Справа № 758/2271/25
24 лютого 2025 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
Представник ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із заявоюпро оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить оголосити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV цього Кодексу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява, заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
При цьому заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, а також Державна нотаріальна контора. В заяві також має бути зазначено власником якого саме майна є особа, яка визнається померлою.
Крім цього, в заяві ОСОБА_1 вказує про те, що неодноразово звертався до правоохоронних органів з проханням надати інформацію про батька ОСОБА_2 , однак до матеріалів справи не долучено докази на підтвердження вказаних фактів, як і не долучено відповіді правоохоронних органів за результатами звернення останнього.
Також у заяві про оголошення померлим, заявник стверджує, що його батько ОСОБА_2 на момент смерті проживав у Португалії за підробними документами як " ОСОБА_3 " та його кремація після смерті відбулася за прізвищем " ОСОБА_3 ", однак до матеріалів справи не долучає жодних доказів на підтвердження того, що " ОСОБА_2 " та " ОСОБА_3 " є однією та тією ж особою.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника. Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц.
У зв'язку з вищевикладеним суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Керуючись ст. 95, 175, 185, 306, 307 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправлення вказаних недоліків заяви і роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернена йому.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леся БУДЗАН