ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.02.2025Справа № 910/10753/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/10753/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд-2001», за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГО Груп», за участю представників позивача Щетініна М.Ю, відповідача Лещенко І.К., третьої особи Тищенка А.П.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач всупереч умовам договорів субпідряду №15/10 від 15.10.2019 та №28/07 від 28.07.2020 повністю не розрахувався за виконанні підрядні роботи, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу та нарахованих збитків від інфляції та пені.
1.2. Відповідач заперечив проти позову.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 20.04.2018 між TOB «ВГО Груп», як замовником, та ТОВ «Монолітбуд-2001», як генпідрядником, укладено договір генерального підряду №20/05-18 (далі договір генерального підряду) за умовами якого замовник доручив генпідряднику, а генпідрядник зобов'язався надавати послуги, а також власними та/чи залученими силами і засобами, відповідно до умов договору генерального підряду, виконати роботи на об'єкті, згідно з проектною документацією та підписаними сторонами додатковими угодами до договору (кошторисами, графіками виконаних етапів робіт, графіками фінансування етапів робіт до таких додаткових угод).
2.2. Згідно з п. 1.1. договору генерального підряду під об'єктом розуміється «Будівництво торгово-офісного комплексу із закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом по вулиці Короленківській, 4 Голосіївського району міста Києва».
2.3. На виконання умов договору генерального підряду укладено два договори субпідряду.
2.4. 15.10.2019 між ТОВ «Монолітбуд-2001», як генпідрядником, ТОВ «Фундамент», як субпідрядником, та ТОВ «ВГО Груп», як зацікавленою стороною, укладено договір субпідряду № 15/10 (далі договір субпідряду №15/10), за умовами якого генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався власними та/чи залученими силами і засобами виконати роботи на об'єкті з вимогами законодавства та договору, а генпідрядник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість.
2.5. Згідно з п. п.1.1.11 договору субпідряду № 15/10 під роботами розуміються роботи, направлені на будівництво об'єкту, а саме: будівельно-монтажні роботи з мурування зовнішніх і внутрішніх стін будівлі блоку «Б» об'єкта, перелік робіт, їх обсяги і характеристики, перелік та обсяги матеріалів, необхідних для виконання робіт, визначаються у кошторисі, який узгоджується та підписується сторонами разом з договором.
2.6. Згідно з п. 2.2 договору субпідряду №15/10 результатами виконаних робіт є завершені всі роботи, що передбачені проектною документацією, кошторисом іншими вимогами законодавства; передана генпідряднику виконавча та інша документація; вимурувані внутрішні та зовнішні стіни, а також інші конструктивні елементи, виконані, субпідрядником.
2.7. Відповідно до п. 3.2 договору субпідряду №15/10 вартість робіт є договірною, визначається на підставі кошторису, який підписується сторонами разом із договором та складає 199 701 996, 12 грн в тому числі ПДВ 33 283 666,02 грн.
2.8. Згідно з п. 4.5. договору субпідряду №15/10 датою закінчення виконання робіт вважається дата остаточного прийняття виконаних робіт генпідрядником.
2.9. Згідно з п. 5.1 договору субпідряду №15/10 обов'язком генпідрядника є своєчасне фінансування робіт, що виконуються субпідрядником та проведення розрахунків із субпідрядником за належним чином виконані роботи, прийняті ним у порядку, передбаченому договором.
2.10. Згідно з п. 5.2 договору субпідряду №15/10 генпідрядник здійснює оплату робіт у розмірах та в строки згідно з графіком фінансування робіт, що узгоджуються та підписуються сторонами.
2.11. Відповідно до п. п. 6.3.7 договору субпідряду № 15/10 генпідрядник зобов'язаний прийняти в порядку та на умовах, визначених договором, та іншими договорами між сторонами роботи, належним чином виконані субпідрядником.
2.12. Згідно з п. 15.1 договору субпідряду №15/10 виконані роботи субпідрядник передає, а генпідрядник приймає шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3 або інша погоджена між сторонами форма). Щомісячно до 15 числа відповідного звітного місяця, або в інший строк, узгоджений сторонами, субпідрядник пред'являє виконі роботи третій стороні для погодження, шляхом надання проектів актів приймання - передачі виконаних робіт у трьох примірниках, підписаних І скріплених печаткою. Разом з актами приймання - передачі виконаних робіт субпідрядник передає третій стороні для погодження всі підтверджуючі документи, що вимагаються згідно з умовами договору, а також виконавчу документацію (на завершені етапи робіт).
2.13. Згідно з п. 15.2 договору субпідряду №15/10 третя сторона зобов'язана не пізніше 15 робочих днів з дати одержання від субпідрядника актів приймання-передачі виконаних робіт, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень узгодити їх і передати на підписання генпідряднику.
2.14. Відповідно до п. 15.4 договору субпідряду №15/10 генпідрядник зобов'язаний підписати узгоджені третьою стороною акти приймання-передачі виконаних робіт протягом п'яти робочих днів з моменту їх отримання та повернути один підписаний екземпляр акту субпідряднику, а один - третій стороні. У разі неповернення генпідрядником субпідряднику підписаного екземпляру акту приймання - передачі виконаних робіт в строк, такий акт вважається підписаним генпідрядником.
2.15. З наявних у матеріалах справи актів приймання виконаних робіт вбачається виконання позивачем робіт за договором субпідряду №15/10 на загальну суму 19 026 000, 52 грн, зокрема, за актами №58 за 2021 рік на суму 2 332 682, 81 грн; №59 за 2021 рік на суму 950 843, 88 грн; №63 за 2021 рік на суму 260 320, 44 грн; №60 за 2021 рік на суму 394 126, 88 грн; №61 за травень 2021 рік на суму 5 542 974, 60 грн; №62 за травень 2021 року на суму 1 410 942, 00 грн; №64 за червень 2021 року на суму 284 852, 23 грн; №65 за 2021 рік на суму 864 387, 34 грн; №73 за 2021 рік на суму 358 927, 34 грн; №66 за червень 2021 року на суму 4 526 057, 71 грн; №71 за 2021 рік на суму 1 022 077, 68 грн; №67 за червень 2021 року на суму 103 461, 38 грн; №68 за 2021 рік на суму 628 126, 66 грн; №69 за червень 2021 року на суму 25 192, 54 грн; №70 за 2021 рік на суму 108393, 82 грн; №72 за 2021 рік на суму 212 636, 21 грн.
2.16. 27.01.2022 (лист № 07/01 від 27.01.2022) позивач письмово, через електронну пошту, звернувся до відповідача (копія третій стороні), про повернення підписаних примірників довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договором субпідряду № 15/10 та актів приймання виконаних робіт: №58, №59, №60, №61, №62, №63, №65, №68, №72, №73 за липень 2021 року та №64, №66, 67, №69, №70, №71 за листопад 2021 року. Але зазначені акти приймання - передачі виконаних робіт так і не були підписані та передані (надіслані) позивачу ні з боку відповідача, ні третьої сторони і відповідно не сплачені.
2.17. 20.03.2024 відповідачу позивачем надіслано лист-вимогу №1 про сплату заборгованості за договором субпідряду №15/10 у розмірі 11 297 632,87 грн протягом семи днів дати отримання вимоги, яка отримана відповідачем 22.03.2024. Однак, заборгованість у визначений строк відповідачем не була сплачена.
2.18. Листом вих.№01/0905 від 09.05.2024 на лист-вимогу №1 від 20.03.2024 про сплату заборгованості відповідач підтвердив наявну заборгованість за договором субпідряду №15/10 на суму 11 297 632, 87 грн, однак, посилаючись на договір генерального підряду та додаткову угоду № 36 від 15.10.2019, стверджував, що даний борг повинна сплатити третя сторона (замовник).
2.19. За твердженнями позивача, на дату подання позову ні відповідач, ні третя сторона не відповіли на направлені досудові претензії, чим підтверджується їх ухиляння від виконання обов'язків, передбачених договором генерального підряду, додаткової угоди № 36 від 15.10.2019 та договором субпідряду №15/10.
2.20. Позивач стверджує що внаслідок бездіяльності відповідача щодо оплати робіт, борг відповідача за договором субпідряду № 15/10 становить 11 297 632, 87 грн. З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 11 297 632, 87 грн, інфляційні втрати та пеню.
2.21. Що стосується другого договору субпідряду, 28.07.2020 між ТОВ «Монолітбуд-2001», як генпідрядником, ТОВ «Фундамент», як субпідрядником, та ТОВ «ВГО Груп», як зацікавленою стороною, укладено договір субпідряду №28/07-20 (далі договір субпідряду №28/07-20 за умовами якого генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався власними та/чи залученими силами і засобами виконати роботи на об'єкті, згідно із проектною документацією, кошторисами (додаток №1), графіками виконання робіт (додаток №2), графіками фінансування робіт (додаток №3), а генпідрядник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість.
2.22. Відповідно до п. п. 1.1.10 договору субпідряду № 28/07-20 під об'єктом розуміється торгово-офісний комплекс із закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом по вул. Короленківська, 4, Голосіївського району міста Києва.
2.23. Згідно з п. п. 1.1.11 договору субпідряду № 28/07-20 під роботами розуміється роботи, направлені на будівництво об'єкту відповідно до умов цього договору, а саме: будівельно-монтажні роботи з мурування зовнішніх і внутрішніх стін будівлі блоку «Б» об'єкта. Перелік робіт, їх обсяги і характеристики, перелік та обсяги матеріалів, необхідних для виконання робіт, визначаються у кошторисі, який узгоджується та підписується сторонами разом з договором (додаток №1 до договору).
2.24. Згідно з п.2.2 договору субпідряду № 28/07-20 результатами виконаних робіт є завершені всі роботи, що передбачені проектною документацією, кошторисом (додаток №1), іншими вимогами чинного законодавства та цього договору; передана генпідряднику виконавча та інша документація, яку генпідрядник має право вимагати згідно з умовами договору; вимурувані внутрішні та зовнішні стіни, а також інші конструктивні елементи, виконані субпідрядником згідно з наданою проектною документацією, з допустимими відхиленнями в межах вимог діючих ДБН.
2.25. Відповідно до п.3.2 договору субпідряду №28/07-20 вартість робіт є договірною, визначається на підставі кошторису, який підписується сторонами разом із договором та складає 20 985 312, 90 грн в тому числі ПДВ 3 497 552, 15 грн.
2.26. Згідно з п. 4.5. договору субпідряду №28/07-20 датою закінчення виконання робіт вважається дата остаточного прийняття виконаних робіт генпідрядником.
2.27. Згідно з п. 5.1 договору субпідряду №28/07-20 обов'язком генпідрядника є своєчасне фінансування робіт, що виконуються субпідрядником та проведення розрахунків із субпідрядником за належним чином виконані роботи, прийняті ним у порядку, передбаченому цим договором.
2.28. Згідно з п. 5.2 договору субпідряду №28/07-20 генпідрядник здійснює оплату робіт у розмірах та в строки згідно з графіком фінансування робіт, що узгоджуються та підписуються сторонами.
2.29. Відповідно до п. п.б.3.7 договору субпідряду №28/07-20 генпідрядник зобов'язаний прийняти роботи, належним чином виконані субпідрядником.
2.30. Згідно з п. 15.1 договору субпідряду №28/07-20 виконані роботи субпідрядник передає, а генпідрядник приймає шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ- 2в, КБ-3 або інша погоджена між сторонами форма). Щомісячно до 15 числа відповідного звітного місяця, або в інший строк, узгоджений сторонами, субпідрядник пред'являє виконі роботи третій стороні для погодження, шляхом надання проектів актів приймання - передачі виконаних робіт у трьох примірниках, підписаних і скріплених печаткою. Разом з актами приймання - передачі виконаних робіт субпідрядник передає третій стороні для погодження всі підтверджуючі документи, що вимагаються згідно з умовами договору, а також виконавчу документацію (на завершені етапи робіт).
2.31. Згідно з п.15.2 договору субпідряду №28/07-20 третя сторона зобов'язана не пізніше 15 робочих днів з дати одержання від субпідрядника актів приймання-передачі виконаних робіт, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень узгодити їх і передати на підписання генпідряднику.
2.32. Відповідно до п. 15.4 договору субпідряду №28/07-20 генпідрядник зобов'язаний підписати узгоджені третьою стороною акти приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання та повернути один підписаний екземпляр акту субпідряднику, а один - третій стороні. У разі неповернення генпідрядником субпідряднику підписаного екземпляру акту приймання - передачі виконаних робіт в строк, акт вважається підписаним.
2.33. З наявних у матеріалах справи актів приймання виконаних робіт вбачається виконання позивачем робіт за договором субпідряду №28/07-20 на загальну суму 7 218 952, 66 грн, зокрема, за актами №11 за 2021 рік на суму 4 510 560, 53 грн; №12 за 2021 рік на суму 108 625, 83 грн; №13 за 2021 рік на суму 35 504, 51 грн; №14 за 2021 рік на суму 2 367 512, 41 грн; №15 за 2022 рік на суму 196 749, 38 грн.
2.34. 27.01.2022 року (лист № 07/01 від 27.01.2022) позивач письмово, через електронну пошту, звернувся до відповідача (копія третій стороні) про повернення підписаних примірників довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма - кб-3) за договором субпідряду № 28/07-20 та актів приймання виконаних робіт (кб-2в) №11 - №15 за грудень 2021 року.
2.35. Але зазначені акти приймання - передачі виконаних робіт так і не були підписані та передані (надіслані) позивачу ні з боку відповідача, ні третьої сторони і відповідно не сплачені.
2.36. 20.03.2024 на адресу відповідача позивачем надіслано лист - вимогу №2 про сплату заборгованості за договором субпідряду №28/07-20 у розмірі 2 970 916, 58 грн протягом семи днів дати отримання вимоги, яка була отримання відповідачем 22.03.2024.
2.37. Листом вих. №01/0905 від 09.05.2024 у відповідь на лист - вимогу №2 від 20.03.2024 відповідач підтвердив наявну заборгованість за договором субпідряду №28/07- 20 на суму 2 970 916, 58 грн, однак, посилаючись на договір генерального підряду № 20/05-18 та додаткової угоди № 39 від 28.07.2020, стверджував, що даний борг повинен сплати замовник за договором.
2.38. За твердженнями позивача, на дату подання позову ні відповідач, ні третя сторона не відповіли на направлені досудові претензії, чим підтверджується їх ухиляння від виконання обов'язків, передбачених договором генерального підряду, додаткової угоди № 39 від 28.07.2020 та договором субпідряду № 28/07-20.
2.39. Позивач стверджує що внаслідок бездіяльності відповідача щодо оплати робіт, борг відповідача за договором субпідряду становить 2 970 916, 58 грн. З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму основного боргу за договором субпідряду №28/07- 20 у розмірі 2 970 916, 58 грн, інфляційні втрати та пеню.
2.40. В досудовому порядку спір врегульовано не було.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 11 297 632, 87 грн боргу, 90 516, 63 грн інфляційних втрат,747 310, 63 грн 3% річних - за договором субпідряду №15/10 та 2 970 916, 58 грн боргу, 23 802, 98 грн інфляційних втрат, 196 518, 83 грн 3% річних - за договором субпідряду №28/07-20.
3.2. Юридичними підставами позову є 11, 264, 526, 625, 626, 523, 611, 903 ЦК України, статті 174, 193, 222, 230, 319, 323 ГК України.
3.3 Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами субпідряду в частині проведення розрахунків.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову вказавши: обов'язок оплати за виконання робіт на об'єкті з будівництва покладено на замовника - ТОВ «ВГО Груп»; рахунки на оплату ТОВ «Монолітбуд-2001» виставлялись для ТОВ «ВГО Груп», однак, акти виконаних робіт не підписані ТОВ «ВГО Груп», хоча акти передавались ТОВ «ВГО Груп», отже наявні правові підстави для оплати будівельних робіт; факт підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є лише формальною необхідністю і не змінює суті виконаних робіт, а тим паче не може ставити під сумнів їх виконання; Роботи були виконані належним чином, а підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акту; таким чином, платником за виконання робіт з будівництва є замовник по договору генерального підряду №20/05-18 від 20.05.2018 року - ТОВ «ВГО Груп»; долучені до позовної заяви акти приймання-передачі виконаних робіт за вказаними вище договорами субпідряду не направлялись та у зв'язку з чим не отримані третьою особою та відповідачем; окрім того, направлення електронних листів між сторонами вказаних вище договорів субпідряду не передбачено як належний спосіб комунікації, більше того, у реквізитах даних договорів взагалі не вказано електронну пошту третьої сторони; отже, надані позивачем докази щодо направлення електронних листів на підтвердження надання відповідачу та третій стороні актів прийманняпередачі виконаних робіт є неналежними та недопустимими і жодним чином не підтверджують факт передачі третій стороні та отримання нею вказаних вище актів приймання-передачі виконаних робіт, а відповідно і їх узгодження чи відмову від узгодження; підписані акти звіряння взаєморозрахунків за договорами субпідряду № 15/10 та № 28/07-20 між позивачем та відповідачем не є належними доказами факту здійснення будівельно-монтажних робіт, оскільки не є первинними бухгалтерськими обліковими документами; вимоги позивача в частині стягнення 11 297 632,87 грн є безпідставними, враховуючи неправомірне перевищення узгодженої вартості робіт.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
5.1. Третя особа заперечила проти задоволення позовних вимог вказавши: позивачем взагалі не надано суду довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) до актів виконаних робіт, хоча їх оформлення є обов'язковим згідно умов зазначених договорів; долучені до позовної заяви акти приймання-передачі виконаних робіт за договорами субпідряду не направлялись та у зв'язку з чим не отримані третьою особою та відповідачем; посилання позивача на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт направлялись відповідачу та третій стороні електронними листами не відповідає дійсності, оскільки умови договорів субпідряду передбачають, що акти виконаних робіт мають передаватися виключно в паперовій формі; ознайомившись з матеріалами даної справи, зокрема наданими позивачем актами приймання-передачі виконаних робіт, вбачається відсутність будь-яких зафіксованих фактів відмови третьої сторони та відповідача від підписання зазначених актів; cлід звернути увагу суду на те, що додаткових угод до договору субпідряду від 15.10.2019 № 15/10 на виконання додаткових робіт на загальну суму 20 741 914 грн, що не передбачені кошторисом, між сторонами не укладалось, пропозиції щодо їх укладення від позивача не надходило; матеріали даної справи не містять доказів того, що сторонами переглядалась ціна договору у зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт та укладалась додаткова угода, як це передбачено умовами договору.
6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі третю особу, повідомлено відповідача про обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
6.2. Підготовчі засідання 10.10.2024 та 31.10.2024 відкладено.
6.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 залишено без розгляду клопотання ТОВ «Монолітбуд-2001» про продовження строку подання заяви по суті справи від 06.11.2024 (вх. №07-11/98974/24 від 07.11.2024).
6.4. У підготовчому засіданні 14.11.2024 оголошено перерву.
6.5. Підготовче засідання 03.12.2024 не відбулось через припинення енергопостачання приміщень Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 призначено нову дату підготовчого засідання на 10.12.2024.
6.6. Підготовче засідання 10.12.2024 відкладено. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 за невиконання обов'язку з реєстрації електронного кабінету застосовано до ТОВ «Монолітбуд-2001» захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
6.7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 у справі №910/10753/24 про застосування до ТОВ «Монолітбуд-2001» заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 3 028, 00 грн, у зв'язку з виконанням обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету.
6.8. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 09.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
6.9. У судовому засіданні 23.01.2025 оголошено перерву.
6.10. У зв'язку з непрацездатністю судді Курдельчука І.Д., засідання 28.01.2024 не відбулось. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 визначено нову дату засідання на 11.02.2025.
6.11.У судовому засіданні 11.02.2025 відповідно до положень ст. 233, 240 ГПК України, було оголошено скорочене рішення, повідомлено присутніх представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6.12. Повне судове рішення складено 03.03.2025 у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
7.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи порушені відповідачем умови укладених договорів субпідряду? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
- чи правильно виконані розрахунки інфляційних втрат та пені?
7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРІВ СУБПІДРЯДУ.
8.1. Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
8.2. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.3. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
8.4. Як передбачено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
8.5. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
8.6. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
8.7. Спірні договори субпідряду за своєю правовою природою є договорами підряду, взаємовідносини за яким регламентуються ст. ст.837-864 ЦК України.
8.8. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
8.9. У відповідності до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
8.10. Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
8.11. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.12. Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
8.13. Відповідно о ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
8.14. З матеріалів справи вбачається, що договорами субпідряду №15/10 та №28/07-20 позивач, як субпідрядник, виконав підрядні роботи на суму 14 268 549, 45 грн (11 297 632, 87 грн за договором субпідряду №15/10 та 2 970 916, 58 грн боргу за договором субпідряду №28/07-20), що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі приймання робіт, які є первинними документами та підтверджують реальність господарської операції.
8.15. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
8.16. Листом №19/03 від 20.03.2024 про сплату боргу на суму 11 297 632, 87 грн та листом №20/03 від 20.03.2024 про сплату боргу на суму 2 970 916, 58 грн, позивач вимагав від відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України сплатити у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги борг.
8.17. З матеріалів справи вбачається, що листи отримані відповідачем 22.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0216015294461). Отже, у строк до 29.03.2024 включно відповідач мав оплатить борг.
8.18. Всупереч вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів оплати робіт за договорами субпідряду на загальну суму 14 268 549, 45 грн не надав. Відповідач є таким що прострочив зобов'язання з оплати робіт за договорами субпідряду з 30.03.2024.
8.19. Твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку зі сплати робіт суд відхиляє, оскільки за умовами п. п. 5.1. та 5.2. договорів субпідряду, обов'язком генпідрядника є своєчасне фінансування робіт, що виконуються субпідрядником та проведення розрахунків.
8.20. В свою чергу, не підписання актів приймання наданих послуг (виконаних робіт), які за умовами договору є необхідною умовою для розрахунку із замовником, не можуть бути єдиною безумовною підставою для звільнення останнього від оплати фактично наданих послуг (виконаних робіт) (постанови КГС ВС від 03.12.2019 у справі №909/574/18 та від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21). Оцінюючи всі наявні у матеріалах справи докази, під час розгляду справи судом встановлено виконання позивачем робіт на спірну суму боргу, а тому доводи відповідача про не підписання актів не заслуговують на увагу. У даному випадку проведення оплати має здійснюватись за фактом виконання робіт.
8.21. Крім того, судом встановлено суперечливу поведінку відповідача, яка виявляється у зміні своєї позиції до пред'явлення позову та під час розгляду справи. Зокрема, у досудовому листуванні (лист №01/0905 від 09.05.2024) відповідач в абзаці третьому другої сторінки листа визнає борг в повному обсязі та вказує, що ТОВ «Монолітбуд-2001» підтверджує заборгованість перед ТОВ «Фундамент» у розмірі 11 297 632, 87 грн та 2 970 916, 58 грн. Проте, під час розгляду даної справи борг відповідач не визнає та заперечує проти задоволення позову.
8.22. Враховуючи наведене вище, під час розгляду цієї справи господарський суд враховує принципи "естопель" та "заборони суперечливої поведінки".
8.23. Доктрина "естопель" бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.
8.24. Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.
8.25. Суд звертає увагу на те, що поведінка відповідача не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.
8.26. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
8.27. У ст. І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
8.28. Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.
8.29. Обов'язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри.
8.30. a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності). (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента. (с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки. (Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№ 38906/07 і 52025/07, п. 276)
8.31. Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).
8.32. Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.
8.33. За змістом частини другої статті 13 ЦК України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів ЦК України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 ЦК України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов'язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).
8.34. У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
8.35. Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.
8.36. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
8.37. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
8.38. Також, суд відхиляє твердження відповідача про неналежне листування шляхом направлення листів засобами електронного зв'язку, оскільки Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України (постанови ВС від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).
8.39. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості виконаних робіт в розмірі 14 268 549, 45 грн, у зв'язку з чим вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю.
8.40. Також судом не враховуються інші доводи відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог щодо стягнення, в тому числі, і основного боргу, оскільки вони не є такими, що звільняють відповідача від взятих на себе договірних зобов'язань.
9. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО ВИМОГ ПРО СТЯГНЕННЯ ІНДЕКСУ ІНФЛЯЦІЇ ТА ПЕНІ.
9.1. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем свого грошового зобов'язання зі своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, останнім заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати, а саме: 90 516, 63 грн нарахованих на суму боргу 11 297 632, 87 грн за період квітень 2024 року - травень 204 року та 23 802, 98 грн нарахованих на суму боргу 2 970 916, 58 грн за період квітень 2024 року - травень 204 року.
9.2. Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
9.3. Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату за роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
9.4. Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
9.5. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% (або інший розмір процентів, встановлений договором) річних від простроченої суми.
9.6. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
9.7. Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу є такими, що заявлені позивачем правомірно.
9.8. Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача сум інфляційних втрат з урахуванням визначеного періоду прострочення, суд встановив правильність та обґрунтованість такого розрахунку, у зв'язку з чим визнає правомірними вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 114 319, 61 грн.
9.9. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, а саме: 747 310, 63 грн нарахованих на суму боргу 11 297 632, 87 грн за період з 15.03.2024 по 14.06.2024 та 196 518, 83 грн нарахованих на суму боргу 2 970 916, 58 грн за період з 15.03.2024 по 14.06.2024.
9.10. Пеня за порушення строку виконання грошового зобов'язання встановлена пунктами 17.3. договорів субпідряду. Згідно з ним, у випадку прострочення генпідрядником сплати за фактично виконані роботи субпідрядником та прийняті генпідрядником (за погодженням із зацікавленою стороною) роботи, генпідрядник сплачує субпідряднику на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої в період такого прострочення від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
9.11. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
9.12. За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
9.13. Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
9.14. Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
9.15. Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня
9.16. Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені.
9.17. Перевіркою наданих розрахунків пені, судом встановлено, що позивачем допущені помилки під час їх нарахування в частині визначення періоду прострочення.
9.18. З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
9.19. Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені в межах визначеного позивачем періоду прострочення та з урахуванням початку періоду прострочення (з 30.03.2024, оскільки кінцевий семиденний строк на оплату припадав 29.03.2024), суд зазначає, що розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача становить 831 162, 50 грн. В іншій частині у задоволенні вимог про стягнення пені належить відмовити.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 228 210, 47 грн покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд-2001» (02183, місто Київ, вул. Кибальчича Миколи, будинок 13А, приміщення 7, код ЄДРПОУ 38912642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (02121, місто Київ, вулиця Колекторна, будинок 1-Д, код ЄДРПОУ 19130159) 14 268 549, 45 грн основного боргу, 114 319, 61 грн інфляційних втрат, 831 162, 50 грн пені та 228 210, 47 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 03.03.2025.
Суддя Ігор Курдельчук