Справа № 420/6093/25
04 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, у прохальній частині якого позивач просить суд:
- визнати рішення Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (код за ЄДРПОУ: 20001817, юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 5) про відмову продовжити військову службу в лавах СБ України підполковнику ОСОБА_1 протиправним;
- зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим продовжити відповідно військову службу, в органах СБ України, дію контракту, а також поновити виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення підполковнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), поновити пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України з 31.12.2024;
- зобов'язати начальника (командира) Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (військової частини) інформувати у письмовій формі про таке продовження орган досудового розслідування та Миколаївський районний суд Миколаївської області, який проводить судовий розгляд матеріалів кримінального провадження за № 42022164010000255 від 26.10.2022.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачем має бути сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить вимогу немайнового характеру, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 968,96 грн.
Однак, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, до суду позивачем надано не було.
При цьому, зазначення позивачем у позовній заяві на наявність у нього статусу учасника бойових дій без надання відповідного посвідчення та посилання у клопотанні від 26.02.2025 про витребування доказів на те, що керівництво Управління з літа 2022 року не видало позивачу посвідчення учасника бойових дій, не свідчить про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ч.3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно положень п.4, 5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
При цьому, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим про відмову продовжити військову службу в лавах СБ України підполковнику ОСОБА_1 , не зазначаючи номер та дату прийняття такого рішення та не надаючи до суду вказане рішення «про відмову продовжити військову службу в лавах СБ України підполковнику ОСОБА_1 ».
Також, позивач, просить суд зобов'язати відповідача поновити пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України з 31.12.2024, не зазначивши, які саме, на його думку, у разі задоволення позовних вимог, підлягають поновленню пільги та гарантії ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не чіткі та, як наслідок, не зрозуміло сформовано визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу позивача.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра