Іменем України
20 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/975/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Верду Оіл» (код ЄДРПОУ 45527571), вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, оф. 2020, м. Київ, 01014
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НПО Сварог» (код ЄДРПОУ 34924848), вул. Кільцева, буд. 5, м. Чернігів, 14007
про стягнення 4 722 929,36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Геря О.Ю., адвокат;
від відповідача: не з'явився
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області 17.10.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Верду Оіл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО Сварог» про стягнення 4722929,36 грн, а саме: 953512,40 грн боргу, 2559543,54 грн пені, 198446,28 грн 3% річних, 1011427,54 грн інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договорам поставки нафтопродуктів № 06/06-2019 від 06.06.2019, № 02/11-2020 від 02.11.2020, договорів відступлення права вимоги від 18.01.2023 № 230118/ПЛ, № 230119/ПЛ від 18.01.2023, № 230120/ПЛ від 20.01.2023, № 240430/ПЛ від 30.04.2024.
Ухвалою суду від 13.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2024, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 13.11.2024 була доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС 13.11.2024 о 13:11, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
У розумінні положень ст. 240 ГПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в суді, про вставлені судом строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом відповідно до господарського процесуального закону строк не скористався, проти позовних вимог не заперечив, хоча і був своєчасно та належним чином повідомлений.
Відповідач мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 12.12.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.01.2025.
З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, у підготовчому засіданні 06.01.2025, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2025.
У судовому засіданні 21.01.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 13.02.2025.
13.02.2025 представником позивача надані письмові пояснення щодо суті позовних вимог, які судом долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.02.2025 судом оголошено перерву до 20.02.2025.
За загальними принципами здійснення судочинства, що, зокрема, відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зважаючи на забезпечену судом можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав та обов'язків сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
20.02.2025 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
06.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Лайк» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НПО Сварог» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 06/06-2019 (далі - Договір № 06/06-2019), відповідно до умов якого:
п. 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором. Постачальник поставляє і передає у власність Покупцю визначений специфікаціями до цього Договору товар, надалі - «товар», а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
п. 1.2. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями, надалі - «специфікація», що підписуються між сторонами та є додатками до цього Договору.
п. 1.4. Загальна сума даного Договору буде обчислюватись, виходячи з фактичної кількості поставленого товару, що зазначений в належно оформлених накладних.
п. 7.1. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом 100% передоплати Покупцем на банківський рахунок Постачальника, згідно наданого рахунку на оплату, протягом 2 днів з моменту отримання відповідного рахунку або на умовах 60% переплати та 40% на протязі 3 днів з моменту підтвердження Покупцем вивантаження Товару та підтвердження якості Товару лабораторним шляхом. Сторонами можуть бути погоджені інші порядки розрахунків, але у будь-якому випадку, цей факт фіксується в кожній Специфікації до договору, на кожну партію Товару.
п. 9.2. За прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
п. 12.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
п. 12.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у. п. 12.1. цього Договору закінчується « 31» грудня 2019. Договір вважається пролонгованим на 1 (один) календарний рік за умови, якщо жодна із Сторін за 10 календарних днів до дати закінчення дії Договору не висловить про своє небажання продовжувати договірні правовідносини і разі підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору.
п. 12.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час цього Договору.
17.10.2021 між Сторонами підписана Специфікація № 15, відповідно до якої останні обумовили найменування, од. виміру, кількість, ціну за одиницю з ПДВ, суму за партію з ПДВ, а саме: пісок з відсівів дроблення фр.0*5 мм, 276 тон, 502,00 грн/тона, 138903,40 грн.
Пунктом 4 Специфікації сторони обумовили термін оплати: 30 календарних днів з дати прибуття товару на ст. Голубичі, що підтверджується штампом на залізничній накладній.
21.10.2021 між Сторонами підписана Специфікація № 16, відповідно до якої останні обумовили найменування, од. виміру, кількість, ціну за одиницю з ПДВ, суму за партію з ПДВ, а саме: пісок з відсівів дроблення фр.0*5 мм, 485 тон, 517,00 грн/тона, 250745,00 грн.
Пунктом 4 Специфікації сторони обумовили термін оплати: 30 календарних днів з дати прибуття товару на ст. Голубичі, що підтверджується штампом на залізничній накладній.
