04 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/1272/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Деяк О.М.
за участю:
представник позивача: Токар М.В,
відповідач : не з'явився,
представник відповідача : ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна ОСОБА_1 , -
27.02.2025 о 15 год 21 хв. Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося в Закарпатський окружний адміністративний суд із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 , застосованого на підставі Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №107/07-16/3187216797, прийнятого начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області 26.02.2024 о 16 год. 45 хв.
В обґрунтування заяви зазначає, що платником податків - ОСОБА_1 , було відмовлено посадовим особам контролюючого органу в допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт.
На підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 . Відповідно до вимог Податкового кодексу України заявник просить суд підтвердити його обґрунтованість.
Ухвалою від Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №260/1272/25. Розгляд справи вирішено провести за правилами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено у відкритому судовому засіданні на 28.02.2025 о 10 год. 30 хв.
В силу вимог частини сьомої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її винесено.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в якому містились заперечення щодо його задоволення, зокрема з підстав того, що недопуск до перевірки здійснено на законних підставах.
В судовому засіданні 28.02.2025 представник Головного управління ДПС в Закарпатській області заяву підтримала з мотивів, викладених у ній та просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви та надані сторонами докази, суд дійшов наступного.
20.01.2025 року начальником ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПКУ було прийнято наказ №57-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 » з 25.02.2025 року тривалістю три робочі дні.
На підставі вказаного наказу виписано направлення від 25.02.2025 року на ім'я старшого державного інспектора Михайла Іванча (перевіряючий).
На підставі наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 20.01.2025 № 57-п та відповідно до направлення на перевірку від 25.02.2025 №770/07-16-24-07-03, старший державний інспектор відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб, управління оподаткування фізичних осіб, Іванчо Михайло Робертович 25.02.2025 року о 09:30 год. прибув для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 за місцезнаходженням (податковою адресою): АДРЕСА_1 . За вказаною адресою платник податків - фізична особа ОСОБА_1 був відсутній.
Разом з тим, при телефонуванні на номер телефону НОМЕР_1 платника податку - фізичну особу було повідомлено про початок перевірки та роз'яснено про необхідність ознайомлення з наказом та направленням про початок перевірки.
25.02.2025 року о 13:23 год. платник податків - фізична особа ОСОБА_1 у супроводі свого представника ОСОБА_3 прибули за адресою; м. Ужгород, вул. Волошина 52 у приміщення Головного управління ДПС у Закарпатській області.
З метою розпочати перевірку старшим державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб Іванчо М. Р. було пред'явлено копію наказу «Про проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 » №57-п, направлення на проведення перевірки від 25.02.2025 №770/07-16-24-07-03, та службове посвідчення від 13.07.2023 №000539.
Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 на копії наказу зазначив: «З наказом ознайомлений 25 лютого 2025 року, з наказом не згідний, буду оскаржувати в судовому порядку, відмовлено в наданні документів, які є підставою для видачі наказу. До перевірки не допускаю», що засвідчено актом про відмову від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.02.2025 №72/07-16-24-07- 03/3187216797 та акт про неможливість підписання акту про відмову.
На підставі звернення начальника управління оподаткування фізичних осіб про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 25.02.2025 №1691/07-16-24-00 начальником ГУ ДПС у Закарпатській області на підставі п.п.94.2.3, п.94.2, ст.94 Податкового кодексу України о 16.45 прийнято рішення від 26.02.2025 №109/07-1624/3187216797 про повний адміністративний арешт майна платника податків ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного рішення контролюючий орган звернувся до суду із даною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок, підстави та умови застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно із п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення, зокрема, документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
У свою чергу, за правилами пп.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, документальної виїзної перевірки, за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно з п.94.6 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Так, суд зазначає, що підставою для прийняття рішення про арешт майна платників податків та звернення до суду із заявою про його підтвердження слугував недопуск посадових осіб до перевірки.
Законодавчо встановленими підставами недопуску платником податків контролюючого органу до перевірки є :
- непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або
- пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Відповідачем таких обставин не зазначено, а судом не встановлено.
Згідно Податкового кодексу України платник податків наділений правами та обов'язками.
До прав платника податків належить:
- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;
- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;
- обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;
- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;
- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;
- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;
- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації;
- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.
Відповідно до ст. 16. Податкового кодексу України на платника обов'язків покладено наступні обов'язки:
-стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
- подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;
- подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання.
В якості підстави недопуску фахівця Головного управління ДПС у Закарпатській області до проведення документальної позапланової перевірки відповідач зазначив, «з наказом ознайомлений 25 лютого 2025 року, з наказом не згідний, буду оскаржувати в судовому порядку, відмовлено в наданні документів, які є підставою для видачі наказу. До перевірки не допускаю».
Суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на протиправність наказу №57-п від 20.01.2025 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 року, у зв'язку з тим, що даний наказ був прийнятий ГУ ДПС у Закарпатській області за відсутності правових підстав для видання такого наказу.
У постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 Верховний Суд зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Суд зауважив, що в разі наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо надалі наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.
Отже доводи відповідача щодо безпідставності наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.01.2024 №57-п є необгрунтованими.
Разом з тим, факт незгоди з підставами винесення наказу на проведення перевірки не є законодавчо визначеними підставами для недопущення платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, визначеними абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України.
Підстави для припинення адміністративного арешту майна платника податків визначені у пункті 94.19 статті 94 ПК України, а саме: відсутність протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (94.19.1); погашення податкового боргу платника податків (94.19.2); усунення платником податків причин застосування адміністративного арешту (94.19.3); ліквідація платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства (94.19.4); надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи (94.19.5); скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (94.19.6); прийняття судом рішення про припинення адміністративного арешту (94.19.7); пред'явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (94.19.8); фактичне проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (94.19.9); взяття контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки (94.19.10).
На противагу існуючому наразі у судовій практиці правозастосуванню слід зазначити, що системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв'язку із положеннями статті 94 ПК України свідчить про те, що метою впровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна. При цьому судова палата вважає, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.
Суд звертає увагу, що відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення є самостійною підставою, визначеною п. 94.2 ст. 94 ПК України для застосування адміністративного арешту майна.
Під час розгляду заяви, поданої в порядку статті 283 КАС України, суд перевіряє саме законність чи незаконність підстав недопуску податкових органів до проведення перевірки, а не законність чи незаконність винесення Наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 20.01.2025 №57-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС у Закарпатській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.241-246, 255, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд КАС України, суд, -
Заяву Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна - задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), застосованого 26.02.2024 р. о 16 год 45 хв. рішенням начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЯ. М. Калинич