Справа № 525/1058/24
Провадження №2/525/42/2025 Р І Ш Е Н Н Я
24.02.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Хоменка М.М.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Лисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на особисте утримання,
19.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на особисте утримання.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 28.07.2020, рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.05.2022 шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою. Зазначає, що відповідно до рішення Великобагачанського району Полтавської області від 10.05.2023 з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно з 07.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття. З відповідача також стягуються відповідно до рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.05.2022 аліменти на утримання їхньої спільної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 19.04.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач на даний час не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до досягнення трьох років, її здоров'я погіршилося, вона потребує лікування. Крім того, їхня спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє та потребує постійного лікування, всі доходи йдуть на підтримку її здоров'я. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання позивача не надає, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
30.08.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження по справі, судове засідання призначено на 02.10.2024 (а.с. 32), встановлено термін для подання відзиву на позов. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, з поважних причин.
Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позов, який поданий його представником адвокатом Лисенко Н.В., у якому відповідач позовні вимоги визнав частково. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що він сплачує на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/12 та 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, відповідно. Відповідач вказує, що він є годувальником для свої непрацездатних батьків. Крім того, перебуваючи на службі у Збройних силах України, частину заробітної плати постійно доводиться витрачати на закупівлю необхідного обладнання та витратних матеріалів. Просить врахувати вказане при прийнятті рішення.
Позивачка відповідь на відзив в установлені строки до суду не подала.
08.01.2025 судом були витребувані додаткові докази по справі (а.с. 79). Витребувані судом документи надійшли на адресу суду 05.02.2025 (а.с. 87-88).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлений позов та просила його задовольнити. Суду пояснила, що вона має чотирьох дітей, троє з яких неповнолітні, батьком двох дітей є відповідач. Вона отримує від відповідача аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини заробітку доходу відповідача та аліменти на сина від попереднього шлюбу. Також отримує соціальні виплати, як малозабезпечена сім'я близько 10000 грн. на неї та трьох дітей. Вона не має можливості працювати, оскільки здійснює догляд за дочкою ОСОБА_5 до досягнення нею трьох років, стан її здоров'я погіршився, вона потребує лікування, відповідач має можливість сплачувати аліменти, оскільки є працездатним, проходить службу у лавах ЗСУ, отримує стабільний дохід.
Відповідач та його представник адвокат Лисенко Н.В. підтримали поданий відзив на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнав частково у розмірі 1/12 частини всіх видів його заробітку ( доходу) щомісячно. Суду пояснив, що 1/12 частина його заробітку буде забезпечувати прожитковий мінімум для працездатної особи. Він на утриманні має двох неповнолітніх дітей, за рішеннями суду сплачує аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини (1/4 частина та 1/12 частина) всіх його доходів, що складає близько 13000 гривень, частину коштів він витрачає на утримання домогосподарства, утримання будинку, придбання корму для котів та собак, частина коштів щомісячно йде на придбання речей, які необхідні для проходження служби у лавах ЗСУ, має пристарілих батьків, яким також необхідна матеріальна підтримка.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.05.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Рішення набрало законної сили 23.06.2022 (а.с. 6).
Сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 22.09.2020 та серії НОМЕР_2 від 12.01.2023, відповідно (а.с. 3, 4).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.07.2015 позивач також має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5).
Згідно довідки №800 від 15.08.2024 центру надання адміністративних послуг Гоголівської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживають: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25).
Відповідно до рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.05.2022 з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 19.04.2022 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7-8).
Відповідно до рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 07.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11-12).
Позивач ОСОБА_1 щомісячно отримує соціальні виплати від УСЗН Миргородської РДА у розмірі 12456,20 гривень ( а.с. 14).
Відповідно до інформації наданої ГУ ДПС в Полтавській області ОСОБА_2 отримує стабільний дохід, розмір якого за 9 місяців 2024 року склав 441052,77 грн. (а.с. 87-88).
Статтею 75 СК України визначається право одного з подружжя на утримання. Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 77 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі і сплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 3 ст. 80 СК України, розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання, дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 СК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 184 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст. 89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Судом достовірно встановлено із матеріалів справи та не оспорюється сторонами той факт, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач по справі ОСОБА_2 , мають двох спільних дітей, що проживають разом з позивачем, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, відповідно до положень ч. 2 ст. 84 СК України, позивач має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.
Сімейним законодавством передбачено право дружини, з якою проживає дитина, на утримання чоловіком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Суд, оцінюючи докази по справі в їх сукупності та взаємозв'язку приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу позивачці, оскільки він є працездатним, отримує стабільний дохід.
У той же час, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він надає допомогу батькам, оскільки цей факт не доведено належними та допустимими доказами по справі, матеріалами справи не доведено, що відповідач має обов'язок по їх утриманню.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, на утриманні має двох малолітніх дітей, частково визнав заявлені позовні вимоги. Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивачки, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, виходячи з принципу справедливості, розумності, суд приходить до переконання, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку у розмірі 1/12 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, з дня звернення позивача до суду з даним позовом і до досягнення дитиною трьох років, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення, у тому числі, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 75-77, 84 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 49, 76-80, 81, 83, 89, 128, 133, 139, 141, 259, 263-265, 272-273 ЦПК України,
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 , з якою проживає неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/12 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19 серпня 2024 року (дня подання позовної заяви) до досягнення дитиною трирічного віку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
представник відповідача: адвокат Лисенко Наталія Василівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №248, видане Полтавською обласною КДКА 26.12.1995, адреса: вул. Українська, 19, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область.
Повний текст рішення суду складено 03.03.2025.
Суддя Я.В. Прасол