26.11.2021 між Сторонами підписана Специфікація № 17, відповідно до якої останні обумовили найменування, од. виміру, кількість, ціну за одиницю з ПДВ, суму за партію з ПДВ, а саме: пісок з відсівів дроблення фр.0*5 мм, 280 тон, 760,00 грн/тона, 212800 грн.
Пунктом 4 Специфікації сторони обумовили термін оплати: 30 календарних днів з дати прибуття товару на ст. Голубичі, що підтверджується штампом на залізничній накладній.
Відповідно до видаткових накладних № 38 від 21.11.2021 на суму 138903,40 грн, №42 від 09.12.2021 на суму 105640,00 грн, № 43 від 18.12.2021 на суму 105640,00 грн Постачальник поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 350183,40 грн.
02.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Лейк» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НПО Сварог» (далі - Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 02/11-2020 (далі - Договір № 02/11-2020), відповідно до умов якого:
п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність покупця (поставити), а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Бітум дорожній (далі за текстом - товар) на умовах визначених даним договором і додатковими угодами або додатками до нього, що є невід'ємними частинами даного договору та оформлюються сторонами на підставі заявок покупця.
п. 1.2. Найменування, одиниця вимірну кількості Товару та кількість поставки кожної партії Товару, умови поставки, строки поставки, ціна та вартість Товару, умови оплати, виробник Товару та інші необхідні умови визначаються та погоджуються Сторонами в Додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору.
п. 1.4. Загальна кількість Товару за даним Договором становить суму кількості поставленого протягом терміну дії даного Договору Товару, згідно видаткових накладних.
п. 1.6. Загальна сума Договору становить суму коштів за поставлений протягом терміну дії даного Договору Товару згідно видаткових накладних на Товар.
п. 9.2. У випадку прострочення покупцем строків перерахування грошових коштів в наданій постачальником до оплати сумі, погодженій сторонами за умовами Договору та/або відповідного Додатку до нього, покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки від суми невиконаних обов'язків, за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення.
п. 12.1. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
п. 12.2. Якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону про розірвання Договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на 1 (один) рік на тих самих умовах.
Найменування товару, кількість та ціну товару, а також строки поставки товару та оплати, та інші умови щодо поставки товару, сторони погодили у додатках № 9 від 15.10.2021, №10 від 01.11.2021, які є невід'ємною частиною договору, згідно умов яких:
- найменування товару - Бітум дорожній марки 70/100;
- за умовами додатку № 9 кількість - 125 тон, загальна вартість товару з ПДВ становить 2750000,00 гривень, а згідно додатку № 10 кількість - 75 тон, загальна вартість товару з ПДВ становить 1650000 гривень;
- покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів з дати поставки товару;
- датою поставки є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної;
- термін поставки - до 31.10.2021 (Додаток № 9), до 30.11.2021 (Додаток №10).
Відповідно до видаткових накладних № 28 від 19.10.2021 на суму 513480 грн, № 29 від 26.10.2021 на суму 528440 грн, № 30 від 27.10.2021 на суму 506880 грн, № 32 від 29.10.2021 на суму 529980 грн, № 35 від 29.10.2021 на суму 501380 грн, № 35 від 05.11.2021 на суму 522280 грн, № 36 від 08.11.2021 на суму 522720 грн, № 37 від 10.11.2021 на суму 549120 грн, № 39 від 13.11.2021 на суму 177728 грн, № 40 від 13.11.2021 на суму 133696 грн, № 41 від 25.11.2021 на суму 250745 грн Постачальник поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 4736449 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач частково оплатив Постачальнику вартість отриманого товару на суму 1055340 грн.
У матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків станом на 31.10.2021, підписаний між ТОВ «НВО Сварог» і ТОВ «Інтер Лейк», відповідно до якого сальдо на 31.10.2021 становить 2610520,00 грн.
18.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Лейк» (далі - Початковий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Петролайт» (далі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Сварог» (далі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги № 230118/ПЛ (далі - Договір 230118/ПЛ).
Відповідно до умов Договору № 230118/ПЛ:
п. 1.1. Початковий кредитор поступається, а Новий кредитор приймає право вимоги до ТОВ «НВО Сварог», що іменується «Боржник», що виникає з виконання договору 02/11-2020 від 02.11.2020, укладеного між Початковим кредитором та Боржником (Початковий договір).
п. 1.2.Право вимоги Початкового кредитора переходить до Нового кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували у Початкового кредитора на момент здійснення цього Договору (зокрема, до Нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені відсотки), у тому обсязі та на тих умовах, які існували на дату підписання Договору.
п. 1.3. Розмір вимоги, що поступається за Договором, дорівнює частині суми основного боргу Боржника перед Початковим кредитором у розмірі 350000 грн і передбачених Початковим договором сум неустойки, штрафів, пені, інфляційних втрат, вимоги 3% річних, розрахованих із розміру указаної частки суми основного боргу.
18.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Лейк» (далі - Початковий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Петролайт» (далі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Сварог» (далі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги № 230119/ПЛ (далі - Договір 230119/ПЛ).
Відповідно до умов Договору № 230119/ПЛ:
п. 1.1. Початковий кредитор поступається, а Новий кредитор приймає право вимоги до ТОВ «НВО Сварог», що іменується «Боржник», що виникає з виконання договору 06/06-2019 від 06.06.2019, укладеного між Початковим кредитором та Боржником (Початковий договір).
п. 1.2.Право вимоги Початкового кредитора переходить до Нового кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували у Початкового кредитора на момент здійснення цього Договору (зокрема, до Нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені відсотки), у тому обсязі та на тих умовах, які існували на дату підписання Договору.
п. 1.3. Розмір вимоги, що поступається за Договором, дорівнює частині суми основного боргу Боржника перед Початковим кредитором у розмірі 350000,40 грн і передбачених Початковим договором сум неустойки, штрафів, пені, інфляційних втрат, вимоги 3% річних, розрахованих із розміру указаної частки суми основного боргу.
20.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Лейк» (далі - Початковий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Петролайт» (далі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Сварог» (далі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги № 230120/ПЛ (далі - Договір 230120/ПЛ).
Відповідно до умов Договору № 230120/ПЛ:
п. 1.1. Початковий кредитор поступається, а Новий кредитор приймає право вимоги до ТОВ «НВО Сварог», що іменується «Боржник», що виникає з виконання договору 02/11-2020 від 02.11.2020, укладеного між Початковим кредитором та Боржником (Початковий договір).
п. 1.2. Право вимоги Початкового кредитора переходить до Нового кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували у Початкового кредитора на момент здійснення цього Договору (зокрема, до Нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені відсотки), у тому обсязі та на тих умовах, які існували на дату підписання Договору.
п. 1.3. Розмір вимоги, що поступається за Договором, дорівнює частині суми основного боргу Боржника перед Початковим кредитором у розмірі 2003289,00 грн і передбачених Початковим договором сум неустойки, штрафів, пені, інфляційних втрат, вимоги 3% річних, розрахованих із розміру указаної частки суми основного боргу.
Відповідно до виписки по рахунку, відповідач частково сплачував заборгованість в сумі 1000000 грн, а саме: 06.12.2023 сплачено 200000 грн, 22.12.2023 - 200000 грн, 29.03.2024 - 300000 грн, 08.04.2024 - 100000 грн, 10.04.2024 - 200000 грн з зазначенням призначення платежу «оплата ТМЦ згідно договору відступлення права вимоги 230120/ПЛ».
30.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петролайт» (далі - Початковий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Верду Оіл» (далі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Сварог» (далі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги № 240430/ПЛ (далі - Договір 240430/ПЛ).
Відповідно до умов Договору № 240430/ПЛ:
п. 1.1. Початковий кредитор поступається, а Новий кредитор приймає право вимоги до ТОВ «НВО Сварог», що іменується «Боржник», що виникає з виконання договору 230120/ПЛ від 20.01.2023, договору № 230119/ПЛ від 18.01.2023, договору № 230118/ПЛ від 18.01.2023, укладеного між Початковим кредитором та ТОВ «Інтер Лейк» (Початкові договори).
п. 1.2. Право вимоги Початкового кредитора переходить до Нового кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували у Початкового кредитора на момент здійснення цього Договору (зокрема, до Нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені відсотки), у тому обсязі та на тих умовах, які існували на дату підписання Договору.
п. 1.3. Розмір вимоги, що поступається за Договором, дорівнює частині суми основного боргу Боржника перед Початковим кредитором: 2703512,40 грн, яка складається з 2003289 грн за договором № 230120/ПЛ від 20.01.2023, 350000,40 грн за договором № 230119/ПЛ від 18.01.2023 і 350000 грн за договором № 230118/ПЛ від 18.01.2023 і передбачених Початковими договорами сум неустойки, штрафів, пені, інфляційних втрат, вимоги 3% річних, розрахованих із розміру указаної частки суми основного боргу за весь період прострочки Боржника, починаючи з 18.01.2023.
Відповідно до виписки по рахунку, відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 750000 грн, а саме: 13.05.2024 сплачено 350000 грн, 24.07.2024 - 100000 грн, 02.08.2024 - 200000 грн, 20.09.2024 - 100000 грн з зазначенням призначення платежу «оплата ТМЦ згідно договору відступлення права вимоги 240430/ПЛ від 30.04.2024».
Як зазначає позивач, відповідач заборгованість не оплатив, станом на день звернення до суду остання складає 953512,40 грн.
З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 2559543,54 грн пені за період прострочення з 04.01.2022 по 04.10.2024, 198446,28 грн 3% річних за період з 04.01.2022 по 04.10.2024, 1011427,54 грн інфляційних нарахувань за період з січня 2022 року по серпень 2024 року.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі статтею 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).
Отже, між сторонами цієї справи внаслідок укладення спірних договорів виникли господарсько-договірні зобов'язання.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд при вирішенні спору враховує, що укладені договори № 06/06-2019 від 06.06.2019, № 02/11-2020 від 02.11.2020 за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
Частини перша та шоста статті 265 ГК України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.
Крім того, суд при вирішенні спору також враховує, що укладені договори про відступлення права вимоги регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Щодо вимог по стягненню боргу.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання укладеного між ТОВ «Інтер Лайк» та відповідачем Договору №06/06-2019 останнім отримано Товар на загальну суму 350183,40 грн, що підтверджується видатковими накладними № 38 від 21.11.2021, №42 від 09.12.2021, 43 від 18.12.2021.
На виконання укладеного між ТОВ «Інтер Лайк» та відповідачем Договору №02/11-2020 останнім отримано Товар на загальну суму 4736449 грн, що підтверджується видатковими накладними № 28 від 19.10.2021, № 29 від 26.10.2021, № 30 від 27.10.2021, № 32 від 29.10.2021, № 35 від 29.10.2021, № 35 від 05.11.2021, № 36 від 08.11.2021, № 37 від 10.11.2021, № 39 від 13.11.2021, № 40 від 13.11.2021, № 41 від 25.11.2021.
У позовній заяві позивач зазначає, що станом на 31.10.2021 заборгованість відповідача перед ТОВ «Інтер Лайк» склала 2610520,00 грн, в доказ чого надав акт звірки розрахунків, пілписаний сторонами.
Докази оплати 1055340,00 грн у матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку дати та сум оплат, здійснених відповідачем.
При цьому, суд з урахуванням того, що умовами договорів про відступлення права вимоги № 230118/ПЛ від 18.01.2023, № 230119/ПЛ від 18.01.2023, № 230120/ПЛ від 20.01.2023 сторони обумовили обсяг заборгованості по кожному з договорів поставки, доходить висновку, що станом на 18.01.2023 за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 350000 грн за договором поставки № 02/11-2020, 350000,40 грн - за договором поставки № 06/06-2019, станом на 20.01.2023 - 2003289,00 грн за договором поставки № 02/11-2020.
Загальна сума заборгованості станом на 18.01.2023, 20.01.2023 склала 2703289,40 грн.
З урахуванням часткових оплат відповідачем на користь ТОВ «Петролайт», яка підтверджується випискою з банку, заборгованість ТОВ «НВО Сварог» перед ТОВ «Петролайт» склала 1703289,40 грн.
На виконання умов Договору № 240430/ПЛ відповідач здійснив оплату в сумі 750000 грн, що підтверджується випискою банку.
Станом на день ухвалення рішення судом заборгованість відповідача склала 953289,40 грн.
Наявність спірної заборгованості відповідач в ході розгляду справи не спростував, доказів її оплати до матеріалів справи не надав.
