65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" березня 2025 р. Справа № 916/5572/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676),
до: Комунального некомерційного підприємства "Ширяївська центральна районна лікарня" Ширяївської селищної ради (66800, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Ширяєве, вул. Грушевського, буд 94; код ЄДРПОУ 01998934),
про стягнення 106900,01 грн,
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 23.12.2024 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Ширяївська центральна районна лікарня" Ширяївської селищної ради про стягнення заборгованості у розмірі 106900,01 грн, з яких сума основного боргу у розмірі 91178,70 грн, сума пені у розмірі 10551,63 грн, сума 3% річних у розмірі 1202,57 грн та сума інфляційних втрат у розмірі 3967,11 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 справу № 916/5572/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою від 27.12.2024 суд відкрив провадження у справі № 916/5572/24. Прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановив здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України. Зобов'язано відповідача зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в порядку ст. 6 ГПК України. Повідомлено учасників справи, що інформацію по справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://od.arbitr.gov.ua.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПКУ країни).
Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях ГПК України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Зазначена ухвала суду отримана відповідачем 07.01.2025, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення. (т. 1, а.с. 59).
Станом на 28.02.2025 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 27 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - постачальник або позивач) і Комунальним некомерційним підприємством "Ширяївська центральна районна лікарня" Ширяївської селищної ради (надалі - споживач або відповідач) був укладений договір постачання природного газу № 14-5459/24-БО-Т (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 46,2 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (п. 2.1. Договору).
Відповідно до умов п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно умов пунктів 3.5.2, 3.5.3 Договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4. Договору).
Відповідно до умов п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природній газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
- Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,33 грн;
- Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%;
- Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20% - 27.315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.;
- Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16553,89 грн.
Умовами п. 5.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до умов п. 7.2. Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до умов п. 13.1. Договору даний договір набирає чинності 01 січня 2024 року і діє в частині поставки газу до 15 квітня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
12 лютого 2024 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у січні 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 18,44900 тис. куб. метрів, вартість якого становить 305402,66 грн.
11 березня 2024 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у лютому 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 12,10400 тис. куб. метрів, вартість якого становить 200368,26 грн.
10 квітня 2024 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у березні 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 11,82400 тис. куб. метрів, вартість якого становить 195733,15 грн.
10 травня 2024 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у квітні 2024 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 0,01100 тис. куб. метрів, вартість якого становить 182,09 грн.
Вищевказані акти приймання-передачі природного газу були направлені позивачем на електронну адресу відповідача зазначену у Договорі.
При цьому, відповідач за спожитий природний газ розрахувався лише частково, на загальну суму 610507,46 грн, в результаті чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 91178,70 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому окрім стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 91178,70 грн, просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 10551,63 грн, суму 3 % річних у розмірі 1202,57 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 3967,11 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України “Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що на підтвердження факту виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором № 14-5459/24-БО-Т від 27.12.2023 ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було надано суду акти приймання-передачі природного газу за січень-березень 2024 роки, які з боку відповідача були підписані. Акт приймання-передачі природного газу за квітень 2024 року відповідач не підписав.
Також на підтвердження факту виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором № 14-5459/24-БО-Т від 27.12.2023 ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було надано суду роздруківки з інформаційної платформи, зокрема, щодо остаточної алокації відборів природного газу відповідачем за період з 01.01.2024 по 15.04.2024.
При цьому, судом враховано, що акти приймання-передачі природного газу за січень-березень 2024 року та квітень 2024 року були направлені позивачем на електронну адресу відповідача, зазначену у Договорі. Враховуючи відсутність в матеріалах справи мотивованої відмови відповідача від підписання акту приймання-передачі за квітень 2024 року, у зв'язку з чим направлені позивачем акти вважаються прийнятими відповідачем згідно з п. 3.5. Договору.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу I Кодексу газосховищ алокація - підтвердження фактичного обсягу (об'єму) природного газу за певний розрахунковий період, поданого замовником послуг зберігання до газосховищ в точці виходу з газотранспортної системи або відібраного з газосховищ в точці входу до газотранспортної системи.
З викладених обставин, суд доходить висновку про доведеність ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» факту постачання відповідачу природного газу у спірний період на загальну суму 701686,16 грн. Разом з тим, вартість спожитого природного газу була оплачена відповідачем лише частково, на загальну суму 610507,46 грн.
Суд зазначає, що з урахуванням умов п. 5.1. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок з позивачем за придбаний природний газ за січень-квітень 2024 року в строк до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено поставку, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Договору та Закону.
Отже, заборгованість Комунального некомерційного підприємства "Ширяївська центральна районна лікарня" Ширяївської селищної ради за отриманий в січні-квітні 2024 року природний газ становить 91178,70 грн (701686,16 грн - 610507,46 грн = 91178,70 грн) та залишилась несплаченою.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем спожитого природного газу в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за отриманий у січні-квітні 2024 року природний газ в розмірі 91178,70 грн підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 1202,57 грн та інфляційні втрати на загальну суму 3967,11 грн.
Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат, вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до умов п. 7.2. Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ, позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 10551,63 грн.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені в розмірі 10551,63 грн, вважає його вірним, обґрунтованим та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Ширяївська центральна районна лікарня" Ширяївської селищної ради (66800, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Ширяєве, вул. Грушевського, буд 94; код ЄДРПОУ 01998934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) суму основного богу у розмірі 91178,70 грн, суму пені у розмірі 10551,63 грн, суму 3% річних у розмірі 1202,57 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 3967,11 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 03.03.2025.
Суддя Нікітенко С.В.