Справа № 333/746/25
Провадження № 1-кп/333/544/25
Іменем України
28 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12025087040000015, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2025 року, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі, громадянина України, із базовою середньою освітою, вдівця, який не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
10.01.2025 року, у денний час доби (біль точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за придбання та зберігання психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом та протиправно, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними»,Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.1999 року, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, знаходячись у Комунарському районі м. Запоріжжя (більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою задоволення особистих потреб, незаконно придбав шляхом привласнення один зіп-пакет з кристалічною речовиною зеленого кольору, який у подальшому поклав до своєї барсетки через плече чорного кольору, однак о 23 год. 45 хв. цього ж дня, був зупинений працівниками поліції біля буд. № 21 по вул. Чумаченка у м. Запоріжжі, де у період часу з 00 год. 41 хв. по 00 год. 44 хв. 11.01.2025 року, під час огляду місця події, у ОСОБА_3 вилучено вищевказаний зіп-пакет з кристалічною речовиною зеленого кольору, вміст якої, згідно із висновком експерта, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої склала 0,74057 г (в перерахунку на основу). Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця І, Список № 2), яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, що кваліфікуються як: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
3.Позиція обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в обсязі пред'явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, та підтвердив суду, що вчинив кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставинах. Пояснив, що він був засмучений річницею смерті дружини, тому 10.01.2025 року у денний час вирішив придбати психотропну речовину для власного вживання. У вечірній час він був зупинений працівниками поліції на вулиці в Комунарському районі м. Запоріжжя, яким добровільно видав зіп-пакет з психотропною речовиною, частину якої він вже на той час встиг використати. У скоєному щиро кається.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Пунктом 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» визначено, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) «Девеер проти Бельгії» (Deweerv. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Відтак, за погодженням з усіма учасниками судового провадження, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів у справі, проведених у кримінальному провадженні експертиз.
5.Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Під час допиту обвинувачений не заперечував, що саме він незаконно придбав та зберігав психотропну речовину, без мети збуту, за вказаних в обвинувальному акті обставинах, і беззаперечно визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Покази обвинуваченого суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового слідства доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення і кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 309 КК України як: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
6. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
7. Мотиви призначення покарання.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Обвинувачений ОСОБА_3 , повністю визнаючи себе винуватим у скоєному злочині, каявся, просив його суворо не карати та не позбавляти волі.
За п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено кілька видів альтернативних покарань. За ступенем тяжкості вчинене кримінальне правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у повному визнанні винуватості; особу винного, який в силу ст. 89 КК України раніше судимий, має базову середню освіту, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, має зареєстроване місце проживання, вдовець, неповнолітніх чи малолітніх дітей на триманні не має. Судом враховується наявність пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у виді обмеження волі, та застосувати ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. При цьому, з урахуванням всіх вищенаведених обставин суд вважає за доцільне встановити тривалість іспитового строку в нижчих межах ч. 4 ст. 75 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, відсутні.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень статей 69 чи 69-1 КК України суд не вбачає.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання заявлено не було.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової хімічної експертизи.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 56, 65-67, ч. 1 ст. 309 КК України, ст. ст. 100, 318, 322, ч. 3 ст. 349, 368, 371, ч. ч. 2, 3 ст. 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по кримінальному провадженню № 12025087040000015 для проведення судової хімічної експертизи № СЕ-19/108-25/1131-НЗПРАП від 15 січня 2025 року, в розмірі 1 591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 80 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речовий доказ: сейф-пакет № 6325825, в якій упаковано особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 1,16150 г, разом із первинною упаковкою, що знаходиться на зберіганні у камері зберіганні речових доказів Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1