Справа №760/5462/25 1-кс/760/3593/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
05 березня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022100000000649 від 29.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,-
Прокурор звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із вищезазначеним клопотанням про арешт майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст.8 КПК України визначає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України встановлюється, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 3 ч.2 ст.171 КПК України визначено, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, крім іншого, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Так, прокурор просить накласти арешт у тому числі на грошові кошти, однак не зазначає конкретної суми, на яку прокурор вважає за необхідне накласти арешт.
За таких обставин, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам чинного КПК України, а відтак унеможливлює призначення відповідного клопотання до розгляду з дотриманням зазначених вимог закону.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна особі, яка його подала, для усунення визначених недоліків.
Керуючись ст.ст.2, 8, 22, 64-2, 169-173, 309 КПК України,-
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022100000000649 від 29.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - повернути.
Встановити строк у сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3