Справа № 149/192/25
Провадження №1-кп/149/92/25
Іменем України
03.03.2025 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в кримінальному провадженні № 12024020210000522 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, офіційно не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
з угоду про примирення від 16 січня 2025 року,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 12 грудня 2024 року близько 12 год. 00 хв., прийшовши разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 на територію домоволодіння, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , де вони сіли за кухонний стіл та разом вживали алкогольний напій.
Згодом, ОСОБА_3 на деякий час вийшов вийшов з будинку, а повернувшись, побачив, що його співмешканка та ОСОБА_5 лежать на дивані, що стало приводом для словесного конфлікту на ґрунті ревнощів між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_3 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що посягає на здоров?я іншої особи, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі та бажаючи їх настання, скоротивши дистанцію, схопив за одяг ОСОБА_5 , скинув його з дивану на підлогу та наніс 5-6 ударів своєю правою ногою у зону тулуба, зокрема у лівий бік ребер. Після чого, наніс 1-2 удари правою рукою в обличчя, та пішов з місця події. ОСОБА_5 залишився на підлозі та з часом ліг на диван. Потім, через деякий час до приміщення знову зайшов ОСОБА_3 та запитав про самопочуття у потерпілого ОСОБА_5 , але останній словесно прогнав його із будинку.
У подальшому 14 грудня 2024 року до КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради звернувся ОСОБА_5 , який скаржився на біль у лівому боці тулуба.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 завдано тілесне ушкодження у вигляді перелому сьомого ребра зліва, яке відповідно до висновку експерта N?65 від 23 грудня 2024 року, належить до ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров?я строком понад три тижні (більш як 21 день), згідно "Наказу № 6 п.2.2. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".
Також ОСОБА_3 було завдано ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді гематоми на обличчі, яка, згідно висновку експерта N?65 від 23 грудня 2024 року, належить до легких тілесних ушкоджень, згідно "Наказу № 6 п.2.3.5 правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень". Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії (удару) твердого тупого предмета, чи від дії (співударянням) об такий, можливо 12 грудня 2024 року.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене ч . 1 ст. 122 КК України, спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В силу ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
В силу ст. 67 КК України суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обвинувальний акт надійшов до суду 17 січня 2025 року з угодою про примирення від 16 січня 2025 року.
Згідно даної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв його розкриттю, претензії в потерпілого до нього відсутні.
Сторони узгодили покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України - 2 роки позбавлення волі. Також на підставі ст. 75 КК України сторони дійшли згоди щодо звільнення ОСОБА_3 від відбування зазначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений просив затвердити угоду, повністю визнав вину в інкримінованому йому діянні. Зазначив, що про вчинене шкодує. Пояснив, що розуміє наслідки укладення угоди, узгоджене покарання зможе понести, укладення угоди ним було добровільним.
Потерпілий просив затвердити угоду. Пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому зрозумілі, угоду укладав добровільно, цивільний позов ним не подавався.
Прокурор, проти затвердження угоди не заперечував, зазначивши, що вона відповідає вимогам закону.
Суд, переконавшись в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджується поясненнями обвинуваченого та потерпілого, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та вимогам закону, в томі числі впевнившись, що відповідно до кваліфікації кримінального правопорушення сторони не позбавлені можливості укласти угоду, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, зобов'язання, взяті на себе за угодою обвинуваченим можливі для виконання, наявні фактичні підстави для визнання вини ОСОБА_3 , що підтверджується його поясненнями та потерпілим, узгоджене сторонами покарання відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КК України, при його узгодженні враховано вимоги ст. 65 КК України та приходить до висновку про затвердження угоди.
Також суд, враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках не перебуває, потерпілий матеріальних претензій до нього не має, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 468, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 16 січня 2025 року укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024020210000522 .
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст. 122 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 122 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: