20.02.2025м. СумиСправа № 927/287/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 927/287/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Борзна конд" (вул. Сагайдачного, буд. 29, с. Кинашівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16406),
про стягнення 522 652 грн 20 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Джепа Г.В.;
від відповідача - Потапова С.М.;
25.03.2024 позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, в якій просить суд: 1) стягнути з відповідача 365 259 грн 10 коп., в тому числі: 147 000 грн 00 коп. заборгованості з орендної плати у період з 01.01.2023 до 01.09.2023 відповідно до договору оренди приміщення № АК/45-2/23 від 03.01.2023 та плати за позадоговірне користування всією площею приміщення з 01.09.2023 до 01.04.2024, 55 259 грн 10 коп. заборгованості з компенсації комунальних платежів, 163 000 грн 00 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення; 2) зобов'язати відповідача звільнити приміщення № 45 за адресою: вул. Макаренка, буд. 1/1, м. Білопілля, Сумська область.
Ухвалою від 01.04.2024 Господарський суд Чернігівської області передав позовну заяву за виключною підсудністю до Господарського суду Сумської області на підставі ст. 30 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.
Ухвалою від 29.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 927/287/24; відмовив у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 29.05.2024, 12:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Копію ухвали суду від 29.04.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.04.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.
20.05.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2908 від 20.05.2024, надісланий суду поштою 13.05.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що твердження позивача про зайняття 50,0 кв.м. приміщення замість 20,0 кв.м., як визначено у договорі, не підтверджено жодним доказом. Додані до позовної заяви акти звірки взаєморозрахунків ФОП Одринченка В.О. з ФОП Павленко Л.С. свідчать про те, що частина нежитлового приміщення № 45 по вул. Макаренка, буд. 1/1 в м. Білопіллі перебувала в оренді у ФОП Павленко Л.С. У тексті додаткової угоди про розірвання договору та акту повернення орендованого приміщення, що були надіслані позивачем, зазначений договір оренди № АК/45-2/22, а не № АК/45-2/23, який укладений між сторонами, отже вони не мають відношення до укладеного між сторонами договору. Щодо відшкодування комунальних послуг, відповідач зазначає, що постійно сплачував за комунальні послуги. Рахунки - фактури, які додані до позовної заяви, не містять відомостей про їх отримання представником орендаря та містять посилання на неіснуючий договір оренди. Вимога щодо повернення орендованого приміщення є неправомірною, оскільки 29 лютого 2024 року орендар виїхав з орендованого приміщення, про що складений акт повернення нежитлового приміщення, який направлений засобами поштового зв'язку на адресу орендодавця з фотопідтвердженням. Щодо повернення ключів від приміщення, відповідач зазначає, що прийняв в оренду частину приміщення, ключі від приміщення не отримував, що підтверджується актом прийому - передачі від 03.01.2023, в якому відомості про передачу ключів від орендодавця до орендаря відсутні.
Ухвалою від 21.05.2024 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 2453 від 20.05.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 927/287/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
22.05.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 1511 від 22.05.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення майнових вимог та зменшення немайнових вимог. Позивач зазначає, що додані позивачем до позовної заяви акти звірки взаєморозрахунків з ФОП Павленко Л.С. підтверджують укладення договорів з постачальниками електроенергії, води та водовідведення, опалення, що підведені та надавались в орендованому приміщенні у період з 01.01.2023 до 01.03.2024, а також сплату відповідних послуг ФОП Одринченко В.О. ФОП Павленко Л.С. в зазначеному в доданих актах обсязі. Саме на підставі нарахувань, отриманих від постачальників послуг та наданих позивачу ФОП Павленко Л.С., позивач виставляє рахунки на оплату компенсації витрат спожитих орендарем комунальних послуг, що підтверджують об'єм та вартість спожитих відповідачем електроенергії, води, водовідведення та опалення в займаному ним приміщенні. Щодо посилання відповідача на помилку в одній цифрі в нумерації договору, позивач зазначає, що при розробці договору оренди приміщення № АК/45-2/23 від 03.01.2023 виникла та не була вчасно помічена і усунена відповідна помилка, а саме замість цифри “23» в номері договору правильно мала бути зазначена цифра “22». В наступних юридичних та бухгалтерських документах до договору, вже з 05.01.2023, вказану помилку в базі позивача було виправлено автоматично, тому додатки та всі рахунки до договору мали вже вірну нумерацію, але відмінну на одну цифру від нумерації самого договору. Позивач зазначає, що інші договори оренди приміщення між сторонами не укладались. Після встановлення факту самовільного зайняття відповідачем всієї площі приміщення в липні 2023 року, з серпня 2023 року позивачем щомісячно направлялись на адресу відповідача листи з документами, які відповідачем отримувались та ігнорувались. З початку травня 2024 року в місті Білопілля почались активні бойові дії, а 10 травня було оголошено евакуацію. У зв'язку з зазначеним, саме 15 травня 2024 року відповідачем було звільнено приміщення. Крім того цифри на лічильниках води і електроенергії з 29 лютого 2024 року значно зросли, що також підтверджує використання приміщення.
22.05.2024 позивач подав заяву про збільшення майнових вимог, зменшення немайнових вимог (вх. № 2489 від 22.05.2024), в якій просить суд стягнути з відповідача 215 345 грн 66 коп. заборгованості з орендної плати у період з 03.01.2023 до 01.09.2023 відповідно до договору оренди приміщення № АК/45-2/23 від 03.01.2023 та плати за позадоговірне користування всією площею приміщення з 01.09.2023 до 15.05.2024, 102 271 грн 05 коп. заборгованості з компенсації комунальних платежів у період з 03.01.2023 до 01.09.2023 відповідно до договору оренди приміщення № АК/45-2/23 від 03.01.2023 та з компенсації комунальних платежів за позадоговірне користування всією площею приміщення у період з 01.09.2023 до 15.05.2024, 200 100 грн 00 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення.
28.05.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1619 від 28.05.2024), в якому просить суд підготовче засідання у справі № 927/287/24, призначене на 29.05.2024, провести без участі позивача.
29.05.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1628 від 29.05.2024), в якому просить суд приєднати до матеріалів справи первинні документи, направлені позивачем відповідачу вже після відкриття провадження у справі, а саме: рахунки та акти звірки взаєморозрахунків, з доказами направлення їх відповідачу.
У судовому засіданні 29.05.2024, за участю представника відповідача, суд, відповідно до ст. 120 ГПК України, для з'ясування обставин, які входять до предмета доказування та уточнення у позивача, які саме вимоги заявляє позивач у справі згідно із заявою (вх. № 2489 від 22.05.2024) про збільшення майнових вимог, зменшення немайнової вимог, постановив протокольну ухвалу про визнання явки позивача у наступне судове засідання обов'язковою (з можливістю прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції); протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.06.2024, 10-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 11.06.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 29.05.2024 господарський суд викликав позивача у судове засідання на 11.06.2024 о 10 год. 30 хв.
10.06.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 1728 від 10.06.2024), в якому просить суд приєднати до матеріалів справи платіжні інструкції про перерахування орендної плати та плати за комунальні послуги ФОП Одринченко В.О.
У судовому засіданні 11.06.2024, за участю представників позивача та відповідача, суд, відповідно до ст. 74 ГПК України, з урахуванням приписів ст. 162 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про зобов'язання позивача надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум згідно із заявою про збільшення майнових вимог у десятиденний строк з дня постановлення протокольної ухвали.
Також у судовому засіданні 11.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про: прийняття до розгляду поданих відповідачем разом з клопотанням (вх. № 1728 від 10.06.2024) доказів; продовження строку підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України; оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.07.2024, 11:00; забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 02.07.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
02.07.2024 позивач подав обґрунтований розрахунок суми боргу (вх. № 1934 від 02.07.2024), в якому просить суд стягнути з відповідача 271 836 грн 04 коп. заборгованості за користування приміщенням, 86 119 грн 36 коп. заборгованості з компенсації вартості комунальних платежів, 213 000 грн 00 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за неповернення приміщення після розірвання договору оренди. Позивач зазначає, що відповідно до розділу 4 договору оренди розмір щомісячної орендної плати становить 1 000 грн. Сторони домовились, що нарахування орендної плати починається з 01 лютого 2023 року. Оплата орендної плати за поточний місяць здійснюється орендарем не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця відповідно до договору, незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату. З 01 лютого 2023 року орендар, додатково до суми орендної плати, визначеної п. 4.1 договору, щомісячно сплачує орендодавцю кошти у розмірі 6 000 грн. З 01 вересня 2023 року, у зв'язку з не звільненням відповідачем приміщення після розірвання договору оренди, позивачем нараховувалась відповідачу орендна плата за фактичне позадоговірне користування всією площею приміщення у розмірі 22 000 грн. з 01.09.2023 до 31.12.2023 та у розмірі 25 000 грн. з 01.01.2024 до 31.05.2024. Виставлені рахунки-фактури, разом з рахунками з компенсації отриманих комунальних послуг, направлялись відповідачу щомісячно з 01 жовтня 2023 року. Позивач на заборгованість за користування приміщенням нарахував відповідачу 3% річних в сумі 3139,99 грн, інфляційні втрати в сумі 4106,00грн., пеню в сумі 28 672,03 грн. Крім того сторони в договорі оренди узгодили, що додатково до орендної плати до 05-го числа поточного місяця орендар сплачує за електроенергію та в осінньо-зимовий період за опалення приміщення. Вартість опалення орендованого приміщення в осінньо-зимовий період становить 1 000 грн в місяць та здійснюється щомісячно. Сума заборгованості зі сплати компенсації спожитої електроенергії та опалення становить 69 805,48 грн. На заборгованість зі сплати компенсації спожитої електроенергії та опалення позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1480,95 грн, інфляційні втрати в сумі 1434,99 грн., пеню в сумі 13 397,94 грн. Також відповідач нарахував відповідачу подвійну плату за неповернення приміщення після розірвання договору оренди в сумі 213 000 грн на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.
02.07.2024 позивач подав заяву (вх. № 1935 від 02.07.2024), в якій просить суд підготовче засідання у справі провести без участі позивача, у зв'язку з систематичними відключеннями електроенергії, через постійні обстріли міста та з метою дотримання принципу розумності строку розгляду справи.
02.07.2024 позивач подав заяву (вх. № 1937 від 02.07.2024), в якій просить суд виключити з числа доказів по справі додаткову угоду до договору оренди від 20.06.2023, у зв'язку з її недійсністю та фальсифікацією відповідачем. Позивач зазначає, що дійсно позивачем було підготовлено та направлено відповідачу два автентичних екземпляра підписаної позивачем додаткової угоди до договору, проте, відповідачем не було підписано та повернуто екземпляр позивача. Пізніше позивачу стало відомо, що з 13 квітня 2023 року у відповідача змінився керівник, а саме замість Бєлінського Володимира Олександровича директором підприємства стала Бєлінська Людмила Володимирівна. Оскільки додаткова угода датована 20 червня 2023 року, а зміна директора відбулась 13 квітня 2023 року, підготовлена та підписана неповноважною особою додаткова угода є недійсною. Щодо підписання іншої угоди, зі зміною в ній інформації щодо повноважної особи, відповідач до позивача не звертався. Крім того позивач зазначає, що відповідач передрукувавши отриманий екземпляр додаткової угоди від 20 червня 2023 року, сфальсифікував номер договору, а саме - змінив цифру “2» в номері договору, зазначеному в направленій позивачем додатковій угоді, на цифру “3» та підробив підпис позивача і Бєлінського Володимира Олександровича - директора ТОВ “Кондитерська фабрика “БОРЗНА-КОНД».
02.07.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1940 від 02.07.2024), в якому просить суд врахувати, що сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви складає 8 775,29 грн, з урахуванням заяви про збільшення майнових вимог та зменшення немайнових вимог.
02.07.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1939 від 02.07.2024), в якому просить суд долучити до матеріалів справи коректний розрахунок суми боргу та обґрунтування розрахунку з додатками.
У судовому засіданні 02.07.2024, за участю представника відповідача, суд, враховуючи те, що позивачем подано розрахунок лише 02.07.2024, постановив протокольну ухвалу про зобов'язання позивача надати суду письмові пояснення щодо причин пропуску встановленого судом строку для подання розрахунку; пояснення надати суду до 04.07.2024 включно; протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 08.07.2024, 10-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 08.07.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
04.07.2024 позивач подав письмові пояснення щодо причин пропуску встановленого судом строку для подання розрахунку суми боргу (вх. № 1966 від 05.07.2024), в яких зазначає, що представник позивача, з яким позивач уклав усний договір та який був присутній в судовому засіданні, наступного дня після судового засідання перестав бути в зоні доступу мобільного зв'язку та не надав позивачу інформацію про вимоги суду щодо розрахунку боргу. Коли позивачу вже стали відомі вимоги суду щодо розрахунку суми боргу, власниця приміщення з якою укладено договір на приєднання до електричних мереж для постачання електроенергії, договір на постачання води і водовідведення, а також на ім'я якої виставляються рахунки постачальниками комунальних послуг, поїхала з міста у справах, у зв'язку з чим позивач не міг отримати від неї документи на підтвердження (ідентифікацію) виставлених постачальниками електроенергії (активної та реактивної) рахунків саме за конкретним приміщенням. Рахунки постачальників комунальних послуг позивачем не були долучені до розрахунків, так як зазначений в них номер договору не ідентифікувався з адресою орендованого відповідачем приміщення без отриманих від власниці приміщення витягів з договору на постачання електричної енергії № 111717. Оскільки додатки до договору про постачання електричної енергії, в яких вказана адреса надання послуги були надані власником приміщення тільки 04.07.2024 позивач долучає витяги з договору з АТ “Сумиобленерго» на приєднання до електричних мереж, в яких зазначено і адреса приміщення, і номер договору, який зазначено і в рахунках постачальників електроенергії. Позивач додає рахунки АТ “Сумиобленерго», ТОВ “Енера Суми» та КП “Водоканал Білопілля» із зазначенням номеру будинку, для підтвердження вартості спожитих відповідачем комунальних послуг.
05.07.2024 позивач подав уточнюючий розрахунок в частині боргу з компенсації вартості спожитих комунальних послуг (вх. № 1975 від 05.07.2024), в якому зазначає, що заборгованість з оплати компенсації вартості спожитої електроенергії та опалення приміщення становить 57 420 грн 30 коп., з урахуванням нарахованих 13 397 грн 94 коп. пені, 1480 грн 95 коп. 3% річних, 1434 грн 99 коп. інфляційних втрат - 73 734,18 грн. Позивач зазначає, що при здійсненні розрахунку суми боргу за спожиті комунальні послуги позивачем не було враховано оплату відповідачем вартості спожитих комунальних послуг за лютий 2024 року, сплачену 06 березня 2024 року в сумі 12 385,18 грн.
08.07.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 3819/24 від 08.07.2024), в якому просить суд відкласти підготовче засідання на інший день, для надання часу для вивчення та аналізу наданих позивачем доказів.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 08 год. 45 хв. до 11 год. 36 хв. 08.07.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 08.07.2024 не відбулось.
Ухвалою від 08.07.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.07.2024, 10:404; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 16.07.2024 о 10 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
15.07.2024 відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 2061 від 15.07.2024), в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що підписав додаткову угоду від 20.06.2023 в редакції, яку направив позивач. Щодо нарахування орендної плати за весь об'єкт нерухомості, відповідач зазначає, що позивач не надає жодного належного та допустимого доказу. Сторони не підписували додаткової угоди щодо збільшення орендної площі, позивач не складав акт про фактичне використання відповідачем орендованої площі в збільшеному розмірі. Отже, нарахування з 02.09.2023 орендної плати в розмірі 22 000 грн. неправомірне. Щодо достроково розірвання договору оренди, відповідач зазначає, що позивачем в повідомленні про розірвання зазначений інший договір оренди, в телефонному режимі між сторонами була досягнута домовленість щодо дії договору оренди. Розрахунок індексу інфляції та 3 % річних зроблений не коректно, оскільки нарахування зроблені на неправомірно нараховану орендну плату. Щодо нарахування плати за комунальні послуги, позивач зазначає, що умовами договору передбачено відшкодування витрат на електроенергію та опалення, а витрати по водовідведенню не були передбачені. Позивачем не надані належні та допустимі докази щодо кількості спожитої відповідачем електроенергії. Позивач надав рахунки на все приміщення, а відповідач орендував тільки 20 кв.м. Всі витрати по відшкодуванню комунальних послуг відповідач сплатив в повному обсязі.
16.07.2024 позивач подав відповідь на письмові пояснення відповідача (вх. № 2065 від 16.07.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що сфальсифікованою відповідачем угодою мало відбутись зниження ціни оренди, а не її підвищення, як зазначає відповідач. У червні місяці відповідач просив знизити орендну плату, ніби то через обстріли на прикордонні. З урахуванням того, що відповідач здійснював продаж соціального продукту для населення - печива та інших солодощів власного виробництва, позивач погодився на прохання відповідача знизити орендну плату до 5 000 грн. Пізніше позивачу, який територіально знаходиться в м. Харкові, стало відомо, що замість 20 кв. м площі приміщення, передбачених договором, відповідач самовільно та без погодження зайняв всю площу приміщення в 50 кв.м. Позивач попередив відповідача про розірвання договору, а так як відповідач під час переговорів погодився звільнити приміщення, йому було направлено не тільки лист про розірвання, а й додаткову угоду про зміну дати закінчення строку дії договору та підписаний позивачем проект акту повернення приміщення. Позивач зазначає, що всупереч умовам договору та діловій практиці відповідач не повідомив позивача про зміну керівника, а тому його посилання на те, що саме через позивача відповідачем передруковано отриманий ним з некоректним зазначенням керівника підприємства документ, та сфальсифіковано підпис не тільки колишнього директора, а і підпис позивача, є не тільки безпідставним, а й містить ознаки кримінального правопорушення. Щодо неправомірного нарахування орендної плати за весь об'єкт нерухомості, позивач зазначає, що після розірвання договору оренди 20 кв. м. приміщення, позивач щомісяця направляв відповідачу рахунки-фактури на оплату за користування всією площею приміщенням та на компенсацію спожитих комунальних послуг. Відповідач заперечень на них не направляв, відповідно погоджував, адже приміщення не звільняв, періодично сплачував компенсацію спожитих комунальних послуг, ні до позивача, ні до суду про незаконність нарахувань не звертався. Позивач звертає увагу суду на недобросовісність поведінки відповідача, який отримавши повідомлення про розірвання договору, замовчував помилку в нумерації договору, задля подальшого користування приміщенням всупереч умовам договору, з ціллю уникнення оплати реальної вартості оренди приміщення. Щодо нарахування індексу інфляції та 3% річних на неправомірно нараховану орендну плату, позивач зазначає, що задля спонукання відповідача до розуміння ним невідворотності відповідальності за порушення у сфері господарювання, а також для захисту прав і законних інтересів позивача, боржник має сплатити борги за отриманими ним та проігнорованими рахунками-фактурами, а також борг з компенсації інфляції та штрафних санкцій. Щодо нарахування плати за комунальні послуги, позивач зазначає, що при укладенні договору оренди не передбачалось користування відповідачем водою та водовідведенням, але пізніше відповідачем, разом з показами лічильника електроенергії, подавались покази лічильника води, тому, за усною домовленістю, позивачем проводились нарахування і за спожиту відповідачем воду та водовідведення, які виставлялись в рахунках за спожиті комунальні послуги, разом з опаленням та електроенергію, які оплачувались відповідачем. Позивач також зазначає, що відповідачем добровільно було сплачено рахунки за спожиті ним комунальні послуги за листопад, грудень 2023 року, січень, лютий 2024 року в повному обсязі, в тому числі з нарахуванням компенсації за спожите опалення площі 50 кв. м., компенсації плати за воду та водовідведення. Тим самим відповідач погодив та підтвердив, що договір оренди був розірваним, та ним займано саме 50 кв. м. опалювальної площі. У рахунках постачальників послуг нарахування проведені відповідно до загального лічильника електроенергії всієї будівлі та загального лічильника води будівлі, а не лише за спожиті послуги в 45 приміщенні, яке займав відповідач. Надалі, відповідно до індивідуальних лічильників орендарів в кожному окремому приміщенні, сума нарахувань постачальників послуг, за вказаними постачальниками тарифами, розподіляється на споживачів-орендарів, за наданими ними показами їх індивідуальних лічильників, після чого на погодження їм виставляються рахунки-фактури, які ними перевіряються, на правильність нарахувань та сплачуються кожним, відповідно до спожитого.
Судове засідання 16.07.2024 по справі № 927/287/24 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному з 16.07.2024 до 18.07.2024.
Ухвалою від 19.07.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 20.08.2024, 10:00; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 20.08.2024 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
20.08.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 4766/24 від 20.08.2024), в якому просить суд провести підготовче засідання без участі представника відповідача через постійні повітряні тривоги в Сумській області, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Додаткових заяв, клопотань, пояснень від позивача 20.08.2024 до суду не надходило.
Ухвалою від 20.08.2024 господарський суд прийняв до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича (вх. № 2489 від 22.05.2024), з урахуванням розрахунку заборгованості (вх. № 1939 від 02.07.2024), уточненого розрахунку в частині боргу з компенсації вартості спожитих комунальних послуг (вх. № 1975 від 05.07.2024), разом з доказами, що подані на підтвердження розрахунку; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 19.09.2024, 11:00; визнав явку позивача (його уповноваженого представника) у судове засідання з розгляду справи по суті обов'язковою; викликав позивача (уповноваженого представника позивача) у судове засідання з розгляду справи по суті на 19.09.2024, 11:00; витребував у відповідача для огляду в судовому засіданні 19.09.2024 оригінал додаткової угоди № 1 від 20.06.2023 до договору № АК/45-2/23 від 03.01.2023, копія якої додана до відзиву на позовну заяву; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 19.09.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
17.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 5287/24 від 17.09.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 08 год. 43 хв. до 12 год. 05 хв. 19.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 19.09.2024 не відбулось.
Ухвалою від 20.09.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.10.2024, 15:30; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 08.10.2024 о 15 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 23.09.2024 господарський суд визнав явку позивача (його уповноваженого представника) у судове засідання з розгляду справи по суті на 08.10.2024 о 15 год. 30 хв. обов'язковою; викликав позивача (уповноваженого представника позивача) у судове засідання з розгляду справи по суті на 08.10.2024, 15:30.
У судовому засіданні 08.10.2024 за участю представників сторін, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги о 15 год. 31 хв. у Сумській області, суд оголосив перерву у судовому засіданні на час повітряної тривоги. Оскільки повітряна тривога тривала з 15 год. 31 хв. до 17 год. 31 хв. 08.10.2024, судове засідання у справі 08.10.2024 після перерви не відбулось.
Ухвалою від 09.10.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 30.10.2024, 11:00; визнав явку позивача (його уповноваженого представника) у судове засідання з розгляду справи по суті на 30.10.2024 об 11 год. 00 хв. обов'язковою; викликав позивача (уповноваженого представника позивача) у судове засідання з розгляду справи по суті на 30.10.2024, 11:00 (суд викликає позивача або його уповноваженого представника у судове засідання з наданням можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції); забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 30.10.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
29.10.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 6029/24 від 29.10.2024), в якому просить суд відкласти розгляд.
30.10.2024 позивач подав клопотання (вх. № 6031 від 30.10.2024), в якому, враховуючи подання відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи та ненадання відповідачем витребуваного оригіналу письмового доказу, просить суд відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо виконання відповідачем вимоги суду щодо надання суду оригіналу додаткової угоди № 1 від 20.06.2024.
Ухвалою від 30.10.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 21.11.2024, 14:30; визнав явку представника позивача у судове засідання з розгляду справи по суті обов'язковою; викликав представника позивача у судове засідання з розгляду справи по суті на 21.11.2024, 14:30 (з наданням можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції); повторно витребував у відповідача для огляду в судовому засіданні оригінал додаткової угоди № 1 від 20.06.2023 до договору № АК/45-2/23 від 03.01.2023, копія якої додана до відзиву на позовну заяву; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 21.11.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
20.11.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 6507/24 від 20.11.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 21.11.2024 о 14 год. 30 хв., на інший день, у зв'язку з відсутністю в цей час електропостачання та неможливістю підключитися до Електронного суду.
У судовому засіданні 21.11.2024, за участю представника позивача, суд розпочав розгляд справи по суті, постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 12.12.2024, 11-00; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 12.12.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС; протокольну ухвалу про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
11.12.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 7032/24 від 11.12.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи.
12.12.2024 позивач подав клопотання (вх. № 7075/24 від 12.12.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи.
Ухвалою від 12.12.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 07.01.2025, 14:30; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 07.01.2025 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 07.01.2025 господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.01.2025, 11 год. 40 хв.; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 07.01.2025 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
13.01.2025 відповідач подав клопотання (вх. № 127 від 13.01.2025), згідно з яким надає суду розрахунок з посиланням на підтверджуючі документи повного розрахунку за комунальні послуги та оренду приміщення до лютого 2024 року. Також відповідач просить суд долучити до матеріалів справи фото приміщення на підтвердження факту зайняття частини приміщення та факту звільнення орендованої частини приміщення.
17.01.2025 на виконання вимог ухвали суду відповідач із супровідним листом (вх. № 163 від 17.01.2025) надає суду оригінал додаткової угоди № 1 до договору №АК/45-2/22 від 03.01.2023.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 09 год. 44 хв. до 12 год. 57 хв. 20.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 20.01.2025 не відбулось.
Ухвалою від 21.01.2025 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 11.02.2025, 16:00.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 14 год. 17 хв. до 17 год. 39 хв. 11.02.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 11.02.2025 не відбулось.
Ухвалою від 12.02.2025 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 20.02.2025, 16:00.
У судовому засіданні 20.02.2025 господарський суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду пояснень відповідача у письмовій формі щодо здійснених оплат з компенсації вартості комунальних послуг, протокольну ухвалу про неприйняття до розгляду доказів, що подані відповідачем разом з клопотанням від 13.01.2025, а саме фото приміщення, оскільки відповідач не обґрунтував неможливості їх подання на стадії підготовчого провадження із заявами по суті справи у встановлений судом строк. У судовому засіданні 20.02.2025 господарський суд оглянув наданий відповідачем на вимогу суду оригінал додаткової угоди від 20.06.2023 до договору та встановив, що відповідач подав оригінал додаткової угоди № 1 від 20.06.2023, який не є тотожним наявній в матеріалах справи копії додаткової угоди, зокрема містить інший номер договору - № АК/45-2/22; копія додаткової угоди, що містить у тексті номер договору АК/45-2/22 в матеріалах справи відсутня, відповідачем у встановлений судом строк, на стадії підготовчого засідання, не подана.
Позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 522 652 грн 20 коп., в тому числі: 200 000 грн 00 коп. заборгованості з орендної плати у період з 01.02.2023 до 01.09.2023 відповідно до договору оренди приміщення № АК/45-2/23 від 03.01.2023 та плати за позадоговірне користування всією площею приміщення з 02.09.2023 до 31.05.2024; 4106 грн 00 коп. інфляційних втрат, 3139 грн 99 коп. 3% річних, 28 672 грн 03 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати; 57 420 грн 30 коп. заборгованості з компенсації комунальних платежів, 1434 грн 99 коп. інфляційних втрат, 1480 грн 95 коп. 3% річних, 13 397 грн 94 коп. пені за несвоєчасну плату компенсації; 3) 213 000 грн 00 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення за період з вересня 2023 року до травня 2024 року.
03.01.2023 між сторонами укладений договір № АК/45-2/23 за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в оренду у строкове платне користування частину нежитлового приміщення № 45, яке знаходиться на 1 поверсі в будинку № 1/1 по вулиці Макаренка у м Білопіллі, 41800, на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 1.1. договору площа орендованого приміщення становить 20 кв.м.
Приміщення передається в оренду для розміщення магазину продовольчих товарів (п. 1.4. договору).
Право користування приміщенням переходить до орендаря одночасно з підписанням Акту приймання-передачі приміщення (п. 1.5. договору).
Факт передачі в оренду відповідачу частини нежитлового приміщення першого поверху, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, буд. 1/1, приміщення 45, площею 20 кв.м. підтверджується актом від 03.01.2023. В акті зафіксовано, що в приміщенні наявне електропостачання, вода, каналізація, опалення.
Згідно з п. 2.4.3., 2.4.4. договору орендар зобов'язаний незалежно від результату своєї господарської діяльності своєчасно сплачувати орендну плату, вносити заставний платіж. Незалежно від результату своєї господарської діяльності своєчасно оплачувати вартість витрат за спожиті орендарем комунальні послуги: електроенергію, водопостачання, водовідведення відповідно до тарифів на комунальні послуги і згідно з показами приладів обліку, встановлених в приміщенні, сплачувати послуги з опалення приміщення.
Відповідно до п. 3.2. договору після закінчення терміну дії договору або при достроковому його розірванні сторони протягом 5 (п'яти) банківських днів після закінчення місяця, в якому було підписано Акт прийому-передачі (повернення), проводять звірку розрахунків по оплаті послуг оренди та комунальних платежів.
Орендар повертає приміщення орендодавцю протягом п'яти наступних днів після закінчення дії договору по акту прийому-передачі приміщення (далі «Акт повернення») в належному справному стані (чистому, прибраному) з урахуванням нормального зносу, звільненому від обладнання і майна орендаря і третіх осіб. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту повернення. В акті повернення вказується технічний стан приміщення на момент повернення, а також наявність або відсутність заборгованості і претензій сторін один до одного. У разі якщо в день закінчення терміну дії договору орендар ухиляється від підписання Акту прийому- передачі Приміщення, орендодавець має право звільнити приміщення від майна орендаря. Орендодавець не несе відповідальності за майно орендаря.
Згідно з п. 4.1., 4.1.1. договору розмір щомісячної орендної плати становить 1 000 (одна тисяча) гривень. Сторони домовились, що нарахування орендної плати по договору починається з 01 лютого 2023 року.
Відповідно до п. 4.1.2., 4.4., 4.5. договору оплата орендної плати за поточний місяць здійснюється орендарем не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця відповідно до договору, незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату.
Сторони узгодили, що додатково до орендної плати, згідно з п.4.1. договору, до 05-го числа поточного місяця орендар сплачує за електроенергію та в осінньо-зимовий період за опалення приміщення.
Вартість опалення орендованого приміщення в осінньо-зимовий період становить 1 000 (одна тисяча) гривень в місяць та здійснюється щомісячно.
Після закінчення терміну дії договору, або у разі його дострокового розірвання, сума орендної плати і витрати за спожиті комунальні послуги, обчислюються на день фактичного повернення приміщення орендодавцю за актом повернення. Остаточні розрахунки між сторонами проводяться протягом 10 (десяти) банківських днів після закінчення місяця, в якому було підписано акт прийому-передачі (повернення).
За умовами п. 5.1.1, 5.1.2. договору за прострочення оплати послуг оренди приміщення, починаючи з 16-го (шістнадцятого) числа поточного місяця, з орендаря на користь орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За прострочення оплати відшкодування отриманих орендарем комунальних послуг, починаючи з 16-го (шістнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, з орендаря на користь орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пункт 6.1. договору визначає, що договір може бути розірваний достроково шляхом письмового повідомлення однією стороною другої сторони за 30 днів до дати такого розірвання.
Договір набуває чинності 03 січня 2023 року і діє по 31 грудня 2023 року, а в частині взаємних розрахунків і відповідальності сторін - до повного виконання умов договору.
Згідно з додатковою угодою № 1 від 10.01.2023 сторони доповнили пункт 4.1 розділу 4 договору оренди пунктом 4.1.3 за умовами якого з 01 лютого 2023 року орендар, додатково до суми орендної плати, визначеної п. 4.1 договору, щомісячно сплачує орендодавцю кошти у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.06.2023 сторони доповнили пункт 4.1 розділу 4 договору оренди пунктом 4.1.3 за умовами якого з 01 липня 2023 року сума орендної плати становить 5000 грн. (копія додаткової угоди додана відповідачем до відзиву, а.с. 136, том 1).
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
За приписами ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заборгованості зі сплати орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року та заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги за цей період.
Суд встановив, що на сплату орендної плати за лютий-червень позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на суму 7000 грн. щомісяця, за липень-серпень 2023 року рахунки на суму 5000 грн. щомісяця. У позовній заяві позивач заявив до стягнення орендну плату, з урахуванням розміру орендної плати за липень-серпень 2023 року в сумі 7000 грн щомісяця, оскільки відповідач не повернув позивачу примірник додаткової угоди від 20.06.2023 до договору з підписом.
Оригіналу додаткової угоди № 1 від 20.06.2023 до договору №АК/45-2/23 від 03.01.2023 відповідач не подав, тому копія цієї додаткової угоди, що подана відповідачем разом з відзивом на позовну заяву не береться судом до уваги відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України. Згідно з клопотанням від 17.01.2025 відповідач подав суду для огляду оригінал додаткової угоди № 1 від 20.06.2023, який не є тотожним наявній в матеріалах справи копії додаткової угоди, зокрема містить інший номер договору - № АК/45-2/22; копія додаткової угоди чи оригінал, що містить у тексті номер договору АК/45-2/22 відповідачем у встановлений судом строк, на стадії підготовчого провадження, не подані, тому поданий суду для огляду оригінал на стадії розгляду справи по суті суд не приймає до розгляду відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням цих обставин, суд виходить з розміру орендної плати за період з 01.02.2023 до 30.08.2023 в сумі 7000 грн. за місяць (всього 49 000 грн).
Згідно з платіжними інструкціями № 594 від 07.02.2023, № 718 від 08.03.2023, № 817 від 05.04.2023, № 933 від 08.05.2023, № 1050 від 06.06.2023, № 1155 від 06.07.2023, № 512 від 11.08.2023, № 1359 від 13.09.2023 відповідач сплатив орендну плату в загальній сумі 20000 грн. (без зазначення у призначенні платежу за який місяць сплачується орендна плата).
Таким чином заборгованість з орендної плати за цей період складає 29 000 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 1705 від 13.02.2024 відповідач сплатив орендну плату в сумі 42 000 грн. Водночас у призначенні платежу відповідач чітко зазначив, що орендна плата сплачується за період з вересня 2023 року до лютого 2024 року, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави враховувати зазначений платіж в рахунок сплати орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року.
Обставини сплати орендної плати 04.09.2023 в сумі 6000 грн., 13.09.2023 в сумі 10000 грн. («ав. звіт», пояснення відповідача, а.с. 189, том 2) не підтверджені доказами.
Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної сплати орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 000 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року.
Суд встановив, що згідно з п. 2.4.4., 4.3. договору орендар зобов'язаний оплачувати вартість витрат за спожиті електроенергію, водопостачання, водовідведення, опалення приміщення.
На компенсацію витрат на опалення у січні-березні 2023 року позивач виставив відповідачу рахунок від 03.04.2023 на суму 3000 грн.
На компенсацію витрат на комунальні послуги позивач виставив відповідачу: за січень 2023 року рахунок від 02.02.2023 на суму 5 227 грн 18 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 4739 грн 41 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 145 грн 80 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 341 грн 96 коп.; за лютий 2023 року рахунок від 02.03.2023.2023 на суму 5402 грн 15 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 4903 грн 14 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 145 грн 60 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 353 грн 41 коп.; за березень 2023 року рахунок від 03.04.2023 на суму 6948 грн 08 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 6275 грн 64 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 217 грн 89 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 454 грн 55 коп.; за квітень 2023 року рахунок від 02.05.2023 на суму 6088 грн 28 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 5473 грн 98 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 216 грн 00 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 398 грн 30 коп.; за травень 2023 року рахунок від 02.06.2023 на суму 7078 грн 51 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 6390 грн 85 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 224 грн 58 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 463 грн 08 коп.; за червень 2023 року рахунок від 02.07.2023 на суму 8526 грн 72 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 7817 грн 40 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 151 грн 50 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 557 грн 82 коп.; за липень 2023 року рахунок від 02.08.2023 на суму 9236 грн 58 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 8120 грн 34 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 511 грн 98 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 604 грн 26 коп.; за серпень 2023 року рахунок від 04.09.2023 на суму 10283 грн 47 коп., до якого включено витрати на електроенергію в сумі 9512 грн 98 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 97 грн 74 коп., а також експлуатаційні витрати в сумі 672 грн 75 коп.
Суд встановив, що до виставлених рахунків позивач включив експлуатаційні витрати (всього 3846 грн. 13 коп.) відшкодування яких умовами договору не передбачено, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні 20.02.2025.
За цих обставин суд вважає правомірною вимогу позивача щодо відшкодування витрат за період з січня 2023 року до серпня 2023 року на електроенергію, водопостачання та водовідведення: за січень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 4739 грн 41 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 145 грн 80 коп.; за лютий 2023 року витрати на електроенергію в сумі 4903 грн 14 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 145 грн 60 коп.; за березень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 6275 грн 64 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 217 грн 89 коп.; за квітень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 5473 грн 98 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 216 грн 00 коп.; за травень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 6390 грн 85 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 224 грн 58 коп.; за червень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 7817 грн 40 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 151 грн 50 коп.; за липень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 8120 грн 34 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 511 грн 98 коп.; за серпень 2023 року витрати на електроенергію в сумі 9512 грн 98 коп., витрати за воду та водовідведення в сумі 97 грн 74 коп. Всього 54 944 грн 83 коп., в тому числі за електроенергію 53233 грн. 74 коп., за водопостачання та водовідведення - 1711 грн 09 коп.
Суд встановив, що за умовами договору строк оплати витрат за спожиті електроенергію, опалення приміщення - до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.
Строк оплати витрат на водопостачання та водовідведення договором не встановлений, у зв'язку з чим до визначення моменту виникнення грошового зобов'язання в цій частині підлягають застосуванню положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пред'явлення вимоги має бути вчинено в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до боржника. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом, як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Виставлені позивачем рахунки за період з січня до серпня 2023 року надіслані відповідачу 10.10.2023 та отримані останнім 19.10.2023 (поштова накладна, опис вкладення, роздруківка з сайту Укрпошти за пошуком поштових відправлень а.с. 48-50, том 1), відповідно, витрати на водопостачання та водовідведення відповідач мав оплатити у строк до 26.10.2023.
З урахуванням викладеного, а також факту оплати відповідачем компенсації витрат на комунальні послуги за липень-серпень 2023 року в загальній сумі 18 917 грн. (04.09.2023 в сумі 8633 грн. за липень 2023 року, 13.09.2023 - в сумі 10284 грн. за серпень 2023 року), заборгованість з компенсацій витрат на комунальні послуги (електроенергія, водопостачання та водовідведення) за період січень-серпень 2023 року становить 36 027 грн 83 коп., доказів сплати якої відповідач не подав. Крім цього, 3000 грн. заборгованості за опалення (січень-березень 2023 року), докази сплати якої відсутні в матеріалах справи, відповідачем не подані.
Обставини оплати комунальних послуг 13.09.2023 в сумі 284 грн., 04.09.2023 в сумі 2633 грн. («ав. звіт», пояснення відповідача, а.с. 189, том 2) не підтверджені доказами.
Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної компенсації витрат на електроенергію, водопостачання та водовідведення, опалення за період з січня до серпня 2023 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в цій частині шляхом стягнення з відповідача 39 027 грн. 83 коп.
Щодо розірвання договору з 1 вересня 2023 року, стягнення плати за фактичне користування всією площею приміщення № 45 та відшкодування витрат на комунальні послуги за період з вересня 2023 року до травня 2024 року за фактичне користування всією площею приміщення № 45.
Суд встановив, що листом від 11.08.2023 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору з 1 вересня 2023 року. До листа позивач додав проекти додаткової угоди від 11.08.2023 та акту повернення об'єкта оренди від 01.09.2023 (опис вкладення, поштова накладна від 15.08.2023, а.с. 43-47, том 1). Відповідне поштове відправлення вручене відповідачу 22.08.2023.
За період з вересня до грудня 2023 року позивач щомісяця виставляв відповідачу рахунки на оплату фактичного позадоговірного користування всією площею приміщення № 45 на суму 22 000 грн. щомісяця; а також за січень-травень 2024 року - на оплату фактичного позадоговірного користування всією площею приміщення № 45 на суму 25 000 грн. щомісяця.
Відповідачу також були виставлені рахунки на оплату фактично отриманих комунальних послуг при позадоговірному користуванні приміщенням за період з вересня до травня 2024 року (рахунки від 02.10.2023, від 01.11.2023, від 01.12.2023, від 02.01.2024, від 01.02.2024, від 01.03.2024, від 01.04.2024, від 01.05.2024, від 17.05.2024).
Рахунки від 02.10.2023, від 01.11.2023, від 01.12.2023, від 02.01.2024, від 01.02.2024, від 01.03.2024 повністю оплачені відповідачем (платіжною квитанцією від 23.10.2023 - за вересень 2023 року в сумі 7579 грн 86 коп.; платіжною квитанцією від 13.11.2023 - за жовтень 2023 року в сумі 7132 грн 25 коп.; платіжною квитанцією від 18.12.2023 - за листопад 2023 року в сумі 13310 грн 25 коп.; платіжною квитанцією від 20.01.2024 - за грудень 2023 року в сумі 13475 грн 38 коп.; платіжною інструкцією № 1826 від 22.02.2024 - за січень 2024 року в сумі 12 437 грн 45 коп.; платіжною інструкцією № 1940 від 06.03.2024 - за лютий 2024 року в сумі 12 385 грн 18 коп.); стягнення заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги за період з вересня 2023 року до лютого 2024 року не є предметом спору у справі.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на комунальні послуги при позадоговірному користуванні за період з березня до травня 2024 року в сумі 14 546 грн 38 коп. (згідно з розрахунком позивача - 6747, 18 грн за березень 2024 року, 5530 грн за квітень 2024 року, 2269 грн 20 коп. за травень 2024 року).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частина перша статті 615 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина стаття 188 ГК України).
Отже розірвання договору в односторонньому порядку та одностороння відмова від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, є правовими наслідками порушення зобов'язання, але самостійними правовими категоріями.
Окрім того, відповідно до частини другої статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Частина третя статті 651 ЦК України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Ці поняття (одностороння відмова в зобов'язання, розірвання договору в односторонньому порядку, одностороння відмова від договору) пов'язані між собою тим, що вони стосуються можливості однієї зі сторін договору припинити дію договору. Проте, між ними є різниця:
- одностороння відмова від зобов'язання - означає, що сторона відмовляється від виконання свого зобов'язання за договором, але договір залишається чинним. Сторона зобов'язання управомочена договором або законом здійснити односторонню відмову від зобов'язання за цей вид порушення;
- одностороння відмова від договору - це односторонній правочин направлений припинити дію договору в цілому, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Для реалізації права на відмову від договору стороні не потрібно звертатися до суду;
- розірвання договору в односторонньому порядку (розірвання договору на вимогу однієї із сторін) - це можливість однієї зі сторін припинити дію договору в разі порушення іншою стороною договору та в інших випадках, встановлених договором або законом. Заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді.
Згідно з частиною другою статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
У цій справі між сторонами виникли орендні відносини. Особливості припинення договору оренди визначені у статті 291 ГК України.
За приписами зазначеної норми одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Отже, відмова від договору оренди не допускається в силу закону і сторони не можуть відступити від цього положення, керуючись свободою договору (абзац другий частини третьої статті 6 ЦК України).
Натомість на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний. Сторона, яка має бажання розірвати договір оренди, повинна мати підстави, передбачені Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, та дотриматися порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
За статтею 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Пунктом 6.1. договору встановлено не право сторін на односторонню відмову від договору, що не допускається відповідно до частини першої статті 291 ГК України, а право дострокового розірвання договору шляхом повідомлення однією стороною другої сторони.
Пункт 6.1. договору не містить ані підстав розірвання договору, ані положень щодо можливості відхилення від загального порядку розірвання господарських договорів.
Реалізація права на розірвання договору оренди здійснюється з дотриманням порядку, встановленого статтею 188 ГК України.
Це означає, що якщо одна сторона надіслала повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, а інша не відповіла, і сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, то у такому разі заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. І лише, якщо судовим рішенням договір розірвано, такий договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 07.03.2023 по справі №909/1199/21 (п. 25-50).
Докази згоди відповідача на розірвання договору з 01.09.2023 в матеріалах справи відсутні, відповідач факт дострокового розірвання договору заперечує, спір про розірвання договору в суді не розглядався, тому підстави вважати договір оренди припиненим з 01.09.2023 відсутні.
Договір оренди припинив свою дію 31.12.2023, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Докази продовження сторонами строку дії договору відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 формульовано наступну правову позицію:
- користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин;
- відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин;
- правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ;
- після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві;
- з урахуванням викладеного, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України ;
- оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України («Плата за користування майном») і охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Тобто, за змістом наведених вище норм із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено та за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що, у свою чергу, означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов'язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).
Таким чином, після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірність користування майном, яке було передане в найм (оренду), а тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних (договірних) правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 та постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 910/11692/20, від 11.07.2023 у справі № 916/1307/22, від 31.08.2021 у справі № 914/1050/20, від 27.08.2024 у справі № 924/177/24.
Суд встановив, що згідно з платіжним дорученням № 1705 від 13.02.2024 відповідач сплатив орендну плату в сумі 42 000 грн., в тому числі за період з вересня до грудня 2023 року. Також відповідач повністю оплатив компенсацію витрат на комунальні послуги згідно з виставленими рахунками за цей період.
Твердження позивача про те, що відповідач користувався всією площею приміщення № 45 з вересня 2023 року не підтверджені доказами; відповідач цю обставину заперечує.
Орендована частина приміщення повернута позивачу за актом 29.02.2024, що підписаний відповідачем. Цей акт, разом з фото звільненого приміщення, фото приладів обліку, був надісланий відповідачем позивачу листом від 29.02.2024. Будь-яких доказів на спростування звільнення відповідачем приміщення станом на 29.02.2024, користування орендованим приміщенням до травня 2024 року позивач не подав. Фото вивіски на фасаді будівлі, подане позивачем разом з заявою від 16.07.2024, як доказ користування відповідачем приміщенням після 29.02.2024, суд не приймає, оскільки з відповідного доказу неможливо встановити дату, станом на яку фото зроблене. Актом приймання-передачі частини приміщення в оренду не було зафіксовано факту передачі відповідачу ключів від приміщення, останній цю обставину заперечує. При цьому суд враховує, що відповідач за договором орендував не все приміщення № 45, а його частину - 20 кв.м.
За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 171 000 грн за фактичне користування всією площею приміщення № 45 за їх необґрунтованістю. Також суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги при позадоговірному користуванні за період з березня до травня 2024 року в сумі 14 546 грн 38 коп., оскільки позивач не подав доказів того, що відповідач користувався всією площею приміщення № 45, не подав доказів на спростування факту звільнення відповідачем орендованого приміщення у лютому 2024 року.
Щодо стягнення неустойки.
Суд встановив, що відповідач не повернув орендоване приміщення у строк, визначений договором після закінчення дії договору 31.12.2023.
Частина перша статті 785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною другою статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Таким чином, невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності, як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22, від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 цього Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої наведеною нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов'язку. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18.
Суд встановив, що до 29.02.2024 відповідач не вчиняв жодних дій щодо повернення орендованого приміщення позивачу, такі докази в матеріалах справи відсутні. Водночас відповідач не подав доказів неможливості повернути орендоване майно після закінчення строку дії договору.
За цих обставин суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України правомірними та обґрунтованими в частині стягнення з відповідача неустойки за період з січня до лютого 2024 року у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, виходячи з розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі (7000 грн) та з урахуванням сплати відповідачем за січень-лютий 2024 року 14 000 грн. в рахунок орендної плати (згідно з платіжним дорученням № 1705 від 13.02.2024) після закінчення строку дії договору. Відповідно, вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 14 000 грн.
У задоволенні позову в іншій частині щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 199 000 грн. суд відмовляє за його необґрунтованістю (договір припинив свою дію 31.12.2023, позивач не обґрунтував розмір неустойки, не підтвердив факт користування відповідачем приміщенням у період березень-травень 2024 року).
Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати за період з лютого 2023 року до серпня 2023 року, а також за несвоєчасне відшкодування витрат на комунальні послуги за цей період.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановив суд, оплата орендної плати за поточний місяць здійснюється орендарем не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату. Строк оплати витрат за спожиті електроенергію, опалення приміщення - до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.
Відповідно, виконання грошового зобов'язання в цій частині починається з 6 числа кожного місяця з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Строк оплати витрат на водопостачання та водовідведення договором не встановлений, у зв'язку з чим до визначення моменту виникнення грошового зобов'язання в цій частині підлягають застосуванню положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України. Виставлені позивачем рахунки за період з січня до серпня 2023 року надіслані відповідачу 10.10.2023 та отримані останнім 19.10.2023, відповідно початок періоду прострочення виконання грошового зобов'язання в цій частині - з 27.10.2023.
За умовами п. 5.1.1, 5.1.2. договору за прострочення оплати послуг оренди приміщення, починаючи з 16-го (шістнадцятого) числа поточного місяця, з орендаря на користь орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За прострочення оплати відшкодування отриманих орендарем комунальних послуг, починаючи з 16-го (шістнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, з орендаря на користь орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За несвоєчасну сплату орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року позивач нарахував відповідачу 1470 грн. інфляційних втрат, 1351 грн 40 коп. 3% річних, 12 320 грн 21 коп. пені (а.с. 4, том 2). За несвоєчасну сплату компенсації комунальних послуг за період з січня до серпня 2023 року позивач нарахував відповідачу 1369,69 грн. інфляційних втрат, 1330,63 грн 40 коп. 3% річних, 11970,90 грн пені (а.с. 61, том 2). Нарахування здійснене позивачем до 16.05.2024, як пояснив представник позивача у судовому засіданні 20.02.2025.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд встановив, що п. 5.1.1, 5.1.2. договору не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
У зв'язку із зазначеним, суд вважає правомірним нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати орендної плати та компенсації витрат на комунальні послуги протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (за кожний місяць) згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним за несвоєчасну сплату орендної плати є нарахування пені в загальній сумі 7679 грн 39 коп., в тому числі: за період з 16.02.2023 до 16.08.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2023 року в сумі 6000 грн. (часткова оплата в сумі 5000 грн. 13.09.2023 поза межами шестимісячного строку нарахування пені); за період з 16.03.2023 до 16.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за березень 2023 року в сумі 6000 грн; за період з 16.04.2023 до 16.10.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за квітень 2023 року в сумі 6000 грн; за період з 16.05.2023 до 16.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за травень 2023 року в сумі 6000 грн; за період з 16.06.2023 до 16.12.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за червень 2023 року в сумі 6000 грн; за період з 16.07.2023 до 16.01.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за липень 2023 року в сумі 2000 грн; за період з 16.08.2023 до 16.02.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за серпень 2023 року в сумі 2000 грн.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування пені, виходячи з суми заборгованості за комунальні послуги з опалення в загальній сумі 726 грн. 08 коп., в тому числі: за період з 16.02.2023 до 16.08.2023, виходячи з суми заборгованості з компенсації витрат на теплопостачання за січень 2023 року (1000 грн); за період з 16.03.2023 до 16.09.2023, виходячи з суми заборгованості з компенсації витрат на теплопостачання за лютий 2023 року (1000 грн); за період з 16.04.2023 до 16.10.2023, виходячи з суми заборгованості з компенсації витрат на теплопостачання за березень 2023 року (1000 грн).
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування пені, виходячи з суми заборгованості за комунальні послуги з електропостачання, в загальній сумі 7888 грн. 18 коп., в тому числі: за період з 16.02.2023 до 16.08.2023, виходячи з суми заборгованості за січень 2023 року в сумі 4739 грн 41 коп.; за період з 16.03.2023 до 16.09.2023, виходячи з суми заборгованості за лютий 2023 року в сумі 4903 грн 14 грн; за період з 16.04.2023 до 16.10.2023, виходячи з суми заборгованості за березень 2023 року в сумі 6275 грн 64 коп.; за період з 16.05.2023 до 16.11.2023, виходячи з суми заборгованості за квітень 2023 року в сумі 5473 грн 98 коп.; за період з 16.06.2023 до 16.12.2023, виходячи з суми заборгованості за травень 2023 року в сумі 6390 грн 85 коп.; за період з 16.07.2023 до 16.01.2024, виходячи з суми заборгованості за червень 2023 року в сумі 7817 грн 40 коп.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування пені, виходячи з суми заборгованості за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення в загальній сумі 167 грн. 78 коп. за період з 27.10.2023 до 27.04.2024, виходячи з суми заборгованості за січень-червень 2023 року згідно з виставленими рахунками.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним за несвоєчасну сплату орендної плати є нарахування 3% річних в сумі 1178 грн. 30 коп., інфляційних втрат в сумі 1729 грн 07 коп., зокрема: за період з 07.02.2023 до 12.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2023 року в розмірі 6000 грн., за період з 13.09.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2023 року в розмірі 1000 грн. (з урахуванням часткової оплати в сумі 5000 грн. 13.09.2023); за період з 07.03.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за березень 2023 року в сумі 6000 грн.; за період з 06.04.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за квітень 2023 року в сумі 6000 грн.; за період з 06.05.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за травень 2023 року в сумі 6000 грн.; за період з 06.06.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за червень 2023 року в сумі 6000 грн.; за період з 06.07.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за липень 2023 року в сумі 2000 грн.; за період з 08.08.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за серпень 2023 року в сумі 2000 грн.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування 3% річних в сумі 114 грн 90 коп. та інфляційних втрат в сумі 191 грн 65 коп., виходячи з суми заборгованості за комунальні послуги з опалення, в тому числі: за період з 06.01.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за січень 2023 року (1000 грн), за період з 07.02.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за лютий 2023 року (1000 грн), за період з 07.03.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за березень 2023 року (1000 грн).
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування 3% річних в сумі 1208 грн 76 коп. та інфляційних втрат в сумі 1732 грн 32 коп, виходячи з суми заборгованості за комунальні послуги з електропостачання, в тому числі: за період з 06.01.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за січень 2023 року в сумі 4739 грн 41 коп.; за період з 07.02.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за лютий 2023 року в сумі 4903 грн 14 грн; за період з 07.03.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за березень 2023 року в сумі 6275 грн 64 коп.; за період з 06.04.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за квітень 2023 року в сумі 5473 грн 98 коп.; за період з 06.05.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за травень 2023 року в сумі 6390 грн 85 коп.; за період з 06.06.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за червень 2023 року в сумі 7817 грн 40 коп.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, з урахуванням умов договору, в межах нарахованих сум та періоду, суд встановив, що правомірним та обґрунтованим є нарахування 3% річних в сумі 18 грн 34 коп. та інфляційних втрат в сумі 35 грн 72 коп. за період з 27.10.2023 до 16.05.2024, виходячи з суми заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за січень-червень 2023 року згідно з виставленими рахунками.
Нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з суми заборгованості за комунальні послуги за липень 2023 року в сумі 603 грн. є безпідставними, оскільки, як встановив суд, договором не передбачено відшкодування орендарем експлуатаційних витрат.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині нарахувань за несвоєчасну сплату орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 7679 грн 39 коп. пені, 1470 грн. інфляційних втрат (в межах суми, заявленої до стягнення у періоді з лютого до серпня 2023 року), 1178 грн 30 коп. 3% річних.
Вимоги позивача в частині нарахувань за несвоєчасну сплату комунальних послуг за період з лютого до червня 2023 року підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 8782 грн 04 коп. пені, 1369 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 1330 грн 63 коп. 3% річних (в межах сум, заявлених до стягнення у періоді з лютого до червня 2023 року).
У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат (за несвоєчасну сплату орендної плати - пені в сумі 4640 грн 82 коп., 3% річних в сумі 173 грн 10 коп.; за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг - пені в сумі 3188 грн 86 коп.) суд відмовляє за їх необґрунтованістю, з урахуванням викладених обставин (строку нарахування пені, відсутності підстав для стягнення з відповідача відшкодування експлуатаційних витрат, строку виникнення зобов'язань зі сплати відшкодування комунальних послуг з водопостачання та водовідведення).
Оскільки суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 171 000 грн за фактичне користування всією площею приміщення № 45, заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги при позадоговірному користуванні за період з березня до травня 2024 року, суд відмовляє у задоволенні похідних вимог в цій частині щодо стягнення з відповідача пені в сумі 16351 грн 82 коп., 3% річних в сумі 1788 грн. 59 коп. та інфляційних втрат в сумі 2636 грн. за несвоєчасну сплату плати за фактичне користування всією площею приміщення № 45, пені в сумі 744 грн 46 коп., 3% річних в сумі 76 грн. 87 коп. та інфляційних втрат в сумі 51 грн. 42 коп. за несвоєчасну сплату відшкодування витрат на комунальні послуги при позадоговірному користуванні за період з березня до травня 2024 року.
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Борзна конд" (вул. Сагайдачного, буд. 29, с. Кинашівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16406) на користь Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ) 29 000 грн. заборгованості з орендної плати, 39 027 грн 83 коп. заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги, 7679 грн 39 коп. пені, 1470 грн. інфляційних втрат, 1178 грн 30 коп. 3% річних, за несвоєчасну сплату орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року включно, 8782 грн 04 коп. пені, 1369 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 1330 грн 63 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату компенсації комунальних послуг, 14000 грн. неустойки, 1557 грн 57 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 03.03.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко