18.02.2025м. СумиСправа № 920/1488/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1488/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710),
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, ЄДРПОУ 30160757),
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна ( АДРЕСА_1 ),
про скасування запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна,
за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
представник позивача - Косминін О.В.,
представник відповідача - не з'явився,
представники третіх осіб - не з'явилися
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати запис № 28415471 від 23.12.2020 про проведену реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження автомобіля марки: Porsche, модель: Panamera, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 , вчиненого Приватним нотаріусом Анохіною В.М. Київського міського нотаріального округу, на підставі договору застави від 23 грудня 2020 року, підписаного ТОВ «Концерн Комплекс» та ТОВ «ГП «ПРОМСЕРВІС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. і зареєстровано в реєстрі за № 1930.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023, справу розподілено судді Джепі Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.01.2024 постановлено залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976) від 26.12.2023 б/н (вх. № 5101 від 27.12.2023); встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом дев'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання суду доказів сплати судового збору в сумі 2 684, 00 грн в установленому законом порядку.
Представником позивача виконано вимоги ухвали Господарського суду Сумської області від 04.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1488/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 20.02.2024, 11:30.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» звернувся до суду із заявою від 14.01.2024 б/н (вх. № 284 від 15.01.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.01.2024 постановлено задовольнити заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976) від 14.01.2024 б/н (вх. № 284 від 15.01.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; провести судове засідання, призначене на 20.02.2024, 11:30, за участі представника позивача - Косминіна Олексія Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710) звернувся до суду із заявою від 25.01.2024 №22/24 (вх. № 477 від 26.01.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» подано до суду відзив на позовну заяву №21/24 від 25.01.2024 (вх. №455/24 від 26.01.2024), в якому заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.01.2024 постановлено задовольнити заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710) від 25.01.2024 №22/24 (вх. № 477 від 26.01.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; провести судове засідання, призначене на 20.02.2024, 11:30, за участі представника відповідача - Громніцького Юрія Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі б/н від 19.02.2024 (вх. №480 від 19.02.2024), в яких повідомив та довів до відома суд, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» зареєструвалось у ЄСІТС «Електронний суд».
Водночас, підготовче засідання, призначене 20.02.2024, 11:30, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 05.02.2024 по 14.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 постановлено призначити підготовче засідання на 18.06.2024, 11:30.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710) звернувся до суду із заявою від 11.06.2024 б/н (вх. № 2756 від 11.06.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» звернувся до суду із заявою від 14.06.2024 б/н (вх. № 2803 від 17.06.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.06.2024 постановлено задовольнити заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710) від 11.06.2024 №22/24 (вх. № 2756 від 11.06.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів у справі №920/1488/23; задовольнити заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976) від 14.06.2024 б/н (вх. № 2803 від 17.06.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; провести судове засідання, призначене на 18.06.2024, 11:30 за участі представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710) - Борисенка Дмитра Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), представника позивача - Косминіна Олексія Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником позивача подано до суду клопотання від 18.06.2024 б/н (вх. №2837 від 18.06.2024) про зупинення розгляду справи, яке обґрунтовує тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/18877/23 за позовом відповідача до позивача (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Комплекс Агромарс") про звернення стягнення на предмет застави, яка є пов'язаною із даною справою та яка знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.06.2024 постановлено залучити до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, ЄДРПОУ 30160757) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіну Вікторію Михайлівну ( АДРЕСА_1 ); зобов'язати позивача направити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Анохіній Вікторії Михайлівні ( АДРЕСА_1 ) копію позовної заяви та доданих до неї документів в порядку, визначеному ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, докази надсилання надати суду; задовольнити клопотання представника позивача від б/н 18.06.2024 (вх. № 2837 від 18.06.2024) про зупинення провадження у справі; зупинити провадження у справі № 920/1488/23 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18877/23.
Представником позивача подано до суду заяву б/н від 22.07.2024 (вх. № 2153/23 від 23.04.2023) та клопотання б/н від 02.08.2024 (вх. № 2314 від 05.08.2024) в яких зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18877/23 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.08.2024 постановлено задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976) б/н від 22.07.2024 (вх. №2153 від 23.07.2024) та клопотання б/н від 02.08.2024 (вх. № 2314 від 05.08.2024) про поновлення провадження у справі № 920/1488/23; поновити провадження у справі № 920/1488/23; призначити підготовче засідання на 17.09.2024, 10:30.
Представником позивача подано до суду пояснення б/н від 10.09.2024 (віх. № 2690 від 10.09.2024).
Також, представником позивача подано до суду заяву б/н від 10.09.2024 (віх. № 2685 від 10.09.2024), у якій зазначено, що ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.06.2024 виконано.
Підготовче засідання, призначене на 17.09.2024, 10:30, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.09.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/1488/23 на 17.10.2024, 12:30, та провести його за участю представника позивача - Косминіна Олексія Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника відповідача - Борисенка Дмитра Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Підготовче засідання, призначене на 17.10.2024, 12:30, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А у відпустці у період з 16.10.2024 по 23.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2024 постановлено призначити підготовче судове засідання у справі № 920/1488/23 на 28.11.2024, 12:00; провести його за участю представника позивача - Косминіна Олексія Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника відповідача - Борисенка Дмитра Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.11.2024 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/1488/23; призначити розгляд справи № 920/1488/23 по суті в судове засідання на 16.01.2025, 11:00; провести його за участю представника позивача - Косминіна Олексія Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника відповідача - Борисенка Дмитра Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
У період з 15.01.2025 до 17.01.2025 суддя Джепа Ю.А. перебувала у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.01.2025 постановлено призначити справу № 920/1488/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 18.02.2025, 12:30.
У судовому засіданні по суті 18.02.2025 брав участь представник позивача, представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (далі - заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (далі - заставодержатель) було укладено договір застави від 23.12.2020, що засвідчено посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за № 1930.
Відповідно п. 1 Договору, заставодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, зазначеного в п. 2 Договору, передає в заставу заставодержателю, а заставодержатель приймає від заставодавця в заставу на умовах, визначених даним договором, майно, зазначене в п. 5 даного
Згідно пункту 5 Договору застави позивач передав у заставу відповідачу майно, а саме Автомобіль марки: Porsche, модель: Panamera, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 70027407 від 23.12.2020 приватним нотаріусом Анохіною В.М. Київського міського нотаріального округу, м. Київ, 23.12.2020 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесений запис за № 28415471 про реєстрацію обтяження у відповідності до Договору застави. Об'єктом обтяження є Автомобіль марки: Porsche, модель: Panamera, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 . У додаткових відомостях зазначено: строк виконання зобов'язання згідно графіку, передбаченого Додатковою угодою № 62 від 23.12.2020 р. до договору постачання природного газу № 10.8 від 20.05.2016 .
Відповідно до пункту 2 договору, Договір застави укладено у якості забезпечення виконання зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс агромарс» перед відповідачем, які виникають з договору постачання природного газу № 10.8. від 20.05.2016, укладеного між відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс агромарс», за умовами якого боржник зобов'язаний оплатити вартість прийнятого природного газу у розмірі 44 665 663,53 грн, строк виконання зобов'язання - згідно графіку, передбаченого Додатковою угодою № 62 від 23.12.2020 до договору постачання природного газу № 10.8 від 20.05.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс», вважаючи, що договір застави фактично не укладено, оскільки він не містить строку (терміну) виконання основного зобов'язання, а містить відсилочну умову на додаткову угоду №62 від 23.12.2020, якою встановлюється графік виконання основного зобов'язання, тобто у ньому не дотримано вимог, що містяться у статті 12 Закону України «Про заставу» і статті 584 Цивільного кодексу України, звернувся до Господарського суду Сумської області з даним позовом про скасування запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - автомобіля марки: Porsche, модель: Panamera, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 , вчиненого Приватним нотаріусом Анохіною В.М. Київського міського нотаріального округу, на підставі договору застави від 23 грудня 2020 року, підписаного ТОВ «Концерн Комплекс» та ТОВ «ГП «ПРОМСЕРВІС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. і зареєстровано в реєстрі за № 1930.
16.04.2024 Господарським судом міста Києва у справі № 910/18877/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс агромарс», про звернення стягнення на предмет застави (а саме Автомобіль марки: Porsche, модель: Panamera, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 ) ухвалено рішення, яким у задоволені позову відмовлено повністю.
Вказане рішення суду першої інстанції залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024, тобто набрало законної сили.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Частиною першою ст. 576 Цивільного кодексу України визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 584 Цивільного кодексу України передбачає, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про заставу», у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
Наведене дає підстави для висновку, що спеціальна норма закону серед тих умов договору застави, щодо яких обов'язково повинна бути досягнута згода, передбачає, в тому числі, строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання.
У договорі застави сторони повинні однозначно погодити строк (термін) виконання основного зобов'язання, що може бути реалізовано як шляхом вказівки на відповідний конкретний строк чи термін, так і шляхом відсилання до умов правочину, що встановлює основне зобов'язання, яке забезпечується заставою.
Не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.
Суд також бере до уваги, що відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/18877/23 від 16.04.2024, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024, встановлено наступне: виходячи з наявних у справи доказів, що подані сторонами, вбачається, що всупереч нормам ст. 584 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про заставу», сторонами не погоджений строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, що свідчить про неукладеність такого договору, а тому, враховуючи, що за статтею 585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, суд доходить висновку, що у позивача фактично не виникло право застави з Договору застави. При цьому, відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та виникнення у такому випадку в заставодержателя права на позастрокове звернення стягнення на предмет застави за ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не свідчить про наявність у позивача у даній справі права на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави з огляду на висновки суду, що у нього фактично не виникло саме право застави з такого Договору застави.
У постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 385/344/16-ц та від 05.02.2019 у справі № 904/322/18 зазначено, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Неукладений правочин не породжує жодних цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 577 Цивільного кодексу України передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави рухомого майна є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
На підставі договору застави, що відповідно до вищевикладених встановлених судом обставин є неукладеним, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обліковується запис №28415471 від 23.12.2020 про обтяження майна позивача, що фактично незаконно обмежують його майнові права в частині вільного розпорядження майном, яке належить йому на праві власності.
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Суд дійшов висновку, що у зв'язку із неукладіністю договору застави відсутні правові підстави для чинності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про обтяження на його підставі.
Тому запис про державну реєстрацію обтяження вчиненого на підставі неукладеного договору застави підлягає скасуванню.
За змістом статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначеного суб'єкта захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами передбаченими законом.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
З огляду на викладене, суд виснує, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, а позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України плачений позивачем судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Також судом враховано, що у судовому засіданні 18.02.2025 представник позивача зазначив, що просить стягнути з відповідача на користь позивача лише судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов.
2. Скасувати запис № 28415471 від 23.12.2020 про проведену реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження автомобіля марки: Porsche, модель: Panamera, 2020 року випуску, VINномер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 , вчиненого Приватним нотаріусом Анохіною В.М. Київського міського нотаріального округу, на підставі договору застави від 23.12.2020, підписаного ТОВ «Концерн Комплекс» та ТОВ «ГП «ПРОМСЕРВІС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. і зареєстровано в реєстрі за № 1930.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 36066710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, код 42971976) 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) відшкодування витрат зі сплати судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складене та підписане суддею 03.03.2025 у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А. у відпустці у період з 24.02.2025 по 28.02.2025.
Суддя Ю.А. Джепа