про залишення заяви без розгляду
03 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4590/24
Суддя Закарпатського окружного адмінсуду Плеханова З.Б. розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в/ч НОМЕР_1 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задоволено :
- Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) під час призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
- Визнано протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 код № 466 від 04.06.2024 року в частині призову та направлення для проходження служби під час мобілізації у складі команди НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .
- Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
17 лютого 2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі , якою просить:
1. Поновити строк на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат пов'язаних з розглядом справи №260/4590/24 Закарпатським окружним адміністративним судом.
2. Ухвалити додаткове рішення у справі №260/4590/24 про:
1) стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_6 ), сплачені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 93 000 (дев'яносто три тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
2) стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_6 ), сплачений ним судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування заяви вказує, що 27.01.2025р. у дані справі прийняте рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Під час постановлення рішення суд не вирішував питання про судові витрати, які поніс позивач при розгляді справи і які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 93000 грн. 00 коп. Дану суму відповідно до умов Договору №01-06/24 від 01.06.24р. ОСОБА_1 , сплатив за надання правничої допомоги за досудову підготовку та правничу допомогу під час розгляду справи №260/4590/24 Закарпатським окружним адміністративним судом. Акт прийому-передачі послуг (робіт) був підписаний сторонами по факту надання послуги, а саме 28.01.2025р.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Шевченко К.М.. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в/ч НОМЕР_1 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та надано учасникам справи строк подати свої пояснення щодо поданої заяви протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
24 лютого 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких зазначено, що матеріали справи не містять доказів про долучення документів з детальним описом робіт виконаних адвокатом і під час розгляду справи. Крім того, з огляду на приписи частин 7, 9 статті 139 КАС України, зазначає, що заяву представника позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 93000 грн. слід залишити без розгляду. Що стосується долученого до заяви акту виконаних робіт, то даний акт ніяким чином не може бути взятий до уваги так, як долучений до справи після проведення дебатів у справі, а до закінчення судових дебатів позивач та його представник не зробили заяву про долучення таких доказів.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2-5 ст.252 КАС України, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до п. 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Суд також зазначає, що принцип повного відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, ґрунтується на загальних принципах справедливості та компенсації в правовій системі, що є особливо важливим у публічно-правових спорах, де відповідачем, як правило, виступає держава в особі уповноважених нею суб'єктів владних повноважень.
В силу вимог ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Окрім того, у відповідності до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частина перша статті 143 КАС України визначає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов'язані із залученням перекладача, належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі та обов'язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України) (зміст якої кореспондує положенням частини сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 7 липня 2023 року у справі № 340/2823/21, в якій сформував такі загальні підходи до стягнення витрат у суді:
«Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об'єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення.
У постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції Об'єднаної палати Верховний Суд указав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.
Застосовуючи зазначені висновки Верховного Суду до правовідносин, що виникли у цій справі, суд зазначає, що у мотивувальній частині позову лише зроблено посилання на те, що вартість наданої правничої допомоги що пов'язана з розглядом даної справи, буде визначена на момент прийняття судового рішення по справі і заявлена до відшкодування в порядку ч.7 ст. 139 КАС України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд враховує, що зазначення ж у прохальній частині узагальненої вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2024 у справі №340/4492/22.
До ухвалення судом рішення у справі позивач не надав доказів на підтвердження понесення таких витрат, також не заявив про будь-які причин, які унеможливлюють подання ним вчасно відповідних доказів, не повідомив про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Докази на підтвердження понесених судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу позивачем додано лише до заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
У поданій представником позивача заяві про ухвалення додаткового рішення також не наведені обставини поважності причин неподання відповідних доказів щодо правничої допомоги до ухвалення рішення у справі.
Наведене вище дає підстави вважати, що представник позивача не подав заяви ні усно ні письмово , яка б у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України була би підставою для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до абз.3 ч.7 ст.139 КАС України, за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 №380/12348/22, який є релевантним до спірних правовідносин.
Враховуючи, що позивач не подав заяви, яка б у розумінні положень ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України давала суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу відповідно до ст.252 КАС України.
Висновки аналогічного змісту з подібних питань викладені Верховним Судом в постанові від 22.05.2024 у справі №280/429/19, ухвалах від 08.01.2024 у справі №580/3758/19, від 23.01.2024 у справі №380/12348/22, від 11.04.2024 у справі №160/240/23, від 30.05.2024 у справі №520/9278/22.
З огляду на наведене та беручи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про розподіл судових витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ч. 7 ст. 139, статтями 252, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №260/4590/24 в частині стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_6 ), сплачені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 93 000,00 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.
Суддя З.Б.Плеханова