про витребування доказів
04 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8541/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації та інші заходи» від 19.11.2024 року (мобілізаційне розпорядження) в частині вважати призваним на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , визнання незаконними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації та направлення (переміщення) ОСОБА_1 для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 звільнити військовослужбовця ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно довідки №1219 від 12.09.2022 року до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ЛАВ № 791941, виданою Ужгородською районною МСЕК Закарпатського обласного департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації, батько позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом другої групи: причина інвалідності - загальне захворювання: інвалідність встановлена довічно без терміну переогляду. Факт споріднення з батьком ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 15.11.1985 року.
Відповідно до висновку № 184/2 від 20.09.2022 року Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Згідно довідки ЛKK № 40/3 від 04.02.2024 року Комунального некомерційного підприємства «Чопський центр первинної медико санітарної допомоги» Чопської міської ради ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід II групи потребує постійного стороннього догляду.
Відтак, ОСОБА_1 документально було підтверджено факт необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю II групи, внаслідок чого суб'єктом владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_3 було оформлено відстрочку від призову на військову службу у відповідності до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Не зважаючи на це, ОСОБА_1 , був призваний на військову службу по мобілізації та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи мобілізацію позивача за наявності відстрочки протиправною, останній звернувся до суду із даним позовом за захистом порушених прав.
Ухвалою судді від 24.12.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07.01.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, представник ІНФОРМАЦІЯ_4 заперечує проти задоволення позовних вимог.
Зазначає, що згідно з документами які надані позивачем до позовної заяви, а саме довідки ЛКК 40/3 від 04.02.2024 року ОСОБА_2 (батько позивача) - за станом здоров'я потребує стороннього догляду, тобто даний документ ніяк не підтверджує необхідність постійного догляду як цього вимагає законодавство. Також зазначає, що законодавство вимагає надання саме висновку ЛКК закладу охорони здоров'я щодо необхідності постійного догляду, а не довідку яку позивач надав до матеріалів справи.
Відповідач наголошує, що у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
Більше того, зазначає про недостовірність тверджень позивача щодо оформлення ІНФОРМАЦІЯ_3 йому відстрочки від призову на військову службу у відповідності до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, згідно положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, у разі позитивного рішення про надання відстрочки, військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують наявність у позивача довідки про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період чи будь-якого іншого документа, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджує надання такої відстрочки.
В контексті наведеного суд зазначає, що ухвалами від 24.12.2024 року та від 21.01.2025 року судом витребовувалась у позивача відповідна довідка про надання йому відстрочки, однак, 30.01.2025 року до суду надійшла заява представника позивача на виконання вимог ухвали суду, згідно якої, на момент виникнення спірних правовідносин, чинне законодавство не передбачало видачу довідки про відстрочку від призову під час мобілізації, і у разі надання такої відстрочки, проставляється відповідна відмітка у військовому квитку.
Враховуючи наявність у позивача права на відстрочку від призову під час мобілізації у виді службової відмітки у його військовому квитку, а також неврегульованості питання видачі довідки про відстрочку від призову під час мобілізації, представником повторно надано копію сторінок військового квитка (в якому проставлено відмітку (штамп) про те, що не підлягає призову на військову службу по мобілізації відповідно до абз. 10 п. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» станом на 04.03.2024 року т.в.о. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковник ОСОБА_3 , сторінка 26 військового квитка, а.с.61).
При цьому зазначено, що документи не можуть бути належним чином завірені у зв'язку з вилученням військового квитка позивача службовими особами відповідача 2, а саме військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, ухвалою суду від 05.02.2025 року та повторно від 17.02.2025 року, витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену на відповідність оригіналу копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 .
19.02.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 направлено до суду копію військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , а саме, його сторінки з 2 по 7, при цьому, не надано копію сторінки 26 військового квитка, на якому проставлено відповідний штамп про те, що позивач не підлягає мобілізації.
З приводу наведеного суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є правомірність призову позивача на військову службу під час мобілізації за наявності у нього відповідної відстрочки.
Принагідно, суд констатує про недоречність посилання представника ІНФОРМАЦІЯ_4 на положення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який регулює порядок надання відстрочки від мобілізації після 18.05.2024 року, оскільки, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відстрочку позивачу оформлено у березні 2024 року, тобто, до затвердження вказаного Порядку.
На час виникнення спірних правовідносин Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, діяв в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Таким чином, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, віськовозобов'язаним та резервістам;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; для резервістів - військовий квиток.
Таким чином, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаний повинен надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням викладеного, з огляду на наявність у військовому квитку позивача відмітки про те, що він не підлягає мобілізації, за підписом т.в.о. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд констатує про необхідність витребування відповідних доказів оформлення позивачу відстрочки.
Згідно ч. ч. 6-7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Зазначена норма спрямована на ефективне вирішення спору, забезпечення процесуальної економії часу та уникнення затягування розгляду справи.
Саме статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 45 КАС України визначено перелік дій, які можуть трактуватись судом як зловживання процесуальними правами. Суд наголошує, що вказаний перелік не є вичерпним. Так, саме пунктом першим вищевказаної статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Тобто, суд може з певних підстав розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати до учасників процесу передбачену Кодексом, відповідальність.
Згідно з ч. 8 ст. 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.
Підсумовуючи, варто зауважити, що надання доказів на вимогу суду для ефективного вирішення справи по суті це питання доступу до правосуддя. Тому, закріплений процесуальний механізм притягнення учасників судового процесу до відповідальності, у випадку зловживання процесуальними правами сприяє суду у виконанні його функцій.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на території України, та згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Крім того, невиконання судового рішення без поважних причин є підставою для притягнення до відповідальності (в тому числі, кримінальної) в порядку, передбаченому законодавством.
Керуючись ст. ст. 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Витребувати в ІНФОРМАЦІЯ_6 рішення (довідку, наказ, тощо) про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відстрочки від призову на військову службу у відповідності до вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
2. Витребувані докази (належно засвідчені на відповідність оригіналу копії доказів) повинні бути надані суду в строк до 12.03.2025 року шляхом реєстрації в канцелярії суду, надіслання рекомендованим відправленням або через систему "Електронний суд".
3. У випадку неможливості надання витребуваних доказів слід завчасно повідомити про це суд у письмовій формі, зазначивши причини неможливості подання таких доказів.
4. З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті