Провадження № 3/742/432/25
Єдиний унікальний № 742/1190/25
04 березня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачені законом, відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 30.11.2022, так як 18.02.2025 близько 17:00 год її малолітній син перебував на вулиці поблизу будинку №96 по вул.. Гвардійсбка в м. Прилуки, без батьківського піклування та супроводу дорослих, в той час як його мати ОСОБА_1 перебувала з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1ст. 184 КУпАП.
У судове засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала. Пояснила, що дійсно 18.02.2025 вживала алкогольні напої, після чого заснула, а її син вийшов з квартири, оскільки ключ був у дверях.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, яке підтверджується, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 047304 від 19.02.2025, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копією паспорта ОСОБА_1 , рапортом помічника чергового Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 18.02.2025 року, рапортом інспектора СОГ чергового Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 18.02.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
У силу положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до положень ст.184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України (СК України) ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.
Зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а його об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Аналізуючи досліджені у судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки він ухилився від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї дитини.
Із урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується матеріалами справи.
При вирішенні питання про застосування адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд виходить з характеру вчиненого правопорушення, особи винної, її ставлення до скоєного, обставини вчинення даного правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та конкретні обставини справи, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 22, 184, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот пятдесят) грн
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 грн 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно з ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК