Справа № 357/716/25
Провадження № 2/357/1862/25
"05" березня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г. О. розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей у твердій грошовій формі, -
15 січня 2025 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей у твердій грошовій формі, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання заяви до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання заяви до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено головуючому судді Рижко Г.О. та передано канцелярією суду - 17 січня 2025 року.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, на які вказано в ухвалі (а саме - на необхідність визначитися із розміром конкретної грошової суми, визначеної у грошовій одиниці України - гривні, навести обґрунтування своїх вимог та надати суду уточнену позовну заяву), протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
05 лютого 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хіцької Катерини Григорівни надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи від 04.02.2025.
07 лютого 2025 року представник позивача адвокат Хіцька К.Г. ознайомилася з матеріалами справи, в тому числі і з ухвалою про залишення позовної заяви без руху, із застосуванням засобів фотофіксації, про що свідчить її особиста розписка.
17 лютого 2025 року на виконання ухвали судді від представника позивача адвоката Хіцької К.Г. на електронну адресу суду надійшла заява про подовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до 25 лютого 2025 року в зв'язку з її хворобою та додатковим часом, необхідним для отримання відповідей на запити.
18 лютого 2025 року ухвалою судді заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хіцької Катерини Григорівни про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви було задоволено та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 357/716/25 до 25 лютого 2025 року включно.
Копію ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про задоволення заяви представника позивача адвоката Хіцької Катерини Григорівни про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви від 18 лютого 2025 року було направлено на електронну адресу, з якої від представника позивача до суду надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви 19 лютого 2025 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу вказану ухвалу було отримано представником позивача Хіцькою Катериною Григорівною на її електронну адресу 19 лютого 2025 року.
Станом на 05 березня 2025 року вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, причини невиконання ухвали суду не були повідомлені.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Верховний Суд у постанові №757/465/6147/18 від 20 січня 2023 року виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як встановлено ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях що, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне визнати позовну заяву неподаною та повернути її позивачу разом з доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей у твердій грошовій формі - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Г. О. Рижко