Справа № 572/2268/21
1-кп/572/57/25
05 березня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши в м.Сарни в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №кп-142/22/572/2268/21 (12020180200000029) про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Студянка Дубенського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого начальником Клесівської дільниці ДП «Ліси України», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,-
ОСОБА_7 , працюючи на посаді інженера ДП «Клесівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, що розташоване по вул. Залізнична, 61 в смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, будучи особою, зобов'язаною здійснювати контроль за виконанням вимог і норм охорони праці на виробничих дільницях, в цехах та на робочих місцях та особою, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, в порушення вимог пункту 10 розділу 2 та пункту 3.7 розділу З Посадової інструкції інженера по переробці деревини, затвердженої наказом директора ДП «Клесівський лісгосп» від 28.12.2007, пункту 3.2.1 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005 № 20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.2005 за № 306/10586, пунктів 1.12 та 1.13 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.12.2013 № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.02.2014 за № 327/25104, пункту 8 розділу III (Мінімальні вимоги безпеки до виробничого обладнання) Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 28.12.2017 №2072, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 97/31549 та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992, перебуваючи у цеху переробки деревини ДП «Клесівське лісове господарство», що по вул.Залізнична, 61 в смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, 09.01.2020 оформив план-завдання на виконання робіт, які відповідно до вимог пунктів 61, 104, 115 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15 відносяться до категорії робіт з підвищеною небезпекою, а саме: обрізка заготовок на менші розміри на деревообробному верстаті Ц-5, не виконавши вимоги норм вищевказаних нормативно-правових актів з охорони праці, не перевіривши експлуатацію виробничого устаткування, а саме деревообробного верстата Ц-5, допустив верстатника - потерпілу ОСОБА_6 до виконання робіт по обрізці заготовок на менші розміри на деревообробному верстаті Ц-5, який був розташований в місці настання нещасного випадку та не відповідав вимогам вказаних нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: небезпечна зона верстату (робочого органу верстату), не обладнана захисним огородженням, пристроєм, засобом, що запобігає можливості контакту працівника з рухомими, нагрітими та відкритими струмопровідними частинами верстата (п. 3.2.1 Правил охорони праці в деревообробній промисловості), відсутнє огородження неробочої частини різального інструменту верстату для унеможливлення потрапляння рук працівника в робочу зону різального інструменту (п. 1.12 та 1.13 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями), верстат не обладнаний захисними огородженнями чи пристроями для зупинення руху небезпечних частин до моменту досягнення небезпечних зон (пункту 8 розділу III Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками) та в подальшому не здійснював контроль за виконанням вимог і норм охорони праці у цеху переробки деревини під час виконання вищевказаних робіт, в тому числі і при обрізці деревини верстатником ОСОБА_6 .
В результаті порушення посадовою особою інженером ОСОБА_9 правил безпеки, а саме : невчинення дій, які він повинен був вчинити відповідно до вимог вищевказаних нормативно-правових актів з охорони праці 09.01.2020 о 15 год. 30 хв. потерпіла верстатник ОСОБА_6 під час виконання робіт на деревообробному верстаті Ц-5 отримала тілесні ушкодження у вигляді важкої травми кисті на рівні лівого променево-зап'ястного суглоба із розміженням ліктевої артерії та долонної вітки променевої артерії, пошкодження ліктевого та серединного нервів, масивна рвана рана долонної поверхні лівої кисті з ушкодженням поверхневих та глибоких сухожилків згиначів II, III, IV, V пальців, рвані рани І та II пальців лівої кисті, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Невиконання посадовою особою інженером ОСОБА_9 пункту 3.2.1 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005 № 20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.2005 за № 306/10586, пунктів 1.12 та 1.13 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.12.2013 № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.02.2014 за № 327/25104, пункту 8 розділу III (Мінімальні вимоги безпеки до виробничого обладнання) Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 28.12.2017 №2072, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 97/31549 перебувають у причинному зв'язку із настанням події нещасного випадку з ОСОБА_6 , який стався 09.01.2020.
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.272 КК України - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило інші тяжкі наслідки.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_7 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю.
По суті обвинувачений пояснив, що дійсно в час та місці, вказаних в обвинувальному акті, стався нещасний випадок із працівником ОСОБА_6 , яка працювала верстатником ДП, внаслідок чого вона отримала травму та тривалий час лікувалась.
Обвинувачений не заперечує, що він обіймав посаду інженера-технолога ДП «Клесівське ДЛГ», а до його посадових обов'язків відносився контроль за устаткуванням, на якому працювали працівники ДП.
Обставини, вказані в обвинувальному акті та кваліфікацію його дій за ч.2 ст.272 КК України ОСОБА_7 не заперечує.
У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що була працевлаштована верстатницею ДП «Клесівське лісове господарство», 09 січня 2020 року перебувала на робочому місці. Під час перерви мала намір очистити верстат від залишків деревини, однак, пилка повністю не зупинилась, пошкодивши їй руку. Потерпіла просить врахувати, що жодних інструктажів з техніки безпеки із нею не проводились, а верстат, на якому вона працювала, не має жодного захисту.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються учасниками судового провадження.
З огляду на позицію сторін кримінального провадження щодо визнання фактичних обставин справи, які ними не оспорюються - суд вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
По місцю проживання Клесівською селищною радою та по місцю роботи - ДП «Клесівське лісове господарство» ОСОБА_7 характеризується виключно позитивно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, слід визнати щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_7 як в ході досудового, так і в ході судового провадження не встановлено.
За висновком органу пробації, висловленому в досудовій доповіді - ризик вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки останнього для суспільства оцінюється як низький.
Таким чином, з огляду на тяжкість вчиненого діяння, з урахуванням думки потерпілої, суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_7 покарання, встановлене у санкції частини статті, за якою його притягнуто до відповідальності, визначивши покарання у виді позбавлення волі, з призначенням обов'язкового додаткового покарання, визначеного цією нормою - у виді позбавлення права займати певні посади.
Однак, враховуючи позитивну характеристику з місця проживання та роботи обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставини, що обтяжують покарання, з огляду на те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності - із звільненням від призначеного основного покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які доводяться квитанцією, наданою стороною обвинувачення.
Крім цього, потерпілою в межах даного кримінального провадження заявлено до обвинуваченого цивільний позов - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до позовної заяви, потерпіла просить стягнути на її користь з обвинуваченого 11 092 грн. 04 коп. матеріальної та 500 000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпілою вказано, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого обвинуваченого, вона отримала травму на виробництві, внаслідок чого проходила тривале лікування, понесла в зв'язку із цим матеріальні витрати.
Крім цього, потерпіла вказує, що через отриману травму вона втратила працездатність, на даний час є особою з інвалідністю, а тому, враховуючи глибину моральних страждань, пов'язаних із неможливістю реалізації своїх звичок та бажань, тривалість лікування, присутність значного психологічно травмую чого фактору - просить стягнути з обвинуваченого на її користь моральну шкоду, яку визначає у розмірі 500 000 грн.
В судовому засіданні потерпіла та її представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.
Потерпіла вказує, що можливості відновити роботи кінцівки немає. В зв'язку із отриманою травмою вона позбавлена можливості працевлаштуватись, а, відтак, утримувати неповнолітніх дітей. Крім цього, потерпіла вказує, що на даний час вона не припинила відчувати дискомфорт, пов'язаний із болісними відчуттями у руці, що потребує відповідного відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Крім цього, потерпіла пояснила, що витрачала на лікування значні кошти, однак, може підтвердити витрати лише частково - на суму, яка документально підтверджена квитанціями, які зберіглись у неї.
Сторона захисту вимоги про відшкодування завданої матеріальної шкоди визнала, вимоги в частині відшкодування моральної шкоди заперечила повністю.
Так, захист вважає, що обов'язок відшкодування моральної шкоди покладається в даному випадку на юридичну особу, де була працевлаштована потерпіла, оскільки саме ця особа має нести цивільно-правову відповідальність. Сторона захисту вважає, що цивільний позов в цій частині заявлено до неналежного відповідача, що має бути підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.1 ст.1199 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено факт заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої внаслідок винних дій обвинуваченого, розмір шкоди, понесеної потерпілим в зв'язку із оплатою лікування доведено наданими суду виписками з медичної карти стаціонарного хворого, листами призначень, а також квитанціями, які доводять факт здійснення потерпілим оплати придбаних ліків.
З огляду на наведене, сума завданої матеріальної шкоди, з урахуванням позиції сторони захисту щодо визнання цих обставин, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Також, потерпіла просить відшкодувати їй завдану моральну шкоду.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, відповідно до ст.23 ЦК України, полягає, в тому числі, : у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого потерілій було завдано травму на виробництві, що пов'язано із фізичним болем та певними моральними переживаннями, пов'язаними із тривалістю лікування, неможливістю відновлення функції кінцівки, що призвело до часткової втрати працездатності, а тому суд вважає встановленим заподіяння ОСОБА_6 моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню винною особою.
В даному випадку суд приймає до уваги, що в ході судового провадження встановлено, що особою, винною у настанні суспільно-небезпечних наслідків є саме обвинувачений, який і зобов'язаний відшкодувати завдану потерпілій шкоду.
Таким чином, з огляду на наведені потерпілою обставини, враховуючи тривалість та глибину моральних страждань, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає, що вимога ОСОБА_6 прол відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями та займатися діяльністю, пов'язаною із проведенням робіт з підвищеною небезпекою та охороною праці строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 1 рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути на підставі ст.124 КПК України з ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 19 614 грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 ) - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 11 092 грн. 04 коп. матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 100 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
На вирок може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя