Справа № 495/1290/25
Номер провадження 1-кс/495/417/2025
28 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
28.02.2025 року старший слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В клопотанні зазначено, що 27 лютого 2025 року слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025162240000287 за ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про те, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року на 90 діб (тобто на момент вчинення злочину), вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин:
Так, 25.02.2025 приблизно о 21:30 неповнолітній ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поєднані єдиним злочинним умислом направленим на розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, через незачинені двері проникли до приміщення будинку АДРЕСА_2 , де побачивши потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаючи що потерпілий у зв'язку із станом здоров'я не може встати із ліжка, почали наносити удари, заздалегідь підготовленими деревинними палками по голові та тулубу потерпілого, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому кісток носу, носової перегородки, закритий перелом лівої кісті, множені садна, гематоми голови, тулуба та верхніх кінцівок, від яких останній втратив свідомість.
Після нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 біля ліжка потерпілого забрав гаманець коричневого кольору, в якому були грошові кошти у сумі 8000 тисяч гривень, та банківська картка.
Після чого з місця скоєння злочину втекли, обернувши викрадене на свою користь, спричинивши ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 8000 гривень.
27 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.615 КПК України о 13 годині 05 хвилин затримано (фактичний час затримання 09 годин 00 хвилина). 27 лютого 2025 року, на підставі п.1 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 підозрюється в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме: проведеним допитом потерпілого ОСОБА_8 , в показаннях якого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; проведеним оглядом місця події, у ході якого зафіксована обстановка вчинення злочину; поясненням ОСОБА_7 , в свідченнях котрого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; поясненням ОСОБА_4 , в свідченнях котрого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; проведеним допитом свідка ОСОБА_9 , в показаннях якого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; проведеним слідчим експериментом за участю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розказав та показав яким чином вчиняв злочин та куди викинув викрадене майно, яке належало потерпілому, а саме: банківські картки та гаманець; проведеним оглядом місця події, у ході якого вилучено викрадене майно, яке належало потерпілому, а саме: банківські картки та гаманець.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.1, 3, ч. 1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам незаконного впливу на осіб, котрі допитані у кримінальному провадженні в якості свідків, так як їх покази мають суттєве значення як доказ. Тим самим орган досудового розслідування вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання визначеним ризикам.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї ж статті.
За твердженням слідчого, під час досудового розслідування, встановлені ризики вчинення підозрюваним наступних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду; пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на потерпілого та свідків, які викривають його неправомірні дії, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо.
Окрім того, слідчий звернув увагу на соціально-небезпечній поведінці підозрюваного, якому інкримінується вчинення кримінального правопорушення із застосуванням фізичного насильства.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним та необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення котре є особливо тяжким злочином.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов'язана з відсутністю підстав вважати, що підозрюваний буде належним чином виконувати обов'язок, який полягає в забороні залишати житло цілодобово або у певний період доби, та надасть змогу здійснити всі можливі дії для подальшого переховування.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 , особу підозрювану та визнати реальну небезпеку, можливість її ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Слідчий вказав, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні - щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі наведенного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився з клопотанням та вимогами слідчого, не заперечував проти його задоволення.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що його підзахисний співпрацює зі слідством, все показує, розказує. Просив розглянути дане клопотання згідно із встановленими фактичними обставинами та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в ході судового розгляду, 27 лютого 2025 року слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025162240000287 за ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
27.02.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме: проведеним допитом потерпілого ОСОБА_8 , в показаннях якого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; проведеним оглядом місця події, у ході якого зафіксована обстановка вчинення злочину; поясненням ОСОБА_7 , в свідченнях котрого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; поясненням ОСОБА_4 , в свідченнях котрого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; проведеним допитом свідка ОСОБА_9 , в показаннях якого викладені відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; проведеним слідчим експериментом за участю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розказав та показав яким чином вчиняв злочин та куди викинув викрадене майно, яке належало потерпілому, а саме: банківські картки та гаманець; проведеним оглядом місця події, у ході якого вилучено викрадене майно, яке належало потерпілому, а саме: банківські картки та гаманець.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам незаконного впливу на осіб, які допитані у кримінальному провадженні в якості свідків, так як їх покази мають суттєве значення як доказ.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Така міра запобіжного заходу забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.
Завдяки триманню під вартою можливо упередити будь-які реальні дії підозрюваного ОСОБА_4 , що можуть впливати на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; те, що підозрюваний на даний час перебуває в колонії, де відбуває покарання за скоєння злочину; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
З урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Прокурором та слідчим вищевказані обставини доведено, а саме, те що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Крім цього, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України та приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним та не визначає її розмір у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з моменту затримання (27.02.2025 року) тобто до 27.04.2025 року включно.
Розмір застави, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, не визначати.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 05.03.2025 року об 11:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_10