27 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12847/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - Мартиновський О. В.
відповідача - Литвин А. А.
третьої особи 1 - не з'явився
третьої особи 2 - не з'явився
третьої особи 3 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (головуючий суддя - Гаврилюк О. М., судді - Ткаченко Б. О., Сулім В. В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (суддя - Смирнова Ю. М.)
у справі № 910/12847/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Росава", Акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобков Олександр Вікторович
про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3505/5 від 19.08.2022;
- Міністерству юстиції України усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , якого обрано головою правління Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", допущені незаконним скасуванням реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.01.2022 № 1003531070024000759 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент вчинення реєстраційної дії від 12.01.2022 № 1003531070024000759 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань була відсутня заборона вчинення реєстраційних дій на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2021 у справі № 911/3015/21, у зв'язку з чим, на думку позивача, оспорюваний наказ суперечить ч.6 ст.34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки відповідач повинен був залишити скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" без розгляду по суті.
3. Також позивач зазначає, що у висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.07.2022 та оспорюваному наказі взагалі не зазначено, які конкретно права Приватного акціонерного товариства "Росава" у сфері державної реєстрації порушені оскаржуваними реєстраційними діями, враховуючи, що оспорювані реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства "Росава" не проводились, не звужували обсяг його прав та не створювали для нього додаткових обов'язків в цій та іншій сферах.
4. Позивач вважає, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3505/5 від 19.08.2022 прийнятий з грубими порушеннями чинного законодавства України, порушує корпоративні права та інтереси ОСОБА_1 , є безпідставним та незаконним втручанням у корпоративні правовідносини між Акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та ОСОБА_1 як його керівником (головою правління), якого призначено рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 29.12.2021, та фактично призводить до штучного, невиправданого та неправомірного позбавлення повноважень ОСОБА_1 як голови правління та втручання у його діяльність керівника зазначеного товариства без жодних правових підстав, створює ОСОБА_1 перешкоди у реалізації права на працю, яке гарантується ст.43 Конституції України, завдає майнової шкоди заявнику у розмірі заробітної плати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п.п.1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3505/5 від 19.08.2022. В іншій частині в позові відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивоване тим, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3505/5 від 19.08.2022 прийнятий всупереч вимог чинного законодавства України, порушує права та інтереси ОСОБА_1 , є безпідставним втручанням у корпоративні правовідносини між Акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та ОСОБА_1 як його керівником (головою правління), якого призначено рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 29.12.2021, та фактично призводить до неправомірного позбавлення повноважень ОСОБА_1 як голови правління та втручання у його діяльність керівника зазначеного товариства, що відповідно є підставою для визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3505/5 від 19.08.2022 в частині, що стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а саме - п.п.1, 2, 4.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
7. Акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/715/17, від 09.01.2024 у справі № 925/876/22, від 25.06.2024 у справі № 910/10417/22.
9. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 28, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", статті 16 ЦК України у подібних правовідносинах.
10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу неповноважним складом суду, що є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України).
11. У цій частині скаржник також посилається на неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22 та від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23.
12. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
13. Міністерство юстиції України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
14. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 та постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 802/1153/17-а, від 19.12.2024 у справі № 910/5894/24, від 16.03.2023 у справі № 910/574/22, від 12.12.2019 у справі № 912/646/19, від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 18.12.2024 у справі № 908/2296/23.
15. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України)
Позиція інших учасників справи
16. Учасники справи не надали відзивів на касаційні скарги, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Розгляд заяв
17. 21.02.2025 до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла зава, в якій останній просить касаційну скаргу АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" повернути скаржнику, оскільки вона подана представником АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" через електронний кабінет в системі "Електронний суд", однак сам скаржник (товариство) не зареєстрований в електронному кабінеті.
18. 26.02.2025 від представника АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 у яких останній заперечив проти задоволення заяви позивача та додатково пояснив неможливість реєстрації АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" в електронному кабінеті в системі "Електронний суд".
19. Розглянувши в судовому засіданні зазначену заяву, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" у поданій до суду касаційній скарзі навело обґрунтування неможливості реєстрації товариства в електронному кабінеті в системі "Електронний суд", а касаційна скарга подана уповноваженим представником скаржника, який в силу приписів чинного законодавства зареєстрований в електронному кабінеті в системі "Електронний суд", при цьому, під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження у справі № 910/12847/23 (після виконання АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" вимог ухвали Верховного Суду від 15.01.2025 про залишення касаційної скарги без руху) недоліків щодо форми і змісту касаційної скарги Верховним Судом виявлено не було.
20. З огляду на наведене Верховний Суд відхиляє заяву представника ОСОБА_1 про повернення касаційної скарги АТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль".
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
21. Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", оформленим протоколом від 29.12.2021, позивача - ОСОБА_1 обрано головою правління цього товариства (п.16 протоколу).
22. 12.01.2022 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем щодо Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код юридичної особи 05407737) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) проведено реєстраційну дію № 1003531070024000759 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", якою у ЄДР внесено відомості про ОСОБА_1 як керівника Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль".
23. На зазначену реєстраційну дію Приватним акціонерним товариством "Росава" - акціонером Акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» подано скаргу від 14.01.2022, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.01.2022 за № СК-220-22 (далі - скарга). Скарга мотивована порушенням корпоративних прав скаржника рішенням загальних зборів Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", що відбулися 29.12.2021.
24. За результатами розгляду скарги у висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.07.2022 наводяться, зокрема, такі мотиви рішення у стислому викладенні:
1. Оскаржуваною реєстраційною дією було змінено керівника товариства.
2. Скаржник просить скасувати оскаржувану реєстраційну дію, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, тим, що приватний нотаріус Бобков О. В. провів таку реєстраційну дію за наявності відомостей про судове рішення щодо заборони проведення відповідних реєстраційних дій.
3. Шляхом перевірки відомостей ЄДР колегією встановлено, що приватний нотаріус Бобков О. В. провів оскаржувану реєстраційну дію за наявності відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії, пов'язаної зі зміною керівника товариства.
4. Законодавством визначено, що державний реєстратор зобов'язаний відмовити у державній реєстрації у разі наявності в ЄДР відомостей про заборону вчинення реєстраційних дій.
5. Отже, оскаржувана реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню, а скарга задоволенню у повному обсязі.
25. В п.3 мотивів рішення у розгорнутому викладенні колегія зазначає, що шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР, колегією встановлено, що на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії в ЄДР була наявна заборона проведення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною керівника товариства, накладена на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2021 у справі № 911/3015/21.
26. В п.4 мотивів рішення у розгорнутому викладенні колегія звертає увагу на те, що відомості про скасування зазначеної заборони в ЄДР, станом на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії, були відсутні.
27. На підставі висновку колегії, Міністерством юстиції України прийнято спірний наказ "Про задоволення скарги" № 3505/5 від 19.08.2022 (далі - наказ) такого змісту:
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства «Росава» від 14.01.2022 задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.01.2022 № 1003531070024000759 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем щодо Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код юридичної особи 05407737).
3. Анулювати приватному нотаріусу Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобкову Олександру Вікторовичу доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Позиція Верховного Суду
28. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та Міністерства юстиції України підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
29. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
30. Оскільки доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" обґрунтовані тим, що суд першої інстанції розглянув справу неповноважним складом суду, що в силу приписів пункту 1 частини першої статті 310 ГПК України є самостійною та обов'язковою підставою для скасування судового рішення, Верховний Суд вважає за необхідне першочергово розглянути доводи касаційної скарги у цій частині.
31. Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
32. Частинами першою-третьою статті 6 ГПК України передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
33. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
34. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
35. Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
36. За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії, як визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, вчиняються в такому порядку:
- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;
- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
37. Рішенням Ради суддів України затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах), яка забезпечує, зокрема об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (пункти 1.3.1, 1.4.3 цього Положення).
38. Відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 32 ГПК України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
39. Відповідно до пункту 2 параграфу 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
40. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
41. 17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
42. Вища рада правосуддя рішенням від 25.01.2022 № 83/0/15-22 затвердила зміни до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", якими це Положення було доповнене новим розділом IV "Особливості автоматизованого розподілу судових справ", а також було доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 01 березня 2022 року.
43. Вища рада правосуддя рішенням від 22.02.2022 № 166/0/15-22 внесла зміни до свого рішення від 25.01.2022 № 83/0/15-22, зазначивши про необхідність Державній судовій адміністрації України, Київському апеляційному суду, Верховному Суду до 15 березня 2022 року забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін. Також визначено, що порядок роботи автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням, яке затверджується Радою суддів України та застосовується в частині, що не суперечить Положенню про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
44. Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), а також затверджує внесення змін до зазначених документів.
45. Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Голова Верховного Суду з метою забезпечення належної діяльності судів під час воєнного стану прийняв рішення про відтермінування набрання чинності змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25.01.2022 № 83/0/15-22 та від 22.02.2022 № 166/0/15-22, а саме: до 01 червня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 24.03.2022 № 1/0/49-22); до 01 вересня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 10.05.2022 № 129/0/149-22); до 01 грудня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 24.08.2022 № 403/0/149-22); до 01 березня 2023 року (рішення Голови Верховного Суду від 16.11.2022 № 525/0/149-22).
46. Крім того, Вища рада правосуддя рішенням від 28.02.2023 № 162/0/15-23 відтермінувала набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу.
47. З огляду на викладене, враховуючи, що розділ IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому визначені особливості автоматизованого розподілу судових справ, не набрав чинності, у вирішенні питань, пов'язаних з автоматизованим розподілом судових справ, слід керуватися положеннями статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, а також правилами здійснення автоматизованого розподілу судових справи, визначеними у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30.
Такі висновки щодо застосування статей 6, 32, пункту 17.4 Перехідних положень ГПК України, Положення, викладені у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/268/23, від 31.10.2023 у справі № 910/10417/22.
48. У цій справі суд апеляційної інстанції відхиляючи доводи ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про те, що справу в суді першої інстанції було розглянуто неповноважним складом суду, виходив з того, що пункт 4.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 17 був доповнений підпунктом 4.2.13 рішенням зборів суддів від 07.12.2023 № 3, відповідно до якого передбачено, що позовні заяви, які надійшли після надходження заяв про забезпечення доказів, відповідно до статей 110-111 ГПК України, або заяв про забезпечення позову, відповідно до статей 138-139 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу).
49. При цьому, пунктом 7.1-7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 17 визначено, що Засади використання автоматизованої системи документообігу набирають чинності з наступного дня після дня їх затвердження зборами суддів господарського суду міста Києва. У разі внесення змін до цих Засад Збори суддів новим рішенням затверджують Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у новій редакції.
50. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішенням зборів суддів від 07.12.2023 № 3 було затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у новій редакції, які набрали чинності 08.12.2023.
51. Водночас, із наявного в матеріалах справи витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 вбачається, що головуючого суддю - Смирнова Ю.М. для розгляду справи № 910/12847/23 було визначено шляхом автоматизованого розподілу судової справи.
52. Звідси, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 14.08.2023 (дату надходження позовної заяви ОСОБА_1 ) були відсутні підстави здійснення передачі такої позовної заяви раніше визначеному складу суду - судді Сіваковій В. В., як судді, що здійснювала розгляд заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, а визначення складу суду мало бути здійснене шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
53. Однак Верховний Суд вважає помилковими наведені висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
54. Верховний Суд звертає увагу, що за змістом абзацу 3 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, зокрема розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів).
55. Відповідно до пунктів 2.3.1., 2.3.2. зазначеного Положення розподіл судових справ здійснюється в суді у день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
56. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:
- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;
- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;
- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;
- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);
- повторного автоматизованого розподілу судових справ.
57. Отже, відповідно до Положення розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є одним із способів визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи.