Отже, підтвердженими належними та допустимими доказами є вимоги позивача по стягненню 953289,40 грн, які і підлягають задоволенню.
Вимоги позивача по стягненню 223 грн боргу задоволенню не підлягають як безпідставні.
Щодо вимог по стягненню пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені та встановлено наступне.
Нормами ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом, умовами п. 9.2. Договору № 06/06-2019 передбачено, що за прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У свою чергу, умовами п. 9.2. Договору № 02/11-2020 сторони погодили, що у випадку прострочення покупцем строків перерахування грошових коштів в наданій постачальником до оплати сумі, погодженій сторонами за умовами Договору та/або відповідного Додатку до нього, покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки від суми невиконаних обов'язків, за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення.
Отже, умовами Договору № 06/06-2019 сторони не обумовили умов, які б містили іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, тобто сторони не передбачили продовжений строк нарахування пені.
У той же час, умови Договору № 02/11-2020 містять умову, яка є відмінною від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, тобто, визначили вказівку «за весь період прострочення», тобто фактично сторони продовжили строк нарахування пені.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, судом, при перевірці правильності нарахування позивачем пені враховувались вищевикладені положення Договору № 06/06-2019 та Договору № 02/11-2020, положення законодавства, а також встановлені судом фактичні обставини щодо розміру заборгованості.
У зв'язку з чим, пеня, належна до стягнення становить 1339155,40 грн, а саме:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло у зв'язку з невиконанням умов Договору № 06/06-2019 пеня, належна до стягнення становить 78150,77 грн за період з 19.01.2023 по 30.06.2023;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло у зв'язку з невиконанням умов Договору № 02/11-2020, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, пеня, належна до стягнення становить 1261004,63 грн за період з 19.01.2023 по 04.10.2024.
В решті вимог по стягненню пені в сумі 1220388,14 грн позов задоволенню не підлягає за безпідставністю вимог.
Щодо вимог по стягненню 3% річних та інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом з урахуванням встановлених фактичних обставин щодо наявної та підтвердженої суми заборгованості, здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних та встановлено, що інфляційні нарахування становлять 188970,60 грн за період з лютого 2023 року по серпень 2024 року, 3% річних - 113667,10 грн з 19.01.2023 по 04.10.2024.
В решті вимог в частині стягнення 822456,94 грн інфляційних нарахувань та 84779,18 грн 3% річних позов задоволенню не підлягає за безпідставністю вимог.
При цьому, при здійсненні перерахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних судом взято до уваги вищевикладені висновки суду, що станом на 18.01.2023 за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 350000,00 грн за договором поставки № 02/11-2020, 350000,40 грн - за договором поставки № 06/06-2019, станом на 20.01.2023 - 2003289,00 грн за договором поставки № 02/11-2020, а також документально підтверджені часткові оплати, з урахуванням чого і встановлювалась дата початку періоду прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Верду Оіл» підлягають частковому задоволенню, є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи в частині вимог по стягненню 953289,40 грн боргу, 1339155,40 грн пені, 188970,60 грн інфляційних нарахувань та 113667,10 грн 3% річних, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В решті вимог в частині стягнення 223 грн боргу, 1220388,14 грн пені, 822456,94 грн інфляційних, 84779,18 грн 3% річних позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 70843,94 грн судового збору.
Позов ПП «Дановабуд» подано через підсистему "Електронний суд".
Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір". При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз'яснення щодо того, що вказана норма (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання позивачем позову через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду становить 56675,15 грн (70843,94 грн х 0,8), який і підлягає розподілу за результатами розгляду даної справи.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 31140,99 грн покладається на відповідача.
Судовий збір в сумі 25534,16 грн покладається на позивача.
Крім того, суд зауважує, що у зв'язку зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 14168,79 грн в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НПО Сварог», (код ЄДРПОУ 34924848, вул. Кільцева, буд. 5, м. Чернігів, 14007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Верду Оіл», (код ЄДРПОУ 45527571, вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, оф. 2020, м. Київ, 01014) борг в сумі 953.289,40 грн, пеню в сумі 1.339.155,40 грн, 3% річних в сумі 113.667,10 грн, інфляційні нарахування в сумі 188.970,60 грн, судовий збір в сумі 31140,99 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 03.03.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко