Справа № 420/6158/25
04 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО94838 від 03.02.2025 року, виданої виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023. для проведення перерахунку і виплати пенсії позивачу згідно довідки відповідно із 01.02.2023. року;
- зобов'язати ГУ ПФУ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО94838 від 03.02.2025., виданої виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023. і виплачувати пенсію позивачу згідно довідки відповідно із 01.02.2023 року а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії по день проведення перерахунку.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання даного позову через підсистему «Електронний суд» сплачується ставка судового збору у розмірі 968,96 грн (3028 грн * 0,4 * 0,8) за одну вимогу немайнового характеру.
Позивач не сплатив судовий збір, надавши до позову посвідчення учасника бойових дій та зазначив, що він звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.
Проте зміст позову та позовних вимог позивача свідчить про те, що він не може бути звільнений від сплати судового збору по даній справі за п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За останніми правовими висновками Верховного Суду згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ).
У ст.12 Закону №3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч.2 ст.22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з ч.2 ст.22 Закону №3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону №3551-ХІІ .
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону (ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №420/13586/22, від 19.02.2024 року у справі №620/8774/23, від 21.02.2024 року у справі №320/11098/22, від 20.03.2024 року у справі №380/9004/22, від 12.04.2024 року у справі №340/7215/23, від 24.04.2024 року у справі №320/7468/23, від 30.05.2024 року у справі №420/21284/23, від 10.06.2024 року у справі №320/42687/23, від 06.08.2024 року у справі №480/13844/21, постанова від 31.07.2024 року у справі №640/20463/20.
Свої правові висновки Верховний Суд підтримав у постанові від 26.02.2025 року у справі №280/1520/23.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, а також предмет цього позову, суд вважає, що за заявлені позовні вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст.161 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Представник позивача у позові зазначив, що на його запит як адвоката отримано лист-відповідь відповідача від 19.02.2025. № 1500-0201- 8/48938, яким відповідач не заперечував отримання оновленої довідки щодо позивача, проте відмовив у її виконанні мотивуючи обмеженим доступом.
Проте вказані обставини не відповідають змісту наданої до позову копії відповіді, в якій відсутня інформація про отримання оновленої довідки щодо позивача, запитувачу інформації відмовлено у наданні будь-яких відомостей з посиланням на відсутність у наданих до адвокатського запиту документах згоди Клієнта на обробку та поширення персональних даних. Протиріч вказаних обставин представник позивача не висвітлює.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду доказів сплати судового збору та належним чином оформленого позову.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в 10-денний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва