості 16409,67 грн. (тіло кредиту та проценти).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора в зобов'язанні, що не позбавляє позивача, як нового кредитора, права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з частини другої статті 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, як наслідок, право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передують подачі такого позову.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором, в позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат позивач здійснив за період з 25.12.2020 по 23.02.2022.

Вказаний період відповідає вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи доведення позивачем порушення відповідачем грошових зобов'язань, що виникли з рішення суду, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору та інфляційних втрат і трьох процентів річних, підтверджених розрахунком позивача , який нічим не спростований.

У зв'язку задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

При вирішенні вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

На підтвердження надання юридичних послуг позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 укладений між ТОВ «Санфорд Капітал» і Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС»; реєстр боржників від 15.07.2024; копію акту приймання - передачі послуг з правничої допомоги №4 від 12.08.2024, згідно якого вартість проведення юридичного і фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 складає 1200,00 грн. (витрати часу 1 година), складання та подання позовної заяви - 4000,00 грн. (витрати часу 1 година); копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1282570 від 30.04.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3332 від 28.04.2017, виданого адвокату Маслюженко М.П.

Визначаючись із розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Такий розмір витрат на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № Р20.24804.004708534 від 24.12.2018 в загальному розмірі 19154,99 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири гривень 99 коп.), а також судовий збір в сумі 2422,00 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині вимог про стягнення правничої допомоги відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: м. Дніпро, вул.Сімферопільська, 21, 5-1 поверх, каб. 68,69;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 05.03.2025.

Суддя І.В.Коваленко

Попередній документ
125605616
Наступний документ
125605618
Інформація про рішення:
№ рішення: 125605617
№ справи: 481/1505/24
Дата рішення: 05.03.2025
Дата публікації: 07.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.03.2025)
Дата надходження: 09.10.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості