Справа № 185/9339/21
Провадження № 2/185/235/25
04 березня 2025 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Рожкової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/9339/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
10.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просить позбавити останнього батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути судовий збір.
Позов обґрунтовано тим, що позивач і відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 06 березня 2014 року. Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 . Проте відповідач аліменти з часу їх присудження не сплачує, від виховання сина самоусунувся, станом здоров'я останнього не цікавиться, з дитиною не спілкується. На підставі вищезазначеного, позивач звертається до суду з позовом.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.12.2022 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, так як на момент ухвалення рішення ОСОБА_3 досяг повноліття. Суд також звернув увагу, що якби вказане рішення ухвалювалося до моменту повноліття ОСОБА_3 , були б усі передбачені законодавством підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 і позовні вимоги підлягали б задоволенню повністю.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.12.2022 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 29.01.2024 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.12.2022 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17.05.2023 скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначено, що незважаючи на досягнення дитиною повнолітяя, суд має встановити обгрунтованість чи необгрунтованість передбачених ст. 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.
Ухвалою від 15.03.2024 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав.
18.03.2024 ухвалою суду зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду інформацію збази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 19.07.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження в цивільній справі ЄУ 185/9339/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, , ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження у цивільній справі ЄУ 185/9339/21.
В судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву, наполягала на її задоволенні, в подальшому надіслала заяву про розгляд справи бех її участі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив не подав.
Третя особа ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити, ОСОБА_3 зазначив, що весь час розгляду даної справи в судах батько на за'язко з ним так і не вийшов, жодної участі в його житті не приймає, в подальшому надіслали до суду заяви, згідно з яких просять суд розглянути справу за їх відсутності.
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явилася, відзив не надала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно копії рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 06 березня 2014 року, позивач і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3 .
Отже, відповідач є батьком вказаної дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується також копією свідоцтва про народження.
Згідно копії заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року з відповідача на користь позивачки було присуджено до стягнення аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн з дня подання до суду позовної заяви, тобто з 27 липня 2017 року, і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно копії розрахунку заборгованості по сплаті аліментів з боку відповідача, встановлено, що заборгованість по сплаті аліментів з боку відповідача станом на 30.09.2021 року включно становить 150400,00 грн.
Відповідно копії інформації з МВС України, відповідач перебуває у розшуку та значиться як особа, яка переховується від органів прокуратури.
Відповідно висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_3 , вказано, що відповідач з 29 травня 2017 року перебуває у розшуку, як особа, яка переховується від органів прокуратури. Також вказано, що станом на дату проведення обстеження житлово-побутових умов позивачки, вказана дитина проживає з нею, позивачкою створені абсолтно всі необхідні умови для нормального проживання дитини. З дитиною у свою чергу було проведено бесіду, в ході якої дитина вказала, що не бачила відповідача з 2009 року. Повідомив, що це його власне бажання позбавити батька батьківських прав щодо нього. У зв'язку із зазначеним комісія прийшла до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав відповідача відносно вказаної дитини.
ОСОБА_3 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що з батьком не бачився тривалий час, а саме з 2009 року. Жодної участі у його вихованні відповідач не брав, аліменти, присуджені судом до стягнення з відповідача, на користь ОСОБА_3 не сплачував. Також вказав, що навіть факт досягнення ОСОБА_3 повноліття не є підставою для відмови судом у задоволенні позовної вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 . У зв'язку із зазначеним вважає за доцільне позбавити свого батька батьківських прав відносно себе.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_4 , вона проживала по сусідству з родиною позивачки строком з 2001 року по 2015 рік. Вказала, що після народження в родині ОСОБА_3 жодного разу не бачила, щоб відповідач брав хоча б якусь участь в його вихованні або проводив з ним свій час. У зв'язку із зазначеним вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 , остання була вчителем української та російської мови й літератури у навчальному закладі, в якому навчався ОСОБА_3 . Вказала, що останній за час навчання проявив себе дуже здібним учнем, завжди мав охайний вигляд, був забезпечений усім необхідним. Зазначила, що саме позивачка вирішувала всі питання, які стосувалися ОСОБА_3 . Батька останнього вона жодного разу не бачила, дитиною він ніколи не цікавився, участі в його житті не брав. У зв'язку із зазначеним теж вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.
Аналогічні письмові пояснення надала суду і ОСОБА_6 , яка працювала вчителем англійської мови у навчальному закладі, де навчався ОСОБА_3 .
Відповідно до положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7,8 ст. 7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150, 151 Сімейного кодексу України, ст. 11,12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов'язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання є одним із основних прав дитини. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, ратифікована постановою Верховної Ради від 27.02.1991 року, батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 16, 18 постанови від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вказав на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які порушують батьківські обов'язки та роз'яснив, що особи можуть бути позбавленні батьківський прав лише щодо дитини, яка не досягла повноліття, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дитини покладених на нього ст.150 Сімейного кодексу України.
Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, вважає, що зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що буде повністю відповідати інтересам ОСОБА_3 .
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 37451524, місце знаходженя: вул. Омеляновича-Павленка, буд. 15 м. Київ.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя А. С. Зінченко