Рішення від 05.03.2025 по справі 501/4441/24

Дата документу 05.03.2025

Справа № 501/4441/24

2/501/410/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №2748900124 від 18.01.2024 (далі - Договір позики), 44800,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37800,00 грн. - сума заборгованості за процентами;

- стягнути понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 січня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №2748900124. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний ОСОБА_2 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ldlw5u7fb, за умовами якого відповідач отримала позику у розмірі 7000 грн., строк дії договору 30 днів, тобто до 17.02.2024 року.

До підписання договору про споживчий кредит, відповідачем ОСОБА_1 18.01.2024 року підписано Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію щодо основних умов кредитування, реальної річної ставки (а.с.46-51).

Відповідно до п.1.1. Договору позики, Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику в розмірі 7000 грн. шляхом перерахунку на рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 1.3, п. 1.5. та /або п. 1.6 Договору, його додатків.

Згідно п. 1.1.4 Договору позики, на період строку дії договору (п. 1.2 Договору позики), що становить 30 днів, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми позики за кожен день користування. Позаакційна (Базова) процентна ставка становить 2,99% на день, яка фактично перераховується з першого дня Позики (п. 1.5 Договору позики).

Строк дії Договору позики, вказаний у п. 1.2. Договору, діє на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують обов'язки за цим Договором, але не раніше повного виконання Сторонами своїх обов'язків, та визначається як період від дати отримання Позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів за Дисконтною та/або (поза акційною) Базовою процентними ставками, штрафних санкцій, які мають бути сплачені у разі невиконання умов Договору та інших нарахувань передбачених Договором (п. 5.2 Договору позики).

Реквізити платіжної картки визначені в договорі за № НОМЕР_1 (п.6 Договору позики) (а.с.21-42).

18.01.2024 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», відповідно до Договору позики свої зобов'язання щодо надання позики ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн. виконало в повному обсязі, про що свідчить довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с. 12-20, 43).

19.02.2024 року на підставі звернення відповідача до ТОВ «Іннова Фінанс» про продовження строку користування позикою та встановлення строку дії договору на 62 дні між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору про надання грошових коштів у позику № 2748900124. Договір підписано ОСОБА_2 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ccwpcjyk. Відповідно до умов додаткової угоди, строк дії договору № 2748900124 від 18.01.2024 року продовжено на 62 дні, тобто до 20.03.2024 року. Того ж дня ОСОБА_1 сплатила проценти за користування позикою у розмірі 8775,9 грн. згідно з таблицею обчислення загальної вартості позики до договору № 2748900124.

Пункт 1.6 договору позики викладено та погоджено сторонами в такій редакції:

«У разі користування позикою понад строк, встановлений п.1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку, зазначеного в п.1.2 цього Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» «Користуйся більше - плати менше») переглядаються, і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №2748900124 від 18.01.2024 року та додаткової угоди до нього від 19.02.2024 року, що міститься у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, загальна сума заборгованості становить 44800 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37800 грн. (7000 ? 2,5% ? 216) - заборгованість за процентами.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики у розмірі 44800 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, розгляд справи просив проводити за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду в установленому законом порядку, проте до судового засідання не з'явилася та відзив на позов не надала. Водночас 14.11.2024 року ознайомилася з матеріалами справи.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Положеннями ч.1 ст.13, ч.2 ст.264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.1, 7 ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання грошових коштів у позику.

До підписання договору про споживчий кредит відповідач ОСОБА_1 18.01.2024 року підписала Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо основних умов кредитування та реальної річної ставки (а.с.46-51).

Того ж дня, 18.01.2024, між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем було укладено договір про надання грошових коштів у позику №2748900124. Договір підписаний ОСОБА_2 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ldlw5u7fb. Відповідно до умов договору відповідачка отримала позику в розмірі 7000 грн., строк дії договору - 30 днів, тобто до 17.02.2024 року.

Відповідно до п.1.1 договору позики, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику в розмірі 7000 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника, у тому числі із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, на умовах строковості, зворотності та платності. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується повернути позику у визначений договором строк або достроково, а також сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 1.3, п. 1.5 та/або п. 1.6 договору та його додатків.

Згідно з п. 1.1.4 договору позики, протягом строку дії договору (п. 1.2 договору позики), який становить 30 днів, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми позики за кожен день користування. Позаакційна (базова) процентна ставка становить 2,99% на день, яка фактично перераховується з першого дня позики (п. 1.5 договору позики).

Строк дії договору позики, визначений у п.1.2, охоплює весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права та виконують обов'язки за договором, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Він визначається як період від дати отримання позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів за дисконтною та/або позаакційною (базовою) процентними ставками, штрафних санкцій у разі невиконання умов договору та інших нарахувань, передбачених договором (п.5.2 договору позики).

Реквізити платіжної картки, визначені в договорі: № НОМЕР_1 (п.6 договору позики) (а.с.21-42).

18.01.2024 року ТОВ «Іннова Фінанс» виконало свої зобов'язання щодо надання позики ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн. у повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с.12-20, 43).

19.02.2024 року на підставі звернення відповідача до ТОВ «Іннова Фінанс» про продовження строку користування позикою та встановлення строку дії договору на 62 дні між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору про надання грошових коштів у позику № 2748900124. Договір підписаний ОСОБА_2 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ccwpcjyk.

Відповідно до умов додаткової угоди, строк дії договору №2748900124 від 18.01.2024 року продовжено на 62 дні, тобто до 20.03.2024 року.

Того ж дня ОСОБА_1 сплатила проценти за користування позикою у розмірі 8775,90 грн. згідно з таблицею обчислення загальної вартості позики до договору № 2748900124.

Пункт 1.6 договору позики викладено та погоджено сторонами в такій редакції:

«У разі користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, зазначеного в п.1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» «Користуйся більше - плати менше») переглядаються, і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позикою».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 2748900124 від 18.01.2024 та додаткової угоди до нього від 19.02.2024, що міститься у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, загальна сума заборгованості становить 44800 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37800 грн. (7000 ? 2,5% ? 216) - заборгованість за процентами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.

Із змісту ст.526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочила, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Між тим, за змістом ст.599 ЦК України, виконання зобов'язання, проведеного належним чином, припиняє його.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року №675-VIII.

Виходячи з вищенаведених приписів ЦК України, суд звертає увагу, про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Із матеріалів справи видно, що відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила їх. Після цього позикодавець надіслав відповідачу одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду на зазначений номер телефону. Використання цього коду слугувало підтвердженням підписання договору позики.

Уклавши цей договір на визначених у ньому умовах, відповідач підтвердила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати його умови.

Згідно з положеннями договору, кошти надавалися позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування на банківську картку, зазначену нею під час оформлення фінансового кредиту.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач не користувалася позикою. Водночас відповідачем не надано жодних підтверджень, які б спростовували цей факт. Навпаки, позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують чинність спірного договору позики. Відповідач не оспорила факт укладення та виконання цього договору і, сплативши проценти за користування позикою в розмірі 8875,9 грн., фактично підтвердила наявність договірних зобов'язань.

Таким чином, відповідачу ОСОБА_1 було надано позику на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідно до умов договору позики, вона зобов'язана повернути отриману позику, а також сплатити проценти за користування позикою в порядку та на умовах, визначених цим договором.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 7000 грн. за договором позики №27489001241 підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання щодо стягнення процентів за користування позикою, суд зазначає таке.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок сплати процентів визначаються договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник, у свою чергу, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Її тип визначається кредитним договором. Розмір процентів, порядок їх нарахування та виплати залежать від кредитного ризику, виду забезпечення, строку користування кредитом, ринкових умов та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (ст.610 ЦК України). Позичальник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження №14-318цс18), право кредитодавця на нарахування процентів за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або після пред'явлення позичальнику вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України.

Цю правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), зазначивши, що проценти можуть нараховуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Встановлено, що 19.02.2024 року відповідач звернулася до ТОВ «Іннова Фінанс» із проханням продовжити строк користування позикою. На підставі цього між сторонами було укладено додаткову угоду до договору позики №2748900124, якою строк договору продовжено на 62 дні - до 20.03.2024 року. Того ж дня відповідач сплатила проценти за користування позикою у розмірі 8 775,90 грн. згідно з таблицею розрахунку загальної вартості позики.

Водночас, було внесено зміни до п.1.6 договору, згідно з якими: «У разі користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, зазначеного в п.1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» «Користуйся більше - плати менше») переглядаються, і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позикою».

Згідно з розрахунком заборгованості, що заявлений позивачем, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 44800 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу); 37800 грн. (7000 ? 2,5% ? 216) - заборгованість за процентами.

З цього випливає, що після закінчення строку дії договору проценти продовжували нараховуватися. Позивач нарахував проценти не лише за період користування позикою, а й за 216 днів після завершення строку договору, що є неправомірним.

Однак, оскільки строк договору тривав 62 дні, проценти можуть бути нараховані лише в межах цього періоду (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Виходячи з суми позики (7000 грн.), узгодженої процентної ставки (2,5% на день) та строку договору (62 дні), розмір процентів складає: 7000 грн. ? 2,5% ? 62 = 10850 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування позикою є необґрунтованими та підлягають частковому задоволенню відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 965,17 грн. (2422,40 грн. х 17850 грн. / 44800 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №2748900124 від 18.01.2024 в розмірі 17850,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10850,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243) судовий збір у розмірі 965,17 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Попередній документ
125598769
Наступний документ
125598771
Інформація про рішення:
№ рішення: 125598770
№ справи: 501/4441/24
Дата рішення: 05.03.2025
Дата публікації: 06.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чорноморський міський суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.10.2025)
Дата надходження: 25.10.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.01.2025 11:30 Іллічівський міський суд Одеської області