Справа № 645/5449/24
Провадження № 2-п/645/8/25
05 березня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судового засідання - Пастушенко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 року по цивільній справі № 645/5449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 в особі представника звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 645/5449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви вказав, що 16.12.2024 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за результатами розгляду вказаної справи винесено заочне рішення, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №76761656 в розмірі 17375,00 грн., за кредитним договором №9085127 в розмірі 21250,00 грн., за кредитним договором №20209-08/2023 в розмірі 13050,00 грн. та кредитним договором №19048-08/2023 в розмірі 13125,00 грн., а всього в загальному розмірі 64800 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. Посилався на те, що не знав про існування вказаного судового процесу та не був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, оскільки в період розгляду справи проходив службу в лавах ЗСУ, приймав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії РФ проти України. Вказав, що позовні вимоги про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту видачі кредитів, не надано доказів, які б свідчили про існування заборгованості. Також не надано доказів перерахування відповідачу обумовленої суми коштів. Надані копії договорів позики щодо видачі кредиту не можуть братись до уваги, оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинного документу. Надані позивачем документи без надання доказів безпосереднього отримання кредитних коштів позичальником не є підтвердженням наявності заборгованості. Вони є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволяли б перевірити, чи передавались в дійсності кошти позичальнику в кредит.
24.01.2025 до суду надійшли письмові заперечення представника позивача, в яких останній просив відмовити в задоволенні вказаної заяви. Посилався на те, що суд притримуючись норм цивільного та цивільно-процесуального законодавства виніс законне та обґрунтоване заочне рішення на підставі наявних в справі доказів. У законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Зокрема, відповідно Договору факторингу передбачено, що попередній кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних новому кредитору. Дані листи ніяким чином не змінюють умов кредитних договорів, а носять лише інформаційний характер. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними. Отже, відповідні договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому вони підлягають до виконання. Враховуючи те, що реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, позивачем надано Виксерокопіювання (Витяг) з Реєстру боржників, що містить лише дані відповідача, інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб. Таким чином, Договори факторингу між первісними кредиторами та позивачем укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цих договорів та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Відповідно до умов кредитного договору та договору позики, кошти надано клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом при реєстрації на сайті первісного кредитора. Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитодавця, у зв'язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, оскільки такі документи є банківською таємницею, та відповідно до п.35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Тому, позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються (Постанова Київського апеляційного суду по справі № 381/1311/23 від 25.06.2024). Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Також, учасник справи мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але скористалися даним правом. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Позивачем було надано до суду всі наявні документи за Кредитним договором, які були передані Первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу. Зазначені заборгованості, як і отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджуються з огляду на наявні докази в матеріалах справи, зокрема розрахунками заборгованості та відповідними копіями вказаних договорів, в яких відображаються всі істотні умови такого виду договору та договорами факторингу з відповідними додатками. Тобто, в даному випадку, якщо відповідач не погоджується з відповідним розрахунком заборгованості, він має право подати контррозрахунок. Однак, будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовують позовні вимоги позивача, зокрема контррозрахунок заборгованості, не надано. Отже, зазначена заборгованість підтверджуються з огляду на наявні докази в матеріалах справи, які не спростовані належним чином. З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що вони є чіткими, зрозумілими та узгоджуються з умовами кредитного договору. Відповідачем факт укладення Кредитного договору не спростовується. До того ж, Відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитного договору з Первісним кредитором, а відповідно, він визнає отримання за даними договорами коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитних договорів. Визнання обставин позову стороною відповідача звільняє Позивача від їх доведення перед судом. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості, Кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим. Укладення Кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики та кредитів за електронним договором є обов'язковим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору в електронній формі, а тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими. У вищезазначених договорах передбачені всі істотні умови такого виду договору відповідно до вимог законодавства. У договорах вказана сума кредиту, строк надання кредиту, відсоткова ставка та її вид, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, право дострокового виконання зобов'язань за договором та його умови. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним. Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомляє, що розмір судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвоката складає 8105,60 грн. Вартість правничої допомоги в сумі 8105,60 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірною. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необґрунтований. Також, на думку позивача, вартість правової допомоги є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача у поданих запереченнях просив про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши заяву, перевіривши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №76761656 в розмірі 17375,00 грн., за кредитним договором №9085127 в розмірі 21250,00 грн., за кредитним договором №20209-08/2023 в розмірі 13050,00 грн. та кредитним договором №19048-08/2023 в розмірі 13125,00 грн., а всього в загальному розмірі 64800 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шестаков В.Ю. у заяві про перегляд заочного рішення посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 судові повістки не отримував, оскільки в період розгляду справи проходив службу в лавах ЗСУ, а отже не був повідомлений належним чином про розгляд справи та не міг надати суду заперечення по суті позовної заяви, зокрема щодо розміру заборгованості та доказів підтвердження наявності заборгованості.
Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного представником суду надано не було.
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі № 645/5449/24 відкрито ухвалою суду від 16.09.2024 року і в той же день відповідачу ОСОБА_1 направлено копію позову з додатками та судова повістка за адресою, зазначеною в позові.
Реєстрація відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджувалась інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 13.09.2024 року.
За даними, які є в наявності в матеріалах справи відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи за адресою: АДРЕСА_1 .
Більш того, відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд заочного рішення зазначає свою адресу як: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 44 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Зі змісту п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вбачається, що судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи, суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни місця його проживання/перебування.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.
Отже, посилання представника відповідача на обставини неповідомлення про розгляд справи не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Таким чином, доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача до суду останнім надано не було. Справа розглянута на підставі наявних доказів, які досліджені судом у повному обсязі.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Також, суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодженням з винесеним рішенням по суті та обґрунтуванням апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для скасування заочного рішення суду, а тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 247, 288 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 року по цивільній справі № 645/5449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України - в 30-ти денний строк з дня складення повного судового рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складений 05.03.2025 року.
Суддя Г.С. Шевченко