Справа № 645/6978/24
Провадження № 2/645/581/25
Іменем України
05 березня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Феленко Ю.В.,
за участю: секретаря судових засідань Товстої Є.А.,
представника позивача - адвоката Босої О.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення,
Позивач ОСОБА_2 в особі представника адвоката Босої О.О., звернувся до Фрунзенського районного суду міста Харкова з позовною заявою, якою просить вселити, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до квартири АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 26.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання декілька разів відкладалося за заявами сторін, у зв'язку чим ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 05.02.2025 було продовжено строк підготовчого провадження.
05.02.2025 відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» було подано зустрічну позовну заяву, згідно якої він просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, прийняти зустрічний позов до розгляду в одному провадженні з цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши зустрічну позовну заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви та необхідність її повернення відповідачу, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України, крім права та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини сьомої статті 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 26.11.2024 про відкриття провадження у справі було визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також повідомлено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Згідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно довідки про доставку електронного документу копію ухвали суду від 26.11.2024 року про відкриття провадження у справі було надіслано ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» в його електронний кабінет 27.11.2024 о 15.50.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019 в справі № 910/16837/18 зроблено висновок про те, що відлік строку на подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, подання зустрічної позовної заяви пов'язується з постановленням ухвали про відкриття провадження в справі.
Отже, граничним терміном подачі зустрічного позову було 12.12.2024, разом з тим, зустрічну позовну заяву подано 05.02.2025, тобто з пропуском строку для пред'явлення зустрічного позову, передбаченого ч. 1 ст. 193 ЦПК України. Заяви про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову із зазначенням поважності причин його пропуску зустрічна позовна заява не містить
На підставі викладеного, зустрічна позовна заява подана поза межами строку, встановленого судом для подання відзиву.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством».
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.07.2022 в справі №237/3566/17 вказано, що: «право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».
Враховуючи те, що зустрічну позовну заяву подано з порушенням строків встановлених ухвалою суду про відкриття провадження у справі, клопотання про продовження строку на подання зустрічної позовної заяви не подано, суд вважає, що зустрічну позовну заяву необхідно повернути ОСОБА_1 .
Суд додатково зазначає, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню з нею до суду на загальних підставах шляхом пред'явлення окремого позову.
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі № 308/17019/21 (провадження № 61-6904ск24), від 06 червня 2024 року у справі № 185/9703/23 (провадження № 61-8063ск24) та 21 жовтня 2024 року у справі № 305/1670/24 (провадження № 61-13537ск24).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.193, 194, 353 ЦПК України, суддя,-
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - повернути заявнику, - ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 про право звернутися до суду з позовною заявою в загальному порядку передбаченому ЦПК України.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до справи за первісним позовом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В.Феленко