Справа №463/1986/25
Провадження №1-кс/463/2098/25
про повернення скарги
03 березня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтресах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 13.01.2025 року, -
03.03.2025 року скаржник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова зі скаргою (документ сформовано в системі «Електронний суд» 03.03.2025 року) на бездіяльність уповноваженої особи Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 13.01.2025 року.
Оглянувши матеріали скарги вважаю, що такі слід повернути скаржнику з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Аналіз вказаних положень законодавства з урахуванням позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, висловленої «Узагальненнях «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року свідчить про те, що обчислення десятиденного строку для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Встановлено, що ОСОБА_3 13.01.2025 року звернувся до Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що стверджується відміткою про отримання заяви, наявною на долученій до матеріалів скарги копії заяви. Крім того, вказані обставини скаржником не оспорюються, більше того, про такі адвокат особисто зазначає у поданій скарзі. А відтак 24-годинний строк для реєстрації відомостей закінчився 14.01.2025 року, а тому зі скаргою на бездіяльність відповідної уповноваженої особи щодо невнесення відомостей за заявою скаржник мав право звернутись уже починаючи з 15.01.2025 року до 24.01.2025 року включно, а звернувся лише 03.03.2025 року (документ сформовано в системі «Електронний суд»). Про поновлення пропущеного строку на звернення до слідчого судді із скаргою із зазначенням поважності причин пропуску такого скаржник клопотань не заявляв.
А відтак відповідні покликання скаржника про дотримання процесуального строку звернення до суду із скаргою суд вважає необгрунтованими.
З урахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику, оскільки така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст.304 КПК України, клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням відповідних поважних причин пропуску такого скаржник не заявляв.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу.
Згідно частини 1 статті 58 КПК України, передбачено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Статтею 45 КПК України встановлено загальні вимоги до особи, яка має намір брати участь в кримінальному провадженні в процесуальному статусі захисника. Так, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні у відповідності до вимог статті 50 КПК України, підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
У відповідності до позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2018 року у справі №752/11464/16-к, встановлено, що пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
Зважаючи на те, що скаржником, а саме адвокатом ОСОБА_2 , на підтвердження своїх повноважень, як захисника, по представництву інтересів ОСОБА_3 в порушення вимог ст.50 КПК України долучено лише договір про надання правової допомоги, однак не долучено свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, то суд вважає, що скаргу подано неуповноваженою особою та відповідно така підлягає поверненню.
При цьому, слід роз'яснити скаржнику, що у відповідності до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 214,303,304 КПК України, суд, -
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтресах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 13.01.2025 року - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені статтею 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1