Справа № 333/10884/24
Провадження №2/333/1409/25
27 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Сметаніної А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Герасимчук О.О. звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ) про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 26.08.2017 сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, але на даний час шлюбні стосунки припинені. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сімейне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння. Шлюбні відносини між сторонами припинено. Сторони у справі не ведуть спільного господарства. Шлюб носить формальний характер. Збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. ОСОБА_1 вважає, що сім'я розпалась остаточно та відновленню не підлягає.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, надали суду заяву, в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять справу розглянути без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.08.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.08.2017 серії НОМЕР_2 видане Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 681 (а.с. 9)
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 05.06.2012 серія НОМЕР_3 (а.с.10).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, на даний час стосунки між сторонами припинені, відновляти шлюбні відносини позивач не має наміру та вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в ході судового засідання доказами та не спростовані відповідачем.
Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи, що сторони припинили спільне ведення господарства, позивач вважає неможливим збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
В обґрунтування заявленої суми щодо надання правничої допомоги, позивачем надано лише копію договору про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Герасимчуком О.О. При цьому, будь-яких первинних бухгалтерських документів на підтвердження понесених витрат позивачем до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи понесення позивачем фактичних витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.08.2017 року Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 681.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) - 1 211(одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова