вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 915/931/24
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ
до Бикова Вадима Георгійовича, Київська обл., Бучанський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка
про стягнення 64 493 грн. 92 коп.
Представники сторін:
позивача - Бруско О.В.;
відповідача - Биков В.Г.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 64 493 грн. 92 коп. заборгованості за отриманий та неповернутий кредит, з яких: 39 190,60 грн. тіло кредиту та 25 303,32 коп. проценти за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав грошові зобов'язання по договору про надання кредиту № 055133-КС-010 від 21.10.2020 року.
Ухвалою суду від 14.10.2024 р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зобов'язано відповідача надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, а також докази його направлення на адресу позивача; встановлений строк для подання відповідачем відзиву на позов та інших документів в строк до 01.11.2024 р.
Також ухвалою суду від 14.10.2024 р. за клопотанням позивача витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію стосовно: підтвердження чи спростування, що держателем банківської картки (особою на чиє ім'я було емітовано банківську картку) № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) AT «Універсал Банк», є або був ОСОБА_1 (якщо банківська картка вже не обслуговується станом на даний момент, то зазначити період часу, коли вона була активна та використовувалась її держателем); прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) AT «Універсал Банк», на яку ТОВ «Бізнес Позика» 21 жовтня 2020 р. були перераховані (трьома платежами - в розмірі 25 000,00 гривень, 25 000,00 гривень та 10 000,00 гривень) грошові кошти в загальному розмірі 60 000,00 грн. (сума кредиту); виписку(и) про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) AT «Універсал Банк», за період з 21 жовтня 2020р. (видача кредиту) по 27 жовтня 2020 р.
31.10.2024 р. представником відповідача через систему "Електронний суд" подано відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що кредитний договір № 055133-КС-010 від 21.10.2020 р. не був нотаріально засвідчений, а тому по даному договору не може бути зверення стягнення в безспірному порядку.
Ухвалою суду від 01.11.2024 р. здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та зобов'язано позивача надати оригінал договору № 055133-КС-010 від 21.10.2020 року, а також належні докази укладення договору, зокрема технічну документацію, що підтверджує незмінність електронних даних, журнали логів дій у системі, а також підтвердження використання електронного підпису, який відповідає вимогам Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Також даною ухвалою зобов'язано позивача підтвердити автентичність і дійсність усіх наданих документів, включно з доказами SMS-ідентифікатора, на якому базуються його вимоги, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", а саме тип, дату, час та зміст надісланого відповідачу одноразового ідентифікатору з доказами отримання.
На виконання ухвали суду від 14.10.2024 р. Акціонерним товариством "Універсал Банк" надано інформацію про те, що 21.10.2020 р. на платіжну картку № 5375-4141-0024-2261 від "CASH2CARD P2PCREDIT" було здійснено зарахування коштів в загальному розмірі 60 000,00 грн. (за трьома платежами: 25 000,00 грн., 25 000,00 грн. та 10 000,00 грн.).
04.11.2024 р. представником позивача через систему "Електронний суд" було подано відповідь на відзив, в якому вважає вимоги відповідача щодо нотаріального посвідчення кредитного договору безпідставними, оскільки нотаріальне посвідчення даного договору законом не вимагалось.
18.11.2024 р. представником позивача через систему "Електронний суд" були надані письмові пояснення, в яких зазначає про те, що факт укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем був преюдиційно встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2023 р. по справі № 911/66/23, яке набрало законної сили.
Та обставина, що в наданому позивачем до суду кредитному договорі не відображено його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором G3830, зазначеним у візуальній формі, жодним чином не спростовує факт підписання електронного кредитного договору відповідачем, а свідчить лише про те, що такий підпис не був відображений в тексті кредитного договору позивачем суто з технічних причин - оскільки на момент його укладення у позивача була відсутня технічна можливість для здійснення такої дії, а в подальшому позивач не вдавався до зміни цілісності кредитного договору.
Ухвалою суду від 11.12.2024 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.
За клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи “EasyCon».
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.01.2025 р. по 21.02.2025 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» (кредитодавець) та фізичною особою-підприємцем Биковим Вадимом Георгійовичем (позичальник) був укладений договір про надання кредиту № 055133-КС-010, відповідно до п. 1 якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 60 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Строк кредиту складає 24 тижнів - до 07.04.2021 р., на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,76862971% в день (фіксована ставка).
Відповідно до п. 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу, визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному Розділом 5 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям (п. 4 договору).
На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит, здійснивши переказ на картку у розмірі 60 000,00 грн. (трьома платежами в розмірі 25 000,00 грн., 25 000,00 грн. та 10 000,00 грн.) на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується витягом з анкети клієнта ФОП Бикова В.Г., квитанціями №№ 287179045, 287179342, 287179708 від 21.10.2020 р. та довідками ТОВ "ФК "Елаєнс" від 08.06.2024 р.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3 договору визначений графік обов'язкових платежів, відповідно до якого, встановлені періоди користування кредитом, розмір плати за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми та загальний платіж.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заборгованість за отриманий кредит на день розгляду справи погасив частково, в розмірі 56 077,83 грн., що підтверджується інформаційними довідками ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon №№ 118/06, 119/06, 120/06, 121/06, 122/06, 123/06, 124/06, 125/06, 126/06, 127/06, 128/06, 129/06 від 10.06.2024 р.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до постанови Великої Палати від 09.10.2019 р. у справі № 127/23144/18 згідно з ЦК України, ГК України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом на день розгляду справи складає 39 190,60 грн. та підлягає судом задоволенню.
Також, крім суми неповернутого кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в сумі 25 303,32 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з п. 1 договору, проценти за 0,76862971 протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, iз урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що за період з 21.10.2020 року по 07.04.2021 року заборгованість відповідача по процентах становить 25 303,32 грн.
Документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б сплату відповідачем заборгованості по процентах, відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам у сумі 25 303,32 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат з надання правової допомоги в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
25.11.2022 року між позивачем (клієнт) та адвокатським об"єднанням "Правовий баланс" був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № Р-00000149-01-08/24 від 01.08.2024 року та рахунку-фактури № Р-00000149 від 01.08.2024 р. загальна вартість наданих послуг за підготовку позовної заяви складає 5 000 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп. обґрунтованою та правомірною.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236, 238 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239) 39 190 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто) грн. 60 коп. заборгованості за кредитом, 25 303 (двадцять п'ять тисяч триста три) грн. 32 коп. заборгованості за процентами, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 04.03.2025 року.
Суддя Л.Я. Мальована