58. Згідно з частиною тринадцятою статті 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
59. Системний аналіз положень статей 6 і 32 ГПК України, з урахуванням пункту 17.4. Перехідних положень ГПК України, а також зазначених вище пунктів Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині порядку визначення судді для розгляду конкретної справи дає підстави для таких висновків:
- автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не окремої заяви, клопотання, скарги та інших документів, крім випадків, коли розгляд таких документів в іншому (окремо від основної справи) провадженні встановлено процесуальним законом;
- після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу, оскільки предметом автоматизованого розподілу є саме конкретна справа, а не заява чи скарга у справі, крім випадків, встановлених процесуальним законом, наприклад, частиною першою статті 323 ГПК України;
- Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, для визначення судді (судді-доповідача) застосовується в частині, що не суперечить приписам статті 32 ГПК України з огляду на вимоги пункту 17.4. Перехідних положень ГПК України, а тому перелік випадків передачі заяв (позовних заяв), клопотань, скарг та інших документів, що передаються у конкретній справі, раніше визначеному судді без застосування авторозподілу справи не є вичерпним.
60. Недотримання порядку визначення судді для розгляду конкретної справи може мати негативні процесуальні наслідки.
61. Передача судової справи раніше визначеному у судовій справі судді застосовується для авторозподілу справи, заяв, клопотань, скарг та інших документів, поданих після визначення автоматизованою системою судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, та обумовлена процесуальною пов'язаністю розгляду таких документів в одній конкретній справі.
62. Оскільки раніше визначеному в судовій справі судді передаються заяви про забезпечення позову, а за частиною першою статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову може бути подана як після подання позову, так і до подання позовної заяви, тому логічним і послідовним є висновок про те, що в разі, коли заяву про забезпечення позову подано до подання позовної заяви та визначено суддю (суддю-доповідача) для розгляду цієї конкретної справи, то відповідна позовна заява, яка подається в порядку, визначеному частиною третьою статті 138 ГПК України, також повинна бути передана раніше визначеному в цій судовій справі судді без застосування автоматизованого розподілу, тобто тому судді, який був раніше визначений для розгляду конкретної справи у зв'язку з поданням заяви про забезпечення позову.
63. Такі висновки щодо застосування статей 6, 32, пункту 17.4. Перехідних положень ГПК України, підпункту 2.3.44. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, викладені у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22 та від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23, на які посилається Акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" у касаційній скарзі та які не біли враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги вказаного учасника справи.
64. Варто зауважити, що окремий розгляд позову та заяви про забезпечення позову у різних справах унеможливлює реалізацію приписів частин дев'ятої і тринадцятої статті 145 ГПК України щодо скасування заходів забезпечення позову судом, який розглядає позовну заяву по суті (аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22 та від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23).
65. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
66. Правова конструкція "суд, встановлений законом" є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
67. Термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
68. Судова практика свідчить, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32, 36 ГПК України).
69. Судочинство, яке здійснюється з порушенням наведених правил, за наявності сумнівів у безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, оскільки вирішення справи неповноважним складом суду належить до безумовних підстав перегляду судових рішень.
70. Так, за змістом статті 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
71. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
72. З урахуванням викладеного вище Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги Акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль", що суд апеляційної інстанції переглянув оскаржуване рішення місцевого господарського суду без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22 та від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23, на які посилався заявник апеляційної скарги.
73. Так за приписами пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
74. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
75. Наведеного вище не було враховано судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі, разом з цим, встановлене порушення норм процесуального права є істотним, слугує самостійною та достатньою підставою для скасування судового рішення у справі.
76. З огляду на наведене інші доводи скаржників, зокрема в частині, що стосується вирішення справи по суті є передчасними, і відповідно, не розглядаються Верховним Судом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
78. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
79. З огляду на викладене, враховуючи допущені порушення норм процесуального права, з метою процесуальної економії та з урахуванням повноважень апеляційного суду, Верховний Суд вбачає правові підстави для часткового задоволення касаційних скарг Акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та Міністерства юстиції України шляхом скасування оскаржуваної постанови, та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
80. Так, під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом процесуальні заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Розподіл судових витрат
81. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України), розподіл судових витрат Касаційним господарським судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/12847/23 скасувати.
3. Справу № 910/12847/23 